Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Просвітна робота краще іде там, · де “Просвіти” не беруться до політичних справ”. На перехрестях історії · с. 6сторінка оригіналу ↗

Просвітянський з’їзд

Слово Просвіти, №31 за 2019 рік

Продовження. Поч. у ч. 30 за 2019 р. Артистична комісія здобула велику популярність виставами та концертами “Просвіти”. Можна не помиляючись сказати, що завдяки “Просвіті” Київ вперше побачив ідейні п’єси Грінченка та переклади з чужої літератури, як “Нора” Ібсена, “Вогні Іванової ночі” Зудермана і т.и. Особливо визначались завше великі ювилейні спектаклі-концерти в пам’ять Т. Шевченка, чому сприяв чудовий хор “Просвіти” під керуванням 3нобина, Стеценка та Кошиця. 8 квітня 1910 року “Просвіту” було скасовано. Мотиви цього скасування, записані в “журнале постановленій Кіевскаго губернскаго присутствія об обществахъ“, слідуючі. “Изъ заслушанной присутствіем докладной записки усматривается, что целью реферированныхъ изданій “Просвіти” является дискредитированіе монархической власти и пропаганда республиканскихъ идей, восхваленіе революціонныхъ и бунтовщическихъ деяній, принципіальный фетишизмъ передъ политическими преступниками и проповедь решенія аграрнаго вопроса по рецептамъ анархистовъ-коммунистовъ; къ этим тезисамъ примыкаютъ — защита антимилитаризма и патріотическаго индефферентизма, а также поднятіе знамени узконациональной автономіи. Изданія протестуютъ противъ пріобщенія малорусскаго племени къ общерусской культуре, называютъ это племя лишеннымъ в Росіи человеческихъ правъ и мечтаютъ о славянской федеративной республике, съ Малороссией въ качестве самостоятельнаго члена федераціи. Усматривая какъ въ задачахъ, поставленныхъ для о-ва “Просвіта” ея уставомъ, так и въ издательской деятельности о-ва на протяженіи 4 летъ его существованія угрозу общественному спокойствію и безопасности, губернское присутствіе определило: о-во под названіем Т-во “Просвіта” в Кіеве закрыть навсегда”. Але рівно через 7 років, в тому ж таки квітні “закрытая навсегда” Київська “Просвіта” знову воскресла. Та діяльність її за ці місяці була невеликою, — як раз через те, що відновлювати старе важче, ніж будувати нове, а друге ще і те, що людей для роботи в “Просвіті” через ріжні обставини часу лишилось мало. Тепер готує до друку деякі книжки видавнича комісія, веде підготовчу роботу до відкриття в Київі бібліотеки-читальні бібліотечна комісія, та розпочато роботу по організуванню лекцій і дитячих читань по околицях Київа. Крім того час ставить перед Київською “Просвітою” нові завдання. Можливо, їй доведеться перенести вагу своєї діяльности на те, щоб взяти найблизшу участь в Осередковій Раді всіх “Просвіт”, а також виконавчу ролю “Спілки Просвіт” в тих справах, які вимагають скупчення техничних та інтелігентних сил, як того потрібує широко поставлена видавнича справа та поширення кольпортажу книжок по Україні. Свої нові завдання і нову програму Київська “Просвіта” намітить уже після всеукраїнського з’їзду “Просвіт”, згідно з його постановами. Після д-ки Ішуніної взяв слово д-ій Балаш, представник “Просвіти” на Шулявці (передмістя Київа), який коротко повідомив про діяльність цього т-ва, котрому дуже бракувало коштів, і через те воно найбільш виявляло свою діяльність в улаш­туванню на Шулявці вистав та вечірок. Ці вистави дали “Просвіті” деякі кошти, за поміччю котрих вона відкриває на Шулявці українську гімназію. Мійська Дума теж призначила 10 тисяч рублів, але тих грошей ще не дала, і гімназія поки-що тримається коштами “Просвіти”. Членами “Просвіти” є майже самі робітники. *** Від Липовецької “Просвіти” подав повідомлення д-ій Гнатюк. В Липовецькому повіті є більш 10 “Просвіт”. Але діяльність їх квола. Дуже шкодять праці “Просвіт” в повіті “малороси”, котрі часом і самі записуються в це т-во, але тільки “для цензу”, — щоб часом селяне не прогнали з учительської посади або що. В останній час справа стає на кращий шлях. *** Далі виступив М. Левицький, представник Білоцерківської “Просвіти” та “Спілки Просвіт” Васильківського повіту, в якому є 53 “Просвіти”. Організування Білоцерківської “Просвіти” почалось з гуртування середнешкільників, залізничників та вояків, наслідком чого є те, що місцева Рада військових депутатів в переважній більшости складається з свідомих українців, а шкільна молодь взялась дуже жваво до закладання по селах “Просвіт”, котрі відбули уже 3 повітових з’їзди. Просвітяне також багато працюють коло організовання в повіті “Вільного Козацтва”, котре останній час дуже шириться по селах і об’єдналось в курінь імени Палія. В самій Білій Церкві є коло 300 “вільних козаків”. З неукраїнців у “Просвіти” найкращі стосунки з поляками, з котрими вона ввійшла в блок на мійських виборах, в наслідок чого спільний українсько-польський список зібрав найбільше голосів. “Просвіта” завела в Білій Церкві чималу книгозбірню, до якої виписує 5 газет та відкрила українську школу для дітей і дорослих та недільні курси для “вільних козаків”. Домагалась “Просвіта” заведення української мови в місцевих хлоп’ячій та дівочій гімназіях, але в цій справі не пощастило, через вороже відношення до цеї справи більшости гімназіяльних учителів. Ворожа агітація в повіті проти діяльности “Просвіти” ведеться переважно духовенством і подекуди учителями. В дівчачій гімназії “Просвіта” захожується коло заведення українських ткацьких курсів, в тому їй допомагає одна свідома учителька. Упорядковано також продаж українських книжок та видано своїх дві книжечки. В “Просвіті” села Янківки справа ішла дуже мляво, поки недавно не обрали нового голови — єврея Пріцкера, — котрий виявив дуже жваву діяльність та щиру українську свідомість. В Таганчі “Просвіта” склалась виключно з дівчат, котрих є коло 200 душ. Дівчата ці дуже завзято працюють коло самоосвіти та завели в селі гуртову кравецьку майстерню. *** Баньківський, представник товариства “Кобзарь” в с. Керелівці, батьківщині Т. Шевченка, привітавши з’їзд, розповів про утворення “Кобзаря” з почину галицьких українців, до котрих згодом приєднались і керелівські селяне та інтелігенція. На курсах в Звенигородці керелівська молодь мусіла вести велику боротьбу з верховодами-росіянами та учительками “попівськими доньками – кацапками”, як висловився промовець. В однім випадку, коли вороги українства стали оббріхувати М. Грушевського, що ніби то він підкуплений німцями, то мало не дійшло до бійки. Врешті, вороги побачили, що сила не на їхньому боці і принишкли. Т-во “Кобзарь” об’їхало весь повіт, при чому давало концерти по селах і тим заробило чимало грошей. Закінчив промовець таким закликом до організовання “Вільного Козацтва”, яке повинно бути нашою національною гвардією. Збори привітали промовця гучними оплесками. *** Кутовий повідомив про життя “Просвіти” в Сквирському повіті. В Сквирі свідомої інтелігенції майже зовсім не було, і “Просвіта” зразу ж взялась до роботи на селах. Скликаний “Просвітою” повітовий з’їзд сельських учителів розділився на два — український і російський, — так що тільки в останній час учительство повіту об’єдналось в єдину Українську Учительську Спілку. Тепер “Просвіта”, яка має коло 200 членів, працює разом з Селянською Спілкою і досить успішно організовує селянство. Деякі місцеві вороги українства допустились навіть провокаційних засобів боротьби: вони, прикинувшись українцями, позаписувались в “Просвіту”, пройшли в Раду т-ва (один був навіть головою) і там всяко гальмували роботу. Проте в останній час “Просвіта” провадить досить вдалу діяльність і навіть з’українізувала місцеве земство. Між иншим, ворогами “Просвіти” є і сквирські євреї, котрі намовляли навіть повітового комісара, щоб він заборонив в Сквирі українську маніфестацію, котру улаштувала “Просвіта”. Модест Левицький, м. Біла Церква Цим було закінчено повідомлення з Київщини і ухвалено решту відкласти на другий день. Засідання скінчилось в 11 год. вечора. Слідуюче засідання, на котрому мають розпочатись доклади по програмі з’їзду, призначено на 10 год. ранку 21 вересня. Ранішнє засідання 21 вересня Розпочалось засідання з 10 1/2 год. ранку. Весь час ішли повідомлення з місць по губерніям, як і на вчорашньому вечірньому засіданні. Першими почались повідомлення з Полтавщини. Д-ій Коваленко від Полтавської “Просвіти” повідомив, що в повіті є 45 “Просвіт”-читалень. Найбільше горнеться до “Просвіт” селянська жіноча молодь, — дівчата і молодиці. Просвітна робота краще іде там, де “Просвіти” не беруться до політичних справ, як вибори тощо, бо з цього виходять тільки сварки. Суд відмовляється реєструвати статути товариств, писані по-українськи, і через те промовець радив з’їздові винести постанову про потребу українізації суду та затвердження генерального секретаріату судових справ. *** Представник Полтавських “Просвіт” Чайківський, священик-галичанин, зпочатку коротко згадав про діяльність “Просвіти” в Галичині, котра існує уже 48 років і має більше 400 тисяч членів. Заходами Галицької “Просвіти” закладено такі великі просвітні та економичні організації, як “Наукове Т-во ім. Шевченка”, “Сельський Господар”, “Народна Торговля”, “Сокіл” та инші, а також кілька українських гімназій. На Полтавщині селянство само відрухово взялось до організування і, будучи мало свідомим, звертається за Допомогою до мійської інтелігенції. В Полтаві тепер є окремий інструктор, котрий направляв діяльність сельських “Просвіт”. Видано також книжки для просвітянського діловодства. По повітах Полтавщини відбулась за літо ціла низка просвітянських з‘їздів і закладено в деяких повітах “Спілки Просвіт”. Кілька повітових земств видають “Просвітам” грошові підмоги. Помагають часом і кооперативи. Буває збоку деяких організацій і вороже відношення до “Просвіт”, як наприклад, Кобеляцька Рада робітницьких та вояцьких депутатів, один з привідців якої, російський соціаліст, казав селянам: “Зачемъ вамъ, хохламъ, ходить въ школу, — кто же тогда будетъ кормить коровъ да овецъ?” Духовенство на Полтавщині ставиться побільшости цілком байдуже до просвітної праці. До “Просвіт” на Полтавщині приймають і неукраїнців, а в одній з “Просвіт” навіть за голову обрано єврея. *** Від Золотоношської повітової “Спілки Просвіт” виступив д-ій Злобинців. В “Спілці” об’єднано тільки 13 “Просвіт”, хоча в повіті їх є коло пятидесяти. Деякі з сельських “Просвіт” виявляють свою діяльність тільки самими виставами, а инші тільки читаннями. Дуже бракує інтелігентних провідців, яких на весь повіт є кільканадцять чоловік, котрі ніяк не встигають всюди поспіти. Осередкова “Просвіта” в самій Золотоноші ви­

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин