Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Прем’єра · “У важкі воєнні часи робимо те, що можемо. Пам’ятаємо, що наші хлопці віддають своє життя за те, аби ми могли тут працювати”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Історія великої авантюри

Слово Просвіти, №31 за 2022 рік

“Кар’єра Никодима Дизми” – один із найпопулярніших романів класика польської літератури Тадеуша Доленги-Мостовича (1898–1939). За висловлюваннями численних літературознавців, твір є гострою сатирою на громадсько-політичне життя Польщі 20-30-х років, часів режиму Юзефа Пілсудського. Проте історія, що трапилася з головним героєм, надзвичайно метафорична, театральна і певною мірою авантюрна. Вже сам сюжет можна порівняти з парадоксальними містифікаціями Миколи Гоголя, що надає йому ексцентричності й актуальності і сьогодні. – Кілька років тому я робив виставу “Великі комбінатори” за мотивами роману Ільфа і Петрова “Дванадцять стільців”, – згадує режисер-постановник вистави “Авантюра Никодима Дизми”, народний артист України Дмитро ЧИРИПЮК, – головні ролі у цій виставі виконували Анатолій Гнатюк, Назар Задніпровський та Лесь Задніпровський. Одного разу на репетиції Лесь запропонував мені прочитати та зробити інсценування за книжкою “Кар’єра Никодима Дизми” і поставити за цим твором виставу. Працював над інсценуванням досить довго. За сюжетом твору Никодим працює поштарем, а потім стає прем’єр-міністром. Для нашого глядача такий сюжет виглядав би неправдоподібно. І нарешті я знайшов вихід. У нашій виставі персонаж хотів стати актором, але в театр його не взяли, сказали, що він нездара. На що той відповів: “Я доведу вам, що я актор”. Знайшовши предмет конфлікту, я почав його розвивати. Але війна внесла свої корективи в сценарій, і ми вирішили змінити професію героя, тепер він – журналіст. Роль Никодима Дизми, як я вже сказав, виконують Назар Задніпровський, а в другому складі – Андрій Романій. Роль Ніни Куницької у різних складах – Олена Івасіва-Фесуненко та Ганна Снігур-Храмцова. Я ставив перед ними дуже складне завдання. Не хотів, щоб їхній персонаж Як зазначив, відкриваючи виставку, голова Київської організації Національної спілки композиторів України, лавреат Шевченківської премії Віктор СТЕ- ПУРКО, цього дня розпочалася нова історія – історія співпраці національних творчих спілок. Ми живемо в непростий час і для того, аби вижити, потрібно об’єднуватися. Висловив слова щирої подяки Національній спілці художників України, яка стала ініціатором проведення цього заходу. – Наша держава нещодавно відзначила найбільше свято для кожного українця – День Незалежності, – наголосив голова НСХУ, заслужений художник України Костянтин ЧЕРНЯВ- СЬКИЙ. – Вже пів року триває найкривавіша війна за нашу незалежність. І наш невеликий проєкт, мета якого – зміцнення нашої єдності, спрямований на перемогу. Сьогодні ми показуємо всьому світові безцінні здобутки рідної української культури. А саме культуру, нашу культурну ідентичність намагається знищити лютий ворог. Дуже важливі всі ті акції наших вимушених переселенців, які відбуваються на підтримку ЗСУ, наших вимушених переселенців. Ми переживаємо великий біль, але разом переможемо ворога і відбудуємо свою рідну країну. Велика подяка НСКУ, Київській орбув схожий на чеховську героїню, яка постійно мріє, живе у вигаданому світі. Прагнув, аби це була людина, яка хоче вирватися зі свого кола. Мені здається, що акторки прекрасно впоралися з цим завданням. Роль Леона Куницького (виконавці Петро Панчук та Олександр Ярема) – теж одна з основних. Також хотілося б відзначити Рената Сєттарова та Дмитра Чернова в ролі графа Понімірського. У Леся Задніпровського невелика роль полковника Вареди, але зіграна чудово. Андрій Александрович-Дочевський придумав блискучу декорацію. Сценографія зроблена у стилі артдеко. Значну, кропітку та професійну роботу здійснила і художниця з костюмів Анна Духовична. І прекрасна музика Романа Григор’єва та Іллі Розумейка. Я свідомо не даю оцінку виконавцям: будемо оцінювати після десяти вистав. З об’єктивних причин сьогодні ми не маємо змоги грати на рідній франківській сцені. Вдячні Національному академічному драматичному театру імені Лесі Українки, який люб’язно надав свою сцену для наших вистав. Але дуже важко грати на іншому сценічному майданчику. А випустити на ньому прем’єру – це подвиг для акторів. Думаю, що коли покажемо виставу в рідному театрі Франка, то там вона зазвучить інакше. – Вперше книга Тадеуша Доленги-Мостовича “Кар’єра Никодима Дизми” потрапила мені до рук у 1978 році, – продовжує Лесь ЗАДНІПРОВСЬКИЙ, народний артист України, виконавець ролі полковника Вареди. – Порадив її прочитати батько. Спершу сприйняв цю книгу як веселу, напівдетективну історію, яка чимось перегукувалася з романами “Дванадцять стільців” і “Золоте теля”. А в останні роки вона стала все більше нагадувати “Ревізора” Миколи Гоголя. Це фантасмагорія про особистість, яка насправді виявилася пустушкою, і люди самі підняли її на п’єдестал. Думаю, ця тема актуальна в наш час, якщо подивитися на Путіна чи якогось іншого диктатора, яких підіймають на п’єдестал. Років п’ять тому я запропонував цей матеріал нашому режисерові Дмитру Чирипюку. Його ця тема зацікавила. Він кілька разів перероблював інсценування. До цього довго працював, консультувався зі мною та моїм сином Назаром, який виконує у виставі головну роль. Змінюються часи, але люди продовжують створювати собі кумирів, постійно наступають на ті самі граблі. Блискучий польський письменник Тадеуш Доленга-Мостович звернувся до цієї теми ще до Другої світової війни. Твір набув великої популярності, і його вперше екранізували у 1930-х рр. Після цього за його мотивами було знято ще кілька фільмів. Українському глядачеві цей письменник відомий за творами “Знахар” та “Щоденник пані Ганки”. Доленга-Мостович загинув під час оборони Варшави у 1939 році. А твір живе. Я радий, що український глядач побачить його з такими прекрасними акторами в оригінальній постановці Дмитра Чирипюка. Переконаний, що він знайде відгук у нашої публіки. Безумовно, війна наклала свій відбиток на виставу. Все стало жорстокіше, люди говорять більш конкретними термінами, якісь речі визначаються більш гостро. Ця вистава і смішна, і драматична. Люди бачать себе, яку дзеркалі – до чого може довести споглядання всього крізь пальці. Адже всі злочини чиняться через поблажливе ставлення оточуючих. Тому нерідко зло торжествує. Мій персонаж – полковник Вареда, це символ гонорового польського офіцерства напередодні Другої світової війни. Я спілкувався зі своїми друзями з Краківського театру. Вони мені розповідали про цих хоробрих людей, які у 1939 році йшли з шаблями на танки. Але ці люди бували й дуже гоноровими, і такий гонор міг викликати поблажливу посмішку, адже все добре в У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася прем’єра вистави “Авантюра Никодима Дизми” за мотивами роману Тадеуша Доленги- Мостовича “Кар’єра Никодима Дизми”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин