Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Віддай, що маєш найкращого в собі”. Матір Тереза · с. 9сторінка оригіналу ↗

З МАКЕДОНІЇ

Слово Просвіти, №31 за 2008 рік

Розмова про майбутні книги. Автор — Любов Голота, перекладач — Віра Чорний=Мешкова і директор видавництва “Матиця” поет Раде Сілян чена на європейських та світових літературних зустрічах і заходах. Кілька слів про “Матицю” — видавництво і книгарню в історичному центрі Скоп’є. Тисячі книг — від дитячих видань до серйозних філософських та історичних розвідок, від пісенників із касетами до світової класики. І звичайно ж, все — македонською мовою. І хто скаже, що Македонія — маленька країна, що вона не має свого інформаційного та культурного простору?! Отак от, браття-українці, — учімося у Раде Сіляна, для якого “татковіна” (батьківщина) не просто поетична фігура. До слова, майже п’ятнадцять років тому НСПУ і Македонська спілка письменників підписали “Протокол про наміри”, де йдеться про спільний книгообмін, проведення заходів і таке інше. Македонія свого слова дотримує: у серпні до Скоп’є з Києва вирушить ціла група поетів на міжнародні Стругські вечори поезії. У планах “Матиці” — видання кількох українських книжок. Перекладач незмінний — Віра Чорний- Мешкова. VI Що може Віра? Українська донечка, народжена на Балканах. І тато, народжений у Прняворі. З України приїхала їхня бабуся, отже, Віра з третього покоління, що не зраджує мови, не відступається від свого коріння. Іноді по-дитячому вперто доводить, що Чорний не змінить на Чорна, бо це заради батька носить його прізвище у чоловічому роді, без відмінювання. Її батько, Онуфрій Пилипович Чорний, і справді вартий увічнення і пошани, бо є засновником Громади українців у республіці Македонія ім. Лесі Українки, першим його головою. Діти О. П. Чорного, Віра й Пилип, народилися з тим особливим геном українства, який примушує їх триматися ближче до України — серцем і справами. Їхня мама — македонка з роду, розуміє своїх дітей і свого чоловіка, підтримує їх, як може. На жаль, часом такої підтримки бракує з України. Скажімо, переклала рік тому Віра Онуфріївна “Жовтого князя” Василя Барки македонською, звернулася по допомогу у виданні до Міністерства культури і туризму України. А їй відповіли, що гроші у 2008 році заплановано витратити на інформаційно-культорологічні масові дійства за кордоном, присвячені сумній даті — 75-річчю Геноциду. Кілька тисяч у європейській валюті на видання перекладу першої книги про Голодомор пообіцяли в наступних роках, хоч “масового дійства” в Македонії не передбачається, і книжка В. Барки була б неабияким інформаційним проривом. Плани Віри Чорний-Мешкової грандіозні: перекласти найпомітніші твори української класики, не забуваючи про сучасних поетів і Раде СІЛЯН ПОРАДА ВОЇНА Пізнав свій час, свій біль Пізнав кордони громів, жагу до слова пізнав таємниче безглуздя, невінчану молодість Якщо знайдете мене за гратами сну у світлій зорі запаліть вогонь на горизонті розгледите білу картину спогадів про час передчуття сонця Мав свій час, свій біль мав кордони громів, пізнав слово мав таємний ковчег в синьому оці Якщо помітите мою постать на білій картині ополудні вбийте її порожню тінь хай море самотній погляд знайде нехай оплаче води і вічність ПЕРЕДЧУТТЯ Чую голос далекий манливий розтривожений Чекаю підхоплюючи мелодію записану вічністю Ніяк не здолати роки й віки Вогонь утрат розгорається сльозу пускаєш

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин