Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Презентації “Через історію ми намагаємося зрозуміти себе”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Поетичне слово і художній образ

Слово Просвіти, №31 за 2021 рік

У Національному художньому музеї України відкрили виставковий проєкт заслуженої художниці України Катерини Косьяненко “Список кораблів”, де представлено роботи, що увійшли до арт-буку – однойменної збірки сучасного українського поета Сергія Жадана, що побачила світ 2020 року у видавництві MERIDIAN CZERNOWITZ. Це художня співпраця письменника та художниці, поєднання поетичного слова та художнього образу. Роботи Катерини постають візуальним відповідником поезії Жадана, що органічно поєднує сучасну українську буденність та біблійні алюзії. В оформленні книги використано 9 живописних творів художниці. На виставці, крім них, глядачі мають змогу побачити ще три нові роботи. Ідея проєкту належить кураторці Тетяні Швед-Безкоровайній, яка побачила суголосність у живописних картинах Катерини Косьяненко та віршах Сергія Жадана. Ряд стійких асоціацій виникає від назви “Список кораблів” – від античного Гомера, модерніста Йосипа Мандельштама до нашого сучасника Сергія Жадана. Додала своє трактування теми, свій живописний список кораблів і Катерина Косьяненко. Саме для арт-буку художниця написала полотна: “Воїнство” (2019), “Вокзал” (2019), “Графіті” (2019), “Різдво” (2019), “Кораблі” (2020), “Зупинка” (2020), “Біле поле” (2020). Також було використано декілька більш ранніх полотен: “Невидимий автобус” (2017) та “Перехід” (2019). Ці твори й започаткували живописну серію “Список кораблів”. Картини не ілюструють серію буквально. Це збіг відчуттів, подій, віддзеркалення складного сучасного світу, в якому є любов, війна, безнадія, розпач, радість, страждання. На картинах – закохані люди, спантеличені, радісні; воїни в старовинних обладунках. Ангели, козак Мамай, чорти, натовпи людей, тварини, пташки, урбаністичні пейзажі. Вони є візуальним еквівалентом, відгомоном сюжетів та емоційних станів автора віршів, збігаються з його настроями і баченням сьогодення. Кожна картина зі “Списку кораблів” унікальна і, водночас, це серія: твори пов’язані між собою задумом, типажами, колористичними рішеннями, візуальним стилем, прийомами комбінування та апелювання до різних епох і живописних манер. У цих картинах є не тільки цікаві і багатогранні образи та вишуканий колорит, у них є відчуття справжнього життя, глибокі думки і складні емоції. Усі твори серії різні не тільки за сюжетами, світосприйняттям та інтонаціями. Від картини до картини змінюється й візуальне трактування. А об’єднує їх авторський живопис з різними колористичними рішеннями й прийомами. Ці твори можна вважати жанровими, можна називати їх історичними полотнами, в яких присутнє сьогодення, яке переплітається з історичними аналогіями, типажами, аксесуарами. Художні образи картин Катерини Косьяненко відсилають глядача до різних епох, та все ж завжди повертаються до сьогодення і поезії Сергія Жадана. – Ми раді вітати подібні проєкти, творчі тандеми – поетичні, мистецькі, – зазначила, відкриваючи виставку, завідувачка виставкового відділу музею Оксана Баршинова. – Бачимо тут синергію між текстом і зображенням. Наша співпраця з художниками і поетами має свою історію. З Сергієм Жаданом ми вже колись мали таку співпрацю. Чудово, що ця традиція триває. – Дуже довго чекали на цю виставку, – зізналася кураторка виставкового проєкту Тетяна Швед4Безкоровайна. – Хотіли зробити проєкт і представити його в музеї ще півтора року тому. Локдауни та ремонт у музеї надовго відклали наші плани. Хочу подякувати керівництву музею і його співробітникам за те, що ми врешті змогли втілити його в життя. Проєкт народився у наших думках ще у 2018 році. З видавцем Святославом Померанцевим вирішили співпрацювати після виставки Катерини Косьяненко в Парижі, яка там відбулася одночасно з поетичними читаннями Сергія Жадана. Це ідея того, як поет і художниця могли б зійтися у своїй творчості. Сучасний живопис Катерини, який тісно переплетений з її любов’ю до старовинних слов’янських мотивів, ною. Твір писався до останніх виборів президента в Україні, а потім авторка стала спостерігати, як здійснюється написане… Після відвідин Волині зрозуміла, що вистави за цією п’єсою можна грати в замках. Друга п’єса – рок-опера “Повернення в ніколи”, написана за мотивами повісті Миколи Гоголя “Тарас Бульба”. До цього твору драматургиня додала багато свого. П’єса феміністична – авторка спробувала поглянути на події з жіночої точки зору. Неду Неждану цікавило питання, чому козаки, які були одними з найпотужніших воїнів, яких наймали по всій Європі, програли свою державу. На її переконання, фатальна любов до ворога і ненависть до ближніх – це страшна небезпечна правда, яку нам треба осмислити для того, щоб рухатися вперед. П’єса має сценічну історію, музику до неї написав Іван Небесний. неймовірно точно поєднався тут з поезією Сергія Жадана, про що неодноразово говорив і сам поет. Ця тема вже має певний розвиток. На сьогодні результат проєкту – три книжки, які створили три поети і дві художниці. Зізнаюся, що замало лише вигадати проєкт і розробити його концепцію. Треба знайти людину чи кількох людей, які зможуть разом з тобою його зреалізувати. Святослав – видавець, який співпрацює з найвідомішими письменниками України, а мені вдалося співпрацювати з кращими художниками. Саме завдяки таким проєктом відбувається те, що називається розвитком і промоцією української культури не тільки в Україні, але й за кордоном. Вони мають резонанс, про них багато пишуть. Ми щасливі майже кожного дня відповідати на запитання, як можна побачити ці картини чи купити книжки. Все це є оцінкою нашої праці. – Коли Тетяна мені запропонувала такий проєкт я відразу погодилася, – зізналася художниця Катерина Косьяненко. – Після цього довгий час думала над тим, яким чином зможу створити візуальний ряд творів Сергія Жадана. Спершу сумнівалася, але Тетяна та Святослав створили навколо мене настільки щільний кокон любові і спокою, що я заспокоїлася і з задоволенням намалюва- Сергій Жадан читає свої нові вірші ла ці картини. Я щаслива, що змогла показати свої роботи саме в Національному художньому музеї України і що на цю зустріч зміг приїхати Сергій Жадан. – Роботи Катерини, як на мене, мають дивовижну властивість повертати світло минулому, наповнювати його живим диханням і живим значенням, – підкреслив Сергій Жадан. – Архаїчне в цьому випадку просто виймається з часової історичної умовності, стаючи суголосним тому, що ми звикли бачити довкола себе. Це не осучаснення минулого – скоріше узгодження, урівноваження того, що було, з тим, що неодмінно станеться. Для мене ця книжка велика і приємна пригода. Тому що, познайомившись з Катериною, я нарешті я побачив ті роботи, до яких писав свої вірші. Страшенно люблю цю збірку, перегортаючи її подумки, повертаюся в минулий рік… Сергій Жадан прочитав свої поезії зі збірки “Список кораблів”, а також вірші, написані протягом останнього року. Завершився захід автограф-сесією поета. – Історична драма – базова річ для драматургії, – переконаний Олександр Вітер, автор “Яблука Помони”, притчі про Майдан, яка писалася диптихом з реалістичною драмою “Лабіринт” відразу після Революції Гідності. – А п’єси, які пережили віки, часто писалися про історичні події, починаючи від Софокла, Еврипіда, Шекспіра до Лесі Українки. Дуже важливим є пошук історичних паралелей. Історія нас вчить тому, що немає нічого нового. Змінюються обставини, одяг, музика, а люди – ні. Коли ми говоримо про якісь серйозні речі, то неважливо, мова йде про людину, яка зараз проходить вулицею чи стародавніх римлян, або греків. Через історію ми намагаємося зрозуміти себе. – Свою п’єсу “Гойдалка, або Є в ангелів від лукавого” я написала 15 років тому, – зазначила Анна Багряна. – Її важко назвати історичною. Прагнула показати жіночу долю на тлі історичних обставин. Коли працювала на радіо, записала на диктофон розповідь мами моєї хрещеної з села Борова Фастівського району, що на Київщині. Цю жінку репресували за те, що була коханою і матір’ю борців за незалежність України, зокрема в арміях УНР і УПА. Історія мене дуже вразила, вирішила, що вона не може просто так зникнути. Частково використала її у своїй творчості. Намагалася показати долю жінки, якій не байдужа доля своєї Вітчизни… Матеріали підготував Едуард ОВЧАРЕНКО

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин