Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Оче ви дець і лі то пи сець · “Молоді інтелектуали прагнули побачити на власні очі оте заборонене”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

Текст пошкоджено під час розпізнавання — читайте сторінку оригіналу

У зеніті літа був липень…

Слово Просвіти, №31 за 2012 рік

Дмит ро МА ЛА КОВ, стар ший на у ко вий спів ро біт ник Му зею іс то рії Ки є ва ...Наш доб рий при я тель ки їв ський ін - же нербу ді вель ник і му зи кант Дмит ро Гар маш зап ро сив ме не з Іри ною та ону - ком, дев’ятик лас ни ком Ми хай лом, здій - сни ти не ве лич ку по до рож Ки їв щи ною. Hа шим су пут ни ком і гі дом був жур на ліст, пись мен ник і зна вець Ма ка рів сько го ра - йо ну Єв ген Бу кет. Ми від ві да ли се ло Би - шів, де з екс по зи ці єю шкіль но го му зею нас поз на йо мив прис трас ний кра єз на - вець, іс то рик Ва ле рій Обухівський. По тім Єв ген Ва си льо вич зап ро по ну вав за ві та ти у йо го рід не су сід нє се ло Грузь ке — за 9 км на за хід від Би ше ва. Бать ки Єв ге на — Ва - силь Ми ко ла йо вич та Ал ла Ми хай лів на Бу ке ти гос тин но прий ня ли неж да ну ком па нію в зе ле ній аль тан ці під ви ног рад ни ми гро на ми, де за мість стіль ців ду бо ві ко ло ди. Там Єв ген, ав - тор мо ног ра фії “Іс то рія ук ра - їн сько го се ла Грузь ке”, по да - ру вав нам кни гу “Лі те ра тур на Ма ка рів щи на”. Гор та ю чи цю хрес то ма тію, нат ра пив на ці - ка вий для се бе факт: з’ясу ва - ло ся, що да ле ко го 1941 ро ку в Би ше ві за кін чив шко лу ук ра - їн ський ди тя чий пись мен ник Бог дан Ча лий (1924—2008). І в пам’яті сплив спо мин… …У зе ні ті лі та був ли пень 1959 ро ку, ко ли ми сто я ли на те пе ріш ній ки їв ській ву ли ці Ар хі тек то ра Го ро дець ко го, де-то ді бу ла аген ція “Ае роф ло ту”, про вод жа ю чи в да ле ку по до - рож бра та-ху дож ни ка Ге ор гія Ма ла ко ва (1928—1979). Він ви ру шав з не ве ли кою гру пою ук ра їн ської ін те лі ген ції в ту - рис тич ну по до рож до кра їн Бе - ні люк су (Бель гія, Ні дер лан ди, Люк сем бург). Ці три кра ї ни на ле жа ли до тих, де ка пі та лізм до сяг нув ви со ко го роз - вит ку, а Гол лан дія (або Ні дер лан ди) слуш - но вва жа ла ся бать ків щи ною ка пі та ліз му як та ко го. А в нас три ва ла роз бу до ва роз - ви ну то го со ці а ліз му. У тій дру гій по ло ви - ні п’ят де ся тих ро ків ми ну ло го сто літ тя, дя ку ю чи “хру щов ській від ли зі”, тіль ки- - но по ча ла пот ро ху під ні ма ти ся “за ліз на за ві са” між “та бо ром со ці а ліз му” та “заг - ни ва ю чим” За хо дом. Ра дян ські лю ди зде - біль шо го ще пе ре бу ва ли у по ло ні іде о ло - гіч них догм ко му ніз му, ус та ле них упе ред - жень та стра ху пе ред від по ві даль ніс тю “за зв’язок із за кор до ном”. В ан ке тах бу ла су - во ра гра фа: “Пре бы ва ние за гра ни цей”, ствер дна від по відь вва жа ла ся мі ною спо - віль не ної дії, якою мог ло ста ти зви ну ва - чен ня в шпи гунс тві! Але вже не всі на це так ре а гу ва ли: мо ло ді ін те лек ту а ли, з яких Богдан Чалий у центрі скла да ла ся гру па, праг ну ли по ба чи ти на влас ні очі оте за бо ро не не, хо ті ли осо бис - то пе ре ко на ти ся, що “заг ни ван ням” і не пах не. Ке рів ни ком гру пи був приз на че - ний пар ті єць, фрон то вик, пись мен ник, го лов ний ре дак тор ди тя чо го жур на лу “Бар ві нок”, трид ця тип’яти річ ний ки я - нин Бог дан Ча лий. Гру пу суп ро вод жу вав “мис тец твоз на вець у ци віль но му”, яко го від ря ди ла в цю по до рож якась об лас на струк ту ра. Не ки їв ська. Ма буть, як на го - ро ду за ус пі хи в ро бо ті. Ле ті ли з Ки є ва до Мос кви, а вже звід - ти — на ре ак тив но му лай не рі “Ту-104” — то діш ньо му до сяг нен ні ра дян сько го вій - сько во-про мис ло во го ком плек су. Це вра - жа ло. Гру пою опі ку ва ла ся ту рис тич на ком - па нія Vо ja ges Jo seph Du mo u lin, а гі дом був Георгій Малаков. Амстердам. 1959 р. Кос тян тин Мат ка ва, ро сій сько мов ний гру зин, з еміг ран тів. Ман дру ва ли ав то бу - си ком фір ми “Мер се дес- Бенц”, за кер - мом яко го си дів ве се лий шо фер Рай мон. Щод ня по їз дки, но ві го те лі, рес то ра ни. Учас ни кам по до ро жі, які звик ли до рід - но го “не нав’яз ли во го ра дян сько го сер ві - су” та та кої ж не нав’яз ли вої рек ла ми на взі рець ки їв ської: “Чи вжи ва ють ва ші ді ти кон сер во ва ну пе чін ку тріс ки?” або “Пий - те пи во за во дів “Укр го лов пи во” (ін шо го ж не бу ло!), за хід на од нос лів на рек ла ма бу ла нав ди во ви жу. За хоп лю ва ли ста ро - вин на й мо дер на ар хі тек ту ра, по тік різ но - ма ніт них ав то мо бі лів усіх єв ро пей ських та аме ри кан ських ма рок — та кі нес хо жі на то діш ні ра дян ські “вол ги” та “мос кви - чі” на на ших ву ли цях. І лю ди: не прос то ін ші, не прос то мод но вдяг не ні, а з ін шою пос та вою, ін шим ви ра зом об лич: спо кій - ні, ус міх не ні, при віт ні. Брюс сель, Гент, Брюг ге, Ос тен де, Ант вер пен, Льєж, Люк сем бург, Рот тер дам, Га а га, Амс тер дам, Ель бург — то не пов ний пе ре лік ба че них міст і міс те чок. Фо тота кі ноз йом ка ама тор ськи ми ка ме ра ми на 8-мм кі ноп лів ку. А спос те реж ли вий ху дож - ник Ге ор гій Ма ла ков не тіль ки фо тог ра фу вав, а й ро бив за ма - льов ки з на ту ри в за пис нич ку, а по тім за сві жою пам’ят тю вго те лі. Чи ма ло знав про ці кра ї ни і з ро ків нав чан ня в Ки їв сько му ху дож ньо му інс - ти ту ті, з кур сів іс то рії мис тец - тва, з кни жок та кі но філь мів. Звер тав ува гу на все — від ар - хі тек ту ри до врод ли вих дів чат. Ко рис ту вав ся фло мас те ра ми, куль ко вою руч кою, олів ця ми, по тім — улюб ле ни ми туш шю й пе ром, ак ва рел лю, а зго дом тех ні кою лі ног ра вю ри. Якось Ге ор гій, поп ри за бо - ро ну ві док рем лю ва ти ся від гру пи, за зир нув до пор то во го ба ру в Ант вер пе ні, зоб ра зив йо го ін тер’єр: мо ло ді мо ря ки в од - нос тро ях різ них дер жав си ді ли пе ред ви со кою стій кою, ве се ло ба зі ка ю чи з дів ча та ми та по пи ва ю чи пи во, не звер та ю чи ува ги на ек ран ве ли ко го те ле ві зо ра. За спи ною в бар мен ші сто я ли пляш ки з на по я ми та ста ро - вин ні гли ня ні пив ні кух лі. Над ни ми кра су вав ся рек лам ний на пис пи ва “Stel la Ar to is”. Цей на пис на ші ту - рис ти ба чи ли всю ди, як і рек ла му пор твей нів “Mar ti ni”, “Cin za no” або аме ри кан сько го на пою “Co ca Co la”. У то діш ній ра дян ській про па ган ді це ос тан нє асо ці ю ва ло ся ма ло не з по - нят тям “аме ри кан ський ім пе рі а - лізм”. Аби на влас ні очі по ба чи ти один з ха рак тер них про я вів “заг ни - ван ня За хо ду”, Ге ор гій зу мів на ве - чір ній про гу лян ці у Брюс се - лі ще раз ві док ре ми ти ся від гру пи, щоб за ві та ти в ка ба ре “Мо u lin Ro u ge” та “Pa ri si a - na”. То го ж ве чо ра зма лю вав по ба че не по пам’яті. Ін шим ра зом ут ну ли й та ке. Вод но му люд но му міс ці хтось із на ших ту рис тів звер нув ува гу на якійсь роз ва жаль ний зак лад, де про по ну ва ли ся різ но ма ніт ні ви - до ви ща: від цир ко вих но ме рів до … strip- te a se. Стар ші то ва ри ші, від по ві даль ні за гру пу, не по мі - ти ли тих слів, або й не зна ли їх - ньо го значення. Про мов чав і гід. Вис ту па ли жон глер, ак ро ба ти, тан цю рис тки, аж ось ор кес трик пе рей шов на ін ші рит ми і на не - ве лич ку сце ну вий шла ді ва. З пер ших її ру хів хлоп ці зро зу мі ли, що бу де да лі. Ко ли одяг став де - да лі мен ше прик ри ва ти ті ло зваб ли вої тан ців ни ці, ке рів ник гру пи рі - шу че під вів ся і про мо вив: “То ва ри ші, це про во ка ція! Ми не гай но за ли ша є мо за - лу!” Але у две рях їх пе ре пи нив здо ро вань з ко лиш ніх важ ко ат ле тів і жес том по ка - зав: “На зад!” Че рез гі да ке рів ник по яс - нив, що гру па не хо че на це ди ви ти ся, на що ви ши ба ло ре зон но мо вив: як що стіль ки лю дей вод но час за ли шать за лу до кін ця вис та ви, то ті, хто че кає на ву ли ці нас туп но го се ан су, по ду ма ють, що тут не - ці ка во і пі дуть со бі, а зак лад ма ти ме збит - ки. На шим ту рис там до ве лось по вер ну - ти ся, но мер три вав, а ке рів ник гру пи і “спецто ва риш” си ді ли, за ту лив ши об - лич чя до ло ня ми. Піз ні ше гру пу поп ро си - ли за бу ти цей “прик рий ви па док”. А че - рез май же трид цять ро ків Бог дан Ча лий у прис вя ті Ге ор гію Ма ла ко ву по дав се ред низ ки ха рак те рис тик і та ку: “Схиль ність до ми лих ви га док, мо ло де чих пус то щів”. Удо ма Ге ор гій оп ра цю вав зіб ра ний ма - те рі ал, на пи сав кіль ка ак ва рель них кар тин. По тім пе рей шов до по пу ляр ної на той час тех ні ки лі ног ра вю ри, яка доз во ля ла ав тор ське ти ра - жу ван ня тво рів. Зро бив гра фіч - ну се рію “Бе ні люкс”. Во на ши - ро ко екс по ну ва ла ся на ху дож - ніх вис тав ках, ти ра жу ва ла ся в ча со пи сах і га зе тах. А йо го друг і су пут ник Бог - дан Ча лий на пи сав по е му “Ніч Амс тер да ма”, прис вя че - ну сум ній до лі ма лень ко го хлоп чи ка і йо го улюб ле но го со ба ки. 1964 ро ку про і люс тру - вав кни гу Ге ор гій Ма ла ков, зве ли ким зах ва том зма лю вав - ши яск ра вий зов ніш ній блиск ка пі та ліс тич но го міс та. Без пе ре біль шен ня са ме це, а не про па ган дист ський ан ти за хід - ний за пал сю же ту за без пе чи ли ус піх книж ці, яка ще піс ля пер шо го ви дан ня (1965 р. нак - ла дом у 58000) дві чі ви хо ди лав світ у то му ж ви дав ниц тві ди - тя чої лі те ра ту ри “Ве сел ка” (уд ру ге 1977 р., нак ла дом Кабачок 250000!). Вос тан нє — 1988 ро ку (нак лад “ли ше” 50000), ко ли вже За хід став дос - туп ним, хо ча ще іс ну вав Со юз. На сто - рін ках ці єї ди тя чої книж ки Ге ор гій по ка - зав ар хі тек ту ру, рек ла му, но віт ні ав то мо - бі лі й стро ка тий на товп Амс тер да ма, по - ба че ний ним та за фік со ва ний в зо ро вій пам’яті, у чис лен них за ма льов ках та ес кі - зах. Там і аме ри кан ський мат рос, і хлоп - чик у джин сах (про які в ті ча си у нас ніх - то й гад ки не мав), і дів ча та в мод но му вбран ні, і без ліч ве ли ких і дріб них де та - лей, які мож на дов го роз гля да ти, ди ву ю - чись спос те реж ли вос ті ху дож ни ка, йо го ви шу ка ним ком по зи ці ям та вправ но му во ло дін ню тех ні кою ри сун ка та ак ва ре лі. До ре чі, у кіль кох сю же тах до теп ник Ге - ор гій зоб ра зив у на тов пі амс тер дам ців … ав то ра по е ми й сво го дру га Бог да на Ча - ло го у ви ши ван ці та з но тат ни ком, а та - кож сво го бать ка, дру жи ну, до неч ку та ав - то ра цих ряд ків. В офор млен ні книж ки Ге ор гій вміс тив ін фор ма цію про се бе як ав то ра ма люн ків на те ці з па пе ра ми, при - ту ле ній до ва лі зи ху дож ни ка. На ній — яск ра ві нак лей ки го те лів, де зу пи ня ли ся (так то ді го ди ло ся) та жов тобла кит на(!) нак лей ка єди ної то ді ра дян ської аві а ком - па нії “Ае роф лот”. А на швор ці ви сить бир ка ко ро лів ської аві а ком па нії “KLM” (це то ді теж вра жа ло), лі та ком якої по - вер та ли ся до до му. Ілюс тру вав Ма ла ков й ін шу ди тя чу книж ку Ча ло го: “Ба ла да про жи во го ма - не ке на” (1965 р., нак лад 76000). Ось так нес по ді ва но че рез Би шів і Єв - ге на Бу ке та зга да ли ся ра зом Бог дан Ча - лий та Ге ор гій Ма ла ков. А ма люн ки роз див ляй те ся. Во ни нав - ди во ви жу су час ні. Ніч

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин