Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Чим вищі собори — тим більша печаль їх воздвигла”. Віктор Кордун · с. 14сторінка оригіналу ↗

СПОДВИЖНИК СЕРГІЯ РАДОНЕЗЬКОГО

Слово Просвіти, №31 за 2008 рік

виникла потреба в храмі для спільної молитви. Побудували храм, братські келії та трапезну. Блаженний Стефан виїхав до Москви. Там уже був новий митрополит Олексій, від якого Стефан отримав благословення на освячення храму на честь Живоначальної Трійці. Митрополит надав Стефанові сан ієромонаха і призначив його ігуменом монастиря, а князь Московський Димитрій Донський виділив монастирю великі угіддя. Так 1358 року започаткували Махрищську Свято-Троїцьку обитель. Новостворену обитель відвідував преподобний Сергій Радонезький. Якось селянин на ім’я Григорій вирішив постригтися в ченці, а свою землю і майно передати монастиреві. Прийнявши чернечий постриг, Григорій став улюбленим учнем ігумена Стефана. Таке рішення Григорія налякало інших селян. Брати Юрковські, землі яких були неподалік монастиря, ганьбили ігумена Стефана, погрожували вбити, якщо він не залишить монастир. Даремно намагався умо- Святої Трійці та Великомученика Георгія. Чутки про добрі діяння ігумена Стефана у вологодському краї дійшли до Москви. Князь Димитрій Донський звелів йому прибути в столицю. Залишаючи Вологодську землю назавжди, преподобний Стефан свого учня Григорія призначив ігуменом Авнєзької обителі. Московський князь обдарував Авнєзьку обитель щедрими дарунками, а преподобному Стефану звелів повернувся в Махру для продовження ігуменства. Як і раніше, ігумен був надзвичайно смиренним, працював разом із ченцями. Князь Московський Димитрій надав Махрищському монастирю нові земельні наділи. Молитвами й трудами преподобного Стефана обитель досягла найвищого розквіту. В ній ігумен дожив до глибокої старості й передав управління нею старому Іллі. Сам прийняв схиму і став готуватися до життя вічного. 14 липня 1406 року, причастившись Святих Христових Тайн, преподобний Стефан тихо віддав свій дух Господу. Його поховали на території монастиря. сенія, який прийняв це диво за небесну звістку, біля гробу поставили невгасиму лампаду й започаткували щорічне поминання преподобного Стефана. Багато інших див бачив Махрищський монастир — Господнє творіння руками Києво-Печерського ченця Стефана та його сподвижників. Через багато років сталася велика пожежа і обитель згоріла. Під час будівництва нового кам’яного храму на честь Святої Трійці 1550 року вперше знайшли мощі преподобного Стефана, які виявилися нетлінними. Від них віяло благоуханням, що свідчило про особливу Божу милість до спочилого раба Його. Біля святих мощей, які знову захоронили, відбулося багато зцілень хворих і немічних. Внаслідок числених зцілень біля мощей преподобного встановили день його пам’яті — 27липня. 1922 року безбожна влада закрила Махрищський Свято-Троїцький монастир. Нових господарів приваблювала висока якість цегли, з якої збудовано храми й інші споруди. Пе-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин