Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“У нашій країні немає розуміння стратегічної ролі закордонного українства в державотворенні”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

УКРАЇНЦІ У СВІТІ

Слово Просвіти, №31 за 2007 рік

України у світі була спрямована державна програма “Закордонне українство”, яка сьогодні, на жаль, не фінансується. У нашій країні немає розуміння стратегічної ролі закордонного українства в державотворенні. Такий невтішний висновок зробили учасники конференції. — З почутого на конференції у мене теж склалося враження, що українські осередки в багатьох країнах існують за рахунок власного ентузіазму й підтримки країн проживання. — Об’єднання українців “Заповіт” у Білорусі, яке очолює заслужений працівник культури України Ганна Калюжна, вивчає визначні постаті української історії. Відкриттям стало знайдене ними місце народження гетьмана в екзилі Пилипа Орлика — в селі Косута на Вілейщині. Про це були публікації в газеті “Українець в Бєларусі”, яка виходила за матеріальної підтримки Посольства України в цій державі. Але в останні роки воно відмовилося викуповувати щоквартальний часопис. 130 українських дітей навчаються у Тбіліській школі №41 імені Михайла Грушевського. Вони гостро потребують підручників з української мови та інших предметів... Матеріали конференції готуються до друку в наступному числі наукового збірника “Український вимір”. — А які видавничі проекти Центру? — Центр має власну газету “Український дім”, яка з 2001 року поширюється в Україні й у 24 країнах світу серед українських товаристві є одним із небагатьох інформаційних джерел, доступних закордонним українцям. Спільно з освітньо-методичним центром “Україна-діаспора” наш Центр видає також щоквартальний журнал для українських учителів зарубіжжя “Рідні джерела”. Центр співпрацює з багатьма провідними українськими засобами масової інформації та агенціями, причетними до розв’язання проблем закордонного українця. Плануємо створити підручник з української мови та історії України. Сподіваємося на підтримку доброчинців. Адже Центр функціонує сьогодні на кошти університету, який єдиний допомагає нам виходити у світовий освітній, науковий та інформаційний простір. кож необхідно дослідити архівні матеріали, які свідчать про місце й час перебування полонених на каторжних роботах. Так можна встановити, про кого з них згадувалося в документах, кого вивезено до Німеччини як військовополоненого, кого на примусові роботи, хто загинув від виробничої травми. Таку ж інформацію можна знайти і в наших архівах про німецьких солдатів, які потрапили в полон до радянських партизанів. Цих солдатів у полоні довго не тримали, їх допитували і відразу розстрілювали. Про долю цих людей і до сьогодні не знають їхні родини. Та, на щастя, архівні дані все-таки лишилися. Тому тепер ми маємо детально вивчати солдатські книжки, листи, документи, аби встановити, хто з радянських і німецьких людей, які досі вважаються зниклими безвісти, де і коли загинув. — Чи визначено, хто фінансуватиме цю роботу? — На зустрічах були поважні представники німецької сторони, які наголошували на актуальності й значущості порушених проблем і, я переконаний, вони докладуть усіх зусиль, аби започаткувати нові проекти та реалізувати заплановане. — Чи домовилися про такі зустрічі в Україні? — На жаль, ще не домовилися, але в цьому є потреба. Тому сподіватимемося, що українська сторона найближчим часом виявить ініціативу. Вела розмову Віта ТАРАН, прес-секретар УВКР

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин