16 Виставка · “Один із найуживаніших образів художника – Праматір-Богиня-Берегиня”. · с. 16сторінка оригіналу ↗
На отчій землі. Радість творення
Слово Просвіти, №31 за 2022 рік
У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва триває виставка, присвячена 90-річчю народного художника України Петра Печорного.
Понад сто творів одного з провідних сучасних художників-монументалістів, члена Національної спілки художників України презентує ювілейна виставкова експозиція. Це керамічні композиції, графіка, живопис, створені автором протягом 1970–2016 рр. “Художник досконало володіє техніками виготовлення та розпису фарфору, фаянсу, глини, шамоту. Як архітектор, вибудовує скульптурні та декоративні композиції. Створює чудові декоративні графічні цикли в акварелі, пастелі, туші. Поруч з роботами в традиціях українського фольклору та народного декоративного мистецтва у майстра багато реалістичних творів – ліричних пейзажів, вишуканих натюрмортів, портретів”, – зазначає кураторка виставки Ірина Бекетова. Один із найуживаніших образів художника – Праматір-Богиня-Берегиня, заступниця з молитовно піднятими руками. Образ “Козака Мамая” у Петра Печорного є символом України, українського Спасителя. Твори митця, які продовжують традиції української народної кераміки – це художнє переосмислення та відтворення історичного минулого рідної землі, оспівування її краси, щедрості та багатства. Художник наголошує: “Традиція для мене – як дух, а форми я шукаю в природі”. Чимала збірка робіт Петра Печорного зберігається у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва – понад 140 творів. Всі вони подаровані музею автором у різні роки. На відкритті виставки презентували новий альбом Петра Печорного “Кераміка. Пошуки” (2021 р.), який продовжує цикл видань, присвячених спогадам та творчому доробку майстра. Виставка триватиме до 2 жовтня 2022 року.
Про ювіляра. Народний художник України Петро Печорний – один із провідних сучасних художників-монументалістів, член Національної спілки художників України (1971), лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (2013 р.), літературно-мистецької премії ім. Івана Нечуя-Левицького (1997 р.), премії ім. Катерини Білокур (2006 р.), професор. Народився Петро Печорний 2 вересня 1932 року у селі Роїще на Чернігівщині у багатодітній родині. Отримав високу фахову підготовку спочатку в Київському училищі декоративно-ужиткового мистецтва, а потім у Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі ім. В. І. Мухіної (нині Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія ім. О. Л. Штігліца) на факультеті декоративно-ужиткового мистецтва зі спеціальності
“кераміка, скло”. З 1966 року по 1970 рік митець працював головним художником на Городницькому фарфоровому заводі Житомирської області, згодом очолював лабораторію нових форм, фарб і декорів Українського науково-дослідного інституту кераміки і скла в м. Києві (1970–1973). У 1973–1984 рр. працював у творчо-виробничому об’єднанні Товариства охорони пам’яток історії та культури УРСР та у творчому об’єднанні “Художник”. Петро Печорний – талановитий педагог. З 2000 року митець Петро працює в Київському державному інституті декоративноприкладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука на посаді професора і завідувача кафедри художніх виробів кераміки. Художник виконав ряд монументально-декоративних композицій для оздоблення інтер’єрів громадських споруд, серед яких:
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
