11 Спадщина · “Велика надія моєї родини, якій вона віддала всі свої сили і яка визначила все її життя, нарешті здійснилася”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Унікальна скарбниця надбань української фольклористичної думки Рецензія на книгу “Українська фольклористична енциклопедія”: у 2-х т. — Т. А-Л / Упорядник, наук. ред. М. К. Дмитренко (К., 2018)
Слово Просвіти, №31 за 2019 рік
У сучасному фольклористичному дискурсі відбулася знаменна подія — вийшло друком знакове видання: перший том “Української фольклористичної енциклопедії” (2019), ініціатором укладання якого став Микола Костянтинович Дмитренко, доктор філологічних наук, професор, багаторічний завідувач відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України. Його подвижницька праця була спрямована на залучення науковців, освітян з усіх регіонів України (110 осіб), які представили результати власних дослідницьких пошуків на сторінках енциклопедичної праці.
У першій в Україні фольклористичній енциклопедії, яку готував колектив науковців Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України упродовж 2010—2019 рр., розкрито феномен традиційної культури українців в ретроспективі; прослідковано зв’язки фольклору з мовою, міфом, ритуалом, магією, релігією, історією, етнографією, літературою, народним і професійним мистецтвом; простежено зародження та розвиток української фольклористики як науки; подано відомості про дослідників, збирачів, носіїв-виконавців фольклору (кобзарів, лірників, казкарів, оповідачів), викладачів університетів, громадських діячів тощо. Це майже тисяча статей, які ілюстровано світлинами-портретами, архівними колективними фото, титульними аркушами раритетних видань, обкладинок монографій, збірок, журналів, газет, автографів з архівів тощо.
Варто відзначити, що крізь призму персонології фольклористики розкривається унікальність фольклористичної теорії і практики в інтердисциплінарному контексті з позиції бібліографії фольклору, джерелознавства, текстології, етномузикознавства, лінгвофольклористики. Сучасна фольклористика надзвичайно збагатилася цим фактологічним лексикографічним виданням, що розкриває ретроспективність поступу української фольклористичної думки, узагальнює багатовіковий досвід архівування і документування фольклорної спадщини, репрезентує національні надбання збиральницької, дослідницької, теоретичної, викладацької фольклористичної діяльності особистостей, представляє вагомі здобутки регіональної фольклористики.
Глибоко переконані, що “Українська фольклористична енциклопедія” є знаковим кроком до шляху інноваційного розвитку сучасної української фольклористики, яка має утверджуватися на національно самобутніх фундаментальних засадах і водночас орієнтуватися на інтердисциплінарні вектори осмислення фольклорної традиції, спадщини українських фольклористів на основі їх внеску у теорію і практику функціонального, антропологічного, комунікативного підходів до вивчення фольклору в європейському науково-освітньому просторі. Реалізації такої глобальної мети має слугувати й вихід другого тому енциклопедії, якого чекає освітянська, наукова, журналістська громада.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
