“Хто нам відкриє таїну незнану?” Амадо Нерво · с. 15сторінка оригіналу ↗
СЛІДОМ СТУПАЮТЬ ЧОТИРИ НОГИ
Слово Просвіти, №31 за 2008 рік
Зображення псів на посуді Трипільської культури
Андрій ТОПАЧЕВСЬКИЙ
Прордовження. Поч. у ч. 3, 5, 8, 10, 12, 14, 17,19, 22, 24, 26, 28 за 2008 рік
Хто знаходиться поміж живих, той має надію,бо краще собаці живому, ніж ле= вові мертвому! Книга Еклезіястова, 9 : 4
Якщо овечка є першою годувальницею людини, то собака — давній помічник і захисник… Віддавши перевагу живому псу перед мертвим левом, старозавітний мудрець справедливо вважав: хоча друг наш собака не такий сильний, як цар звірів, але він усе життя відданий своєму господареві. Про призначення собаки бути пильним охоронцем говорив і пророк Ісая, порівнюючи байдужих людей із немічними тваринами: “Всі вони пси німі, які гавкати не можуть; мрійники, лежні, що люблять дрімати!” (56 : 11). У книзі про праведного Йова теж відзначено, що псів тримали у кошарах для охорони овець (30 : 1). У нас їх називали кунделями, що засвідчив І. Котляревський у славній поемі. Отой “щирий кундель степовик” — це особлива порода українських вівчарок (“Енеїда”, частина 5, вірш 123). Автори Авести, найдавнішої книги, якій понад три тисячоліття, дуже високо цінували мисливські та сторожові якості псів, особливо — їхні розумові здібності. Але ставлення до цих істот завжди було суперечливим; подекуди воно залишається таким і досі. Псів називають жорстокими, ненажерливими,
УКРАЇНСЬКІ СИМВОЛИ
Микола ДМИТРЕНКО
Калина — символ давній, багатозначний. Первісно калина символізувала вогонь, сонце, світло, згодом набула й інших ознак, стала символом краси, здоров’я, жінки, дівочої цноти (дівоцтва), кохання, повноти й гармонії життя, материнства, плодючості, роду, крові, печалі тощо. Пізніше з образом калини почали пов’язувати такі категорії, як пам’ять, рідний край, Батьківщину, Україну, вірність, нескореність, навіть протест, пролиту козацьку кров. Просто й невимушено змальовується в народній пісні такий образ-паралелізм: Ой під калиною трава зеленая, Там стоїть дівчина та й зарученая. Або: Ой ти, дівчино, червона калино, Як мені на тебе дивитися мило. Ще в ХІХ сторіччі про калину як символ у своїх наукових працях подали чимало інформації основоположники вивчення народнопоетичної символіки Микола Костомаров та Олександр Потебня. У монографії “Історичне значення української народної пісенної творчості” (1843) Микола Костомаров вважав калину „символом жіночості в широкому значенні. Все духовне життя жінки — її дівоцтво, цнота, любов, заміжжя, радощі гіркоти, родинні чуття — усе відображене в калині. Калина уявляється такою, що чує, бачить, думає і говорить”. Олександр Потебня в магістерській дисертації “Про деякі символи в слов’янській народній поезії” (1860) писав: “Калина — символ дівоцтва, краси і любові: епітети калини — ясна, красна, жарка, червона так рішуче відносить це слово до поняття вогню, що нема можливості сумніватися в тому, що воно має спільне походження з калити, розкаляти”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
