Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Ми занадто ідеалізували інформацію. Нам здавалося, що досить дати її людям, і з нею вони по#іншому поводитимуться”. Є Сверстюк · с. 3сторінка оригіналу ↗

ЛИПНЕВИЙ ПЕРЕХІД

Слово Просвіти, №31 за 2007 рік

Галина ЛЕВИЦЬКА, член НСЖУ, м. Київ Політична спека 2007 року підсилюється ще й природною. Тому багато політиків і звичайних українців намагаються заховатися чи то біля водойм, чи десь у Карпатах. Однак і на природі спокій не гарантований. Яскравим свідченням цього є недавня катастрофа з фосфором на Львівщині. Правда, в інформаційному плані вона вже відійшла. І не тому, що все з’ясовано, а тому, що її покривають нові, більш гарячі події. До них належить намір Олександра Мороза скликати позачергове засідання сесії Верховної Ради і таким чином “вибити” з рук Президента правову основу для проведення дострокових парламентських виборів. Це дотично пов’язано з львівською фосфорною катастрофою. Хоч фосфорний поїзд уже за межами України, проте політики домагаються відставки міністра транспорту. Львівська обласна рада на сесії прийняла рішення, що міністр транспорту і зв’язку Рудьковський і головний залізничник країни Козак повинні бути звільнені з посад, оскільки не зуміли забезпечити надійність проходження цього вантажу через українську територію. Уже 2 серпня в Україні офіційно стартує виборча кампанія, то природно, що ситуація з від- АВТОРИТЕТНО Олег РОМАНЧУК: Пане Євгене, якось Ви висловили думку, що ядро духовної аристократії завжди в опозиції. Як оці= нюєте цю думку в нашому нинішньому житті? Євген СВЕРСТЮК: На жаль, мало що змінилося в нашому житті, й розчарування нашої еліти залишається таким, яким було і в ті часи. І часи навіть трішки зіпсувалися, тому що в політику йде легший елемент. Політика себе дискредитувала, і духовно активні люди уникають цієї сфери профанації цінностей. А Верховна Рада є гострим прикладом деградації в багатьох аспектах. Я навіть думаю, що вона набагато програє порівняно з тим, що мала Україна десять років тому. — Наша Верховна Рада ніяк не могла визначитися з терміном геноциду, учи( неного проти українського народу, проти українців. Як Ви вважаєте, чому немає розуміння цієї трагедії серед, напевно, більшої частини депутатів Верховної Ра( ди? — Я б хотів диференціювати різні сили у Верховній Раді. Але ми зараз говоримо про так зване “большинство”. І якщо говорити про тих, які представляють ту більшість, то це не є люди сумління, не є люди знань і не є люди коректного політичного мислення. То люди, які мають свої інтереси, і ті інтереси у них превалюють, і дуже часто це провінційні завгари, адміністратори, які навіть не дуже уявляють, що таке національне мислення і національна відповідальність. Я думаю, що загалом вони зорієнтовані на ті імпульси, які до третьосортних громадян України приходили з Кремля. Крим не визнає геноциду тому, що це страшне рішення приймалося на рівні кримінального клану. Там не залишилося ніяких слідів, ніяких підписів, так само, як немає і підпису Гітлера під політикою геноциду євреїв. Усе робилося таємно, і ми змушені зараз розслідувати це так, як розслідується кримінальний злочин. І розслідування мусить бути сумлінним перед обличчям закону і правди. Якщо в людини немає відповідальності перед правдою, і вона тільки грається в правду, то завжди надаватиме політичні конвектури. Фактично всі ці люди у Верховній Раді, про яких ми зараз говоримо, — це раби політичної конвектури. — І влади, очевидно? — Відповідно, і влади. Вони зобов’язані перед тими, хто їх організовував, хто їх проводив, хто зараз є їхнім шефом. А прориватися всупереч конвектурі, всупереч особистій вигоді до правди може тільки чоловік дуже великого масштабу або великого сумління. Для пересічного політикана це абсолютно неможливо. Через те вони навіть не відчувають сорому, що десятки країн світу визнали геноцид української нації, а Український парламент не хотів визнати. Соромно про це говорити, а їм не соромно. — Можливо, говорити про сором тут ставкою і міністра транспорту, і головного залізничника буде загострюватися. Тим паче, що прем’єр-міністр на засіданні уряду також сказав про необхідність перегляду кадрів на залізничному транспорті. Однак не у міністрові транспорту головна гострота виборчої кампанії. Її підсилює й те, що 46 народних депутатів ще 23 липня направили до Конституційного Суду чергове подання щодо відповідності Конституції указу Президента “Про призначення позачергових виборів у Верховну Раду України” від 5 червня 2007 року. Правда, експерти вважають, що 10 голосів, необхідних для ухвалення того чи іншого рішення з цього питання, не набереться. І Конституційний Суд не стане перешкодою для проведення 30 вересня позачергових виборів. Політологи твердять, що до парламентських виборів уже дозріла партія прем’єр-міністра “Реґіони України”. І хоч офіційне рішення вона має оголосити 4 серпня, проте активна діяльність багатьох реґіоналів, зокрема, першого віце-прем’єр-міністра Микола Азарова, дозволяє робити однозначні висновки. Він уже побував у столиці Російської Федерації і проводив переговори з путінською партією “Єдина Росія”. Азаров хоче напередодні виборів ще більше зміцнювати економічні зв’язки з РФ і цим, звичайно, хизуватися перед виборцями, щоб вони голосували за реґіоналів. Також представники партії прем’єр-міністра вже активізувалися на місцях. Зокрема в Донецьку вони вдаються навіть до таких передвиборчих трюків: на святкування 75-річчя Донецької області до концертної програми були запрошені переважно російські виконавці. З українських артистів були тільки ті, які співають російською мовою. Виняток зробили для “Mad Heads XL”. Люди на площі Донецька їхні пісні українською мовою, зокрема “Надія є”, дуже добре сприймали, проте місцевий телеканал “Україна” (фінансує реґіонал-мільярдер Рінат Ахметов), що транслював концерт, вирізав українські пісні. І як тут не процитувати рядки з третього тому “Щоденників” Олеся Гончара: “Як брутально русифікували школи, навіть вечірні. Заходить у клас директор-шовініст: — Кому трудно дается украинский, поднимите руку — освобожу… А робітники здебільшого сільські хлопці, українці… Отак їм плювали в душу”. Це в душу укра-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин