Цікаво знати · “Художня витонченість і багата фантазія”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
ТАЄМНИЦІ ЗНАКІВ ЗОДІАКУ
Слово Просвіти, №31 за 2009 рік
Людмила ДЕХТЯРЬОВА
Закінчення. Початок у ч. 29 за 2009 р. Кожного надвечір’я починалась вахта єгипетських жерців-астрономів на пласких дахах храмів-обсерваторій. Греки називали цих людей гороскопами (грецьке horoscopos — “той, хто спостерігає час”, також “таблиця розташування планет”). Двоє гороскопів сідали на протилежних кінцях меридіана, прокресленого на підлозі. В отвір очеретяної трубочки вони спостерігали рух зірок над плечима й виголеною головою партнера. Уранці спостереження наносили на храмову карту, вік якої міг бути понад тисячу років. Ніч — особлива пора в єгипетській релігії. Бог денного сонця Ра покидає небо, переходить на нічну барку Месектет і пливе під землею до ранку по “нижньому Нілу”. Отже, без сонячного серпанку Ра нічні зірки стають мов оголені перед проникливим оком гороскопа. Очеретяною трубочкою, наче жезлом бога Гора, він майже торкається таємниць Фатуму (латинське fatum — невідворотність, доля). Греки — нація естетів. Художня витонченість і багата фантазія в зображенні символів 12 сузір’їв екліптики, їхня сконцентрована енергія викликали адекватне сприйняття. Але єгипетські гороскопи вклали глибинний світоглядний сенс у мовчазні фігури йогів та їхніх культових тварин. Він передавався у вузькому колі усно, під час посвячення. До цього кола навіть богорівний фараон не належав. Астрологія існувала у формальному релігійному середовищі держави як автономна республіка зі статусом недоторканності. Спочатку грецькі фараони Птолемеїди були загіпнотизовані впевненістю, з якою незворушний гороскоп вичитує їхню долю у мерехтливому калейдоскопі нічного неба. Але згодом вчинили так, як з іншими галузями давньої високорозвиненої єгипетської культури — мовою, математикою, медициною. Це називали шляхетно: еллінізувати, аза суттю — підлаштувати під себе. Пояс 12 сузір’їв переназвали Zodiacus — “арена звірів”. Назавжди стерли автентичну єгипетську назву. Сузір’я переприсвятили героям, богам та їхнім культовим тваринам із грецької міфології. Змін не зазнала ідея символу сузір’я Близнюків, яке присвятили інцесту фараонів. За вимогами, вони мусили одружуватись на рідних сестрах, і цей догмат жерців перенесли на грецьку династію Птолемеїв. В історію увійшли подружні пари: Птолемей ІІІ та Береніка, Філадельф І та Арсиноя, Птолемей Еверет та Клеопатра ІІ. Римські легіонери підхопили “астрологічну лихоманку”, перебуваючи в Єгипті під командуванням Юлія Цезаря. Там розпалився конфлікт у дивовижного подружжя — дітей Птолемея Аулета. З одного боку, чоловік, слабкий хлопчик, маріонетка клану жерців. З іншого — його розумна самодостатня сестра-дружина, красуня Клеопатра. Саме її право на трон відновив тоді Цезар. З ним уперше побував у Єгипті названий син Октавіан, якого змалку полководець виховував, як звичайного легіонера. Історія великих людей не знає такого захоплення астрологією, як у нього. В Александрії на Октавіана, тоді 15-річного, з’явився гороскоп: буде великим фараоном Риму. Єгипетський талісман, обсидіановий Козеріг, відтоді супроводжував юнака завжди. Коли вбили Цезаря, Октавіанові виповнилося 19. На його бік перейшли віддані названому батькові легіони. У тривалих війнах Октавіан помстився убивці Цезаря й усім заколотникам. Зрештою “спрацював” астрологічний прогноз: Октавіана Августа Цезаря було проголошено першим імператором новоствореної Римської імперії. Час його правління небезпідставно названо Золотою ерою античної культури в усіх галузях. За прикладом Юлія Цезаря, Октавіан захоплювався мистецтвом різьблення гем. Він перевіз з Александрії до Рима всю майстерню різьбярів, які обслуговували родину Птолемеїв. Серед розмаїття високохудожніх камей та інталій, які вийшли з цієї майстерні, левова частка зображала композиції з Козерогом сеєві довелося шукати компроміс, створюючи нову релігію. Яскраві сторінки Старого Заповіту свідчать, як майстерно це було зроблено (Вихід, гл. 25, 39). Під горою Синай у людей зібрали коштовності, винесені з Єгипту. 12 каменів зодіаку перетворили на символи 12 колін Ізраїлю. Оправлені в золото, вони перейшли на одяг первосвященика. Ті самі камені опиняються в тексті християнського Апокаліпсису. Там вони — символічні прикраси 12 воріт Небесного Єрусалима. З назвою “Список чесного каміння єгипетського зодіаку” перелік потрапляє із християнської Болгарії до “Ізборника Святославова” — першого часопису княжого Києва ХІІ ст. Списком користувалися тогочасні київські ювеліри. Середньовічна інквізиція робила спроби викорінити язичництво. Але чудові малюнки із символами “єгипетського зодіаку” продовжували прикрашати рукописні молитовники та часослови (календарі церковних свят). Відповіддю на приниження людської гідності, на страхітливе “полювання на відьом” став шедевр християнського сакрального живопису, уславлений “Блискучий Часослов герцога Беррійського”. Замовник, Жан Франсуа, герцог Беррійський (1340—1416), син короля Франції Іоана Доброго, був видатним політиком, дипломатом, меценатом із щедрою душею. Упродовж 1409—1416 рр. троє талановитих братів-художників — Поль, Жан та Ерве Лімбурги — працювали над ілюстраціями до тексту “Часослова”. Вийшли справді чудові
Брати Лімбурги. “Лютий”, “Березень”, “Серпень”
Посудина із зображенням тварин. Малюнок В. Хвойки малюнки до 12 місяців з їхніми сезонними сільгоспроботами, великими церковними святами, сценами полювання й урочистими виїздами герцогської родини. Майже третину аркуша займає синьо-блакитна небесна напівсфера. У ній — не солоденькі канонічні херувими, а ювелірно виписана символіка знаків зодіаку. У центрі — невмолимий бог часу Хронос їде у візку, тримаючи в руці сяючий диск сонця. Нагадує, щоб не марнувати дні короткого людського життя, бо в гармонії з природою воно прекрасне. Краєвиди, палаци, мости й набережні — все перенесено на ілюстрації з натури. Чималий за обсягом “Часослов” не почив зі славою у родинному архіві. Навіть тепер вивчають з його допомогою архітектуру й побут Франції початку доби Ренесансу. Чи справді зодіак єгипетський? Орієнталісти такого питання не ставили, доки успішно могла розвиватись лише єгиптологія. Але час вимагав такого самого для грандіозного культурного спадку Вавилону, Ассірії, Давньої Персії тощо. Натомість їхні клинописні тексти були далекі від прочитання. Тож через три роки по смерті геніального Шамполліона доля вивела на ниву філології гідного конкурента його славі. Для рівноваги він мусив бути британцем. Близькі друзі Генрі Кресвіка Роулінсона щось знали. Він пішов служити офіцером англійського гарнізону в Персії лише через пристрасне захоплення клинописом. Усього іншого блискучому денді вистачало, зокрема, слави спортсмена. Одного дня 1835 року
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
