“Ми занадто ідеалізували інформацію. Нам здавалося, що досить дати її людям, і з нею вони по#іншому поводитимуться”. Є Сверстюк · с. 3сторінка оригіналу ↗
ЄВГЕН СВЕРСТЮК: «РОЗСЛІДУВАННЯ МАЄ БУТИ СУМЛІННИМ ПЕРЕД ОБЛИЧЧЯМ ЗАКОНУ І ПРАВДИ»
Слово Просвіти, №31 за 2007 рік
узагалі не доводиться. Страшне слово “правда”, визнання геноциду правдою, очевидно, не просто розминається із сумлінням, а викликає на генетичному рівні підсвідомий страх перед тим, що скоїли їхні попередники. Тобто йдеться про до кінця не усвідомлену боязнь, що тяжіє над ними, і вони, нащадки тих, хто творив злочини проти українського на( роду, бояться поглянути правді в очі, бо( яться покаятися. — Може бути і це, власне як психологічна умова їхньої поведінки. Це люди, виховані в системі, де була тільки одна правда — газета “Правда”. І кожна людина, яка виходила за рамки цієї газети з іншою правдою, вже була дисидентом, була вже підозрювана. Тому люди не хотіли обтяжувати себе іншою правдою, воліли не знати, не чути, не розуміти, і це було вигідно. Я думаю, у психології людей тієї школи це закладено. Хоч вони й розуміють, що є політичне замовлення на певну поведінку, та у них живе рабський страх перед правдою, яка є невигідною, яка до добра не приведе, і кожен з них знає: сотні тисяч людей сиділи в концтаборах тільки за те, що сказали якусь маленьку правду вголос. — Ви — редактор газети “Наша віра”. Переконаний, якби Вашу газету регуляр( но читали ті, що у Верховній Раді є біль( шістю, яка не визнає геноциду, вони б для тих, хто боровся проти неї і хотів, аби вона впала. А є багато тих, які не відчували браку інформації, вони досить комфортно почувалися в умовах вказівок та інструкцій. Ів 90-ті роки я побачив, що багато людей не сприймають нової інформації, до якої є доступ, не цікавляться нею, їм зручніше жити у затишку вчорашніх ілюзій. Загалом люди в своєму мисленні керуються стереотипами, і розбивати ці стереотипи надзвичайно важко. Ми всі до певної міри є носіями стереотипів. Тільки відкрита людина готова до діалогу і до роздумів про правду, а закрита людина агресивно сприймає будь-яку інформацію, обороняється від неї. — Треба побажати нашій інтелігенції, якщо вона в нас є, іти своєю дорогою — дорогою правди. І якщо в нас є духовна аристократія, то їй також, очевидно, щось треба робити, йти цією нелегкою дорогою до правди, аби утверджувалася наша держава як держава українська, щоб її громадяни ідентифікували себе з українством. — З духовною аристократією завжди була проблема, адже вона великою мірою спадкова. Не видумаєш Андрія Шептицького і не знайдеш. Це праця багатьох поколінь. Візьмімо доброго священика (не якогось колишнього кримінальника, який стає єпископом Мефодієм), який хоче працювати з людьми і служити церкві, то в минулому і дід,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
