Мова єдина · “Треба поважати одне одного, і в нас ніколи не буде жодних міжнаціональних конфліктів”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
«ЖАХІТТЯ УКРАЇНІЗАЦІЇ», або «МАЯ ТВАЯ НЄ ПАНІМАЙ»
Слово Просвіти, №31 за 2009 рік
Пропоную Вашій увазі відгук на публікацію Георгія Бурейка під назвою “Ой ти мова моя мила, чим ти владі не вгодила”, в “народній газеті” Дніпропетровщини “Зоря”, яка, на жаль, його не надрукувала (це не дивує, засновник газети — Дніпропетровська обласна рада, в якій верховодять Партія реґіонів, комуністи і “Громада”). Оскільки стаття Г. Бурейка була не стільки причиною, як приводом до розмови про деякі мовні проблеми сучасної України, сподіваюся, що мої міркування будуть цікаві читачам “Слова Просвіти”.
Євген ШУЛЬГА, історик, м. Новомосковськ
Цілком поділяю головну, на мій погляд, думку статті Георгія Бурейка: “те, що прищеплюють з'під палиці, невідворотно викликає у будь'якої нормальної, незбоченої людини реакцію просто протилежну. А часом навіть і відразу, антипатію і ворожнечу”. Поділяю стурбованість з приводу намагань окремих політиканів використати мовні дискусії як знаряддя для розпалювання ворожнечі та провокування конфліктів. У статті багато слушних думок, але, на жаль, не обійшлося і без кількох добрячих “ложок дьогтю”. Серед них — розповіді про “жахіття українізації”, з якими нібито доводиться стикатися ледь не на кожному кроці. Найбільше обурення “прогресивної громадськості”, здається, викликають мультик “Ну, погоди!”, дубльований українською мовою, та міністр освіти, який, спілкуючись в Україні із земляками, послуговується (який жах!) лише українською мовою. Я теж не в захваті від того, що деякі радянські фільми дублюють (не завжди вдало) українською. Дивишся на таку “українізаційну” діяльність окремих “культурних” чиновників і згадуєш прислів’я: “Застав дурня Богу молитися, він і лоб розіб’є”. І добре, якщо тільки собі… Але чи варто ставити питання, що російське кіно не можна дублювати “в принципі”, як таке, що “перекладу не підлягає”? Дехто вже добалакався до того, що для українців, мовляв, російська мова не іноземна. А яка? Друга рідна? Рідніша за рідну?.. Поцікавимося у росіян, які живуть у Росії: якою мовою для них є українська (білоруська, болгарська та інші слов’янські)? Відповідь однозначна: іноземною. Подивіться, наприклад, сюжети про Україну в новинах російських телеканалів. Якщо в кадрі хтось розмовляє українською, то чуємо закадровий переклад російською. І це ні в кого не викликає здивування чи обурення, і в Росії, й у нас сприймають, як цілком природне. Але коли УТ-1 у випусках новин дублює українською російськомовні інтерв’ю чи виступи, дехто з політиканів падає “на хвоста”, тупає ногами й істерично репетує про “насільствєнную украінізацію”. Чому одну й ту саму дію вважають у першому випадку нормальною, а в другому — неправильною? Отже, на питання, чи можна перекладати російськомовні книжки і дублювати російські фільми українською, відповідаю: можна. І треба. А ось чи завжди варто це робити? Як на мене, перекладати весь той літературно-мистецький секонд-хенд, який масово продукують віднедавна в Росії й завозять в Україну для “втюхування дурним хахлам” — це кидати гроші на вітер. Витрачати кошти,
раїнців мешкало 1 430 000, а росіян — 780 000. Сподівався, що він відповість, що видань українською і російською мовою має бути пропорційно до кількості населення. Натомість він відповів: “Знаєте, це міжнаціональна проблема”. Така наша біда, і нема кому навіть поскаржитися. Звертаюся до національно свідомих депутатів-українців. Ви люди небідні. Подайте іншим приклад конкретною справою: відкрийте в обласних центрах магазини з українською книжкою, пресою. Хоч по одному, але щоб продавцями були українські патріоти. Зробіть якісну рекламу, великий асортимент. Я спробував отримувати книжки поштою з Києва, але мені, пенсіонерові, це не по кишені. І таких як я, хто хоче читати українськомовну пресу й сучасну літературу українською мовою, чимало.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
