Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Українці повинні пам’ятати своїх героїв, які в лихоліття комуністичного режиму героїчно захищали незалежність рідної землі”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Текст пошкоджено під час розпізнавання — читайте сторінку оригіналу

У Полтаві презентували історію полку

Слово Просвіти, №31 за 2012 рік

Ми ко ла ТА РАН, кра єз на вець, смт Гре бін ки Ки їв ської обл. Во ди ру кот вор но го Ки їв сько гомо ря за то пи ли не од не ук ра їн ське се ло, і се ред них — ста ро вин не ри - баль ське се ли ще Сва ром’є Ви ще- - Ду бе чан сько го (ни ні Виш го род - сько го) ра йо ну. У ньо му на ро див ся і ви ріс се - лян ський син — вір ний за хис ник ук ра їн ської не за леж нос ті від біль - шо виць кої на ва ли Се мен За ха ро - вич Ти щен ко. Йо го ди тинс тво ми - ну ло на бе ре гах Дніп ра се ред чу - до вої по лісь кої при ро ди. Хлоп чик ус піш но за кін чив міс це ву цер ков - но-па ра фі яльну шко лу, але да лі нав ча ти ся не пі шов: бать ки йо го бу ли за мож ни ми се ля на ми, ма ли зем лю, ко ні й сіль гос пін вен тар, тож ро бо ти на влас но му гос по - дарс тві не бра ку ва ло. Ко ли по ча ла ся Пер ша сві то ва вій на, Се ме на Ти щен ка мо бі лі зу ва - ли до цар ської ар мії. За пе рі од вій - сько вої служ би мо ло дий хло пець зі Сва ром’я дос лу жив ся до офі цер - сько го чи ну і став пра пор щи ком ро сій ської ар мії, брав участь у бо ях з нім ця ми. Лют не ва ре во лю ція у Ро сії 1917 ро ку знач но впли ну ла на сві до мість мо ло до го офі це раук ра їн ця. У той час в Ук ра ї ні від бу ли ся ве ли кі іс то - рич ні по дії, і най го лов ні шою з них ста ло про го ло шен ня не за леж ної Ук - ра їн ської На род ної Рес пуб лі ки. Се - мен За ха ро вич із ве ли кою ра діс тю сприй няв цю звіс тку і ра зом зі сво ї - ми дру зя ми-о фі це ра ми пок ляв ся-бо ро ни ти рід ну зем лю до ос тан ньо - го по ди ху. І клят ви ці єї дот ри мав. Пат рі о тич но на лаш то ва ний офі цер Ти щен ко ра зом із од но - сель цем, та кож офі це ром, Си до - ром Анд рі йо ви чем Куш ні ром по - вер нув ся до рід но го се ла. Там во ни від ра зу ж роз по ча ли ак тив ну пат рі - о тич нови хов ну ро бо ту се ред меш кан ців Сва ром’я і дов ко лиш ніх сіл та ху то рів: зак ли ка ли всі ма си - ла ми бо ро ни ти рід ну Ук ра ї ну від во ро гів, що вже рво ну ли на її зем лі. Ти щен ко, Куш нір та ще кіль ка од - но сель ців доб ро віль но піш ли слу жи - ти до вій ська Ук ра їн ської На род ної Рес пуб лі ки, а ко ли при вла ді став геть ман Ско ро пад ський, слу жи ли у йо го вар ті. Піс ля зре чен ня Ско ро - пад сько го Се мен За ха ро вич від сто - ю вав не за леж ність нень ки Ук ра ї ни увій ську Си мо на Пет лю ри, а ко ли во я - ки Чер во ної ар мії по тіс ни ли ук ра їн ців до за хід них кор до нів, від мо вив ся еміг ру ва ти за ме жі Ук ра ї ни і по вер - нув ся до до му, до рід но го Сва ром’я. Там уже па ну ва ли біль шо ви ки, на - сад жу ю чи ра дян ську вла ду за до по - Лі дія ЧЕР ПА КО ВА, жур на ліст Ця по дія від бу ла ся в ак то вій за - лі Об лас но го інс ти ту ту піс ля дип - лом ної пе да го гіч ної ос ві ти ім. М. В. Ост рог рад сько го за спри ян ня Пол - тав сько го об лас но го об’єд нан ня ВУТ “Прос ві та”. Тут зіб ра ли ся кра - єз нав ці, прос ві тя ни, жур на ліс ти, які ці кав лять ся ми ну лим Ук ра ї ни та су - сід ніх із нею кра їн, щоб зус трі - ти ся з Сер гі єм Ко ва лен ком, ав - то ром кни ги “Чор ні За по рож ці: іс то рія пол ку”. “Це пер ша пре - зен та ція мо єї но вої книж ки, яка щой но по ба чи ла світ у Ки їв - сько му ви дав ниц тві іс то рич ної лі те ра ту ри “Стікс”, — ска зав С. Ко ва лен ко. Пол та ву виб рав для цьо го сві до мо. Ад же кни га опи сує по дії на шої бу рем ної іс - то рії ми ну ло го ХХ сто літ тя, роз - по ві дає про зви тя гу на ших не та ких уже й да ле ких пред ків. Ідеть ся про од ну з най сла вет ні - ших вій сько вих час тин ар мії Ук - ра їн ської На род ної Рес пуб лі ки — кін ний полк Чор них За по рож ців під ко ман ду ван ням Пет ра Дя чен ка. Він на ро див ся на Пол тав щи ні у се лі Бе ре зо ва Лу ка Га дяць ко го ра йо ну 30 січ ня 1895 ро ку. На по чат ку Пер - шої сві то вої вій ни 1914—1918 ро ків доб ро воль цем всту пив до мос ков - сько го вій ська і взяв у ній участь. Полк Чор них За по рож ців, який він зго дом очо лив, скла дав ся з пат рі о тіввід чай ду хів, як і сам. Во - ни ус ла ви ли се бе чис лен ни ми пе - ре мо га ми над во ро га ми Ук ра ї ни. Се ред них ба чи мо і мах нов ців, і де - ні кін ців, і внут ріш ніх во ро хоб ни ків, іго лов но го во ро га — мос ков ську ко му ну. Кни га міс тить ба га то ілюс - тра цій, що уна оч ню ють по дії тих ча сів. Тут і пор тре ти по лі тич них ді я - чів, вій сько вих, ма люн ки шев чен - ків ської Ре ше ти лів ки, де до чо ти Пет ра Дя чен ка при єд на ло ся п’ят - де сят ко за ків, і ста рі Ко бе ля ки з лис тів ки по чат ку ХХ сто літ тя, за ліз - нич ні стан ції кра ї ни, і слав ний ост - рів Хор ти ця, на яко му в трав ні 1918 ро ку по бу ва ла і сот ня Чор них За по - рож ців. До дат ки, вмі ще ні в кін ці кни ги, — справ жній ін фор ма цій ний скарб, що доз во ляє чи та че ві пог - ли би ти знан ня про зга ду ва ні по дії, про осіб, які бра ли у них участь. Ав - тор не пре тен дує на сто від сот ко ве дос лід жен ня бі ог ра фій сві до мих ук ра їн ців, що бо ро ли ся за са мос - тій ність Ук ра ї ни. То му й звер нув ся до кра єз нав ців, пра ців ни ків ар хі вуз про по зи ці єю про дов жи ти роз по - ча ту ним спра ву: роз шу ка ти пріз - ви ща тих ко за ків із Ре ше ти лів ки і Бі ло цер ків ки, які вли ли ся в чо ту Пет ра Дя чен ка, від най ти ім’я та по бать ко ві, ро ки жит тя ук ра їн сько го вій сько вос луж бов ця Рим сько го- - Кор са ко ва. Ав то ру ві до мо, що до 1917 ро ку він слу жив у кін но ті мос - ков сько го вій ська. А на по чат ку квіт ня 1918 ро ку у Пол та ві всту пив на служ бу до Ар мії УНР і був приз - на че ний ко ман ди ром кін ної сот ні Дру го го За по розь ко го пі шо го пол - ку. Пе ред пре зен та ці єю сво єї сьо - мої кни ги “Чор ні За по рож ці: іс то рія пол ку” Сер гій Ко ва лен ко роз по вів про ідею нового про ек ту “За гад ко - ва Ук ра ї на. ХVІІ сто літ тя” спе ці а лі - зо ва но го ви дав ниц тва іс то рич ної лі те ра ту ри “Стікс”, і про де монс - тру вав кни ги, які вже по ба чи ли світ: “Ук ра ї на під бу ла вою Бог да на Хмель ниць ко го. Ен цик ло пе дія у 3-хто мах”, “Ос тан ній чин ве ли ко го Геть ма на”, “Іван Бо гун — ук ра їн - ський Дон Кі хот”, “Опис ко заць кої Ук ра ї ни 1649 ро ку. До від ник” Сер - гія Ко ва лен ка, “Ота ман Ор лик” Ро - ма на Ко ва ля та ін ші.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин