Сторінка · с. 10сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №32 за 1997 рік
Слово Просвіти, №32 за 1997 рік
бо -ь Ж ої і З «тю » М чай Р йо ча Мечі соди РРО м на - ій М ий - "ог дк. ьо АВ "о Ж , сеї, є - -
-и "ее "ка -ю я з Ж , "5 " м Р, 4 за чі | й Жак ль п зія зодну ум 1ОЛРЗ 2 и З царй "а Пе -й г "77 Голи - - РА | т: й т. ДГ т-- МР, чій'я та 3
и т р
р -
:;ДЙАЕААЕР ЦЕНЕЕЕ
р нн
колись Я печер
сторія
українського
національного соціальносУсПІЛЬНОГО руху, який очолювала громадська організація «Просвіта» Унікальним каналом товариської взаємопідтримки були два українські заклади, що активно діяли в Катеринославі та Львові Йдеться про «Просвіту», про молодіжне спортивне товариство «Сокіл» Лесь Курбас, згодом видатний діяч українського театру и кінематографу, на початку 1909 року став актором ама Торського театру при львівській філії «Сокіл», яка мала адресу вулиця Руська, І2 Критик Степан Чарнецький, актриси «Руської беади» М Махницька та Ф Лопатинська, письменник Я. Яцків керували роботою цього театру
У фара А Коцебу «Псотник» 28 берез: ня 1909 року Лесь Курбас вийшов на сцену «Сокола» зі своєю першою роллю! здобув одразу ж добру репутацію від Гната Хоткевича: « Аматори підготувалися до вистави добре, пльки часом попадали 8 шаржування також | характеристика оаб показувала значні недоліки З аматорів вибився на перший план Утрисько (в ролі Стохайла) та Курбас (Каміл)» Саме в молодіжному товаристві «Сокіл» закладався фундамент майбутнього українського духу самоствердження, побудованого на досягненні європейської культури початку ХХ століття
Катеринославська газета-журнал «Дніпрові хвилі» Мо 23--24 від 24 грудня 1912 року на 327 сторінці сповіщає « 8 грудня відбулася друга сімейна вечірка товариства «Сокіл» у помешканні |-і реальної школи Вечірка розпочалася дуже цікавою промовою соколки Березиної! про значення сокільства для моральної громадської ппєни сучасного нам суспільства, не кажучи вже про фізичне виховання дужих членів наці Факт виступу соколки цікаво зазначити як прояв емансипаційного поступу».
«Театрально-організаційна комісія «Просвіта» у Львові (Ринок, ч 10), що має завданням застосувати театральні гуртки, нести їм поміч і ними опікуватися, постановила зладити покажчик усіх українських театральних творів для вжитку театральних аматорських і заводських гуртків. з такого покажчика легко буде кожній театральній дружині орієнтуватись при виборі п'єси для себе | для своєї публіки: сим отже покажчиком хоче комісія сповнити одну частину свого завдання
З другого боку, такий покажчик творитиме рекламу для авторів українських театральних творів, для видавців І книгарень.
За театрально-організаційну комісію тов «Просвіта» у Львові Степан Чарнецьким, голова Іван Савицький, секретар»
Цей лист-звернення був надрукова: ний також на сторінках «Дніпрових хвиль» 1912 року
Таким чином, ми маємо безсумнівні докази того, що існував український національний опір, де громадські організації «Просвіта» | «Сокіл» вели напружену боротьбу за збереження | розвиток української культури на територіях двох імперій -- Роайської та Австро-Угорської
Погортаємо ще вельми велику шкаву газету «Дніпрові хвилі», Читаємо «Га: лицько-руські гості у Катеринославі 10 березня в залі катеринославської городсь ког думи одбувся дуже цікавий вечір душ 30 простих альських парубків та дівчат, що приїхали з Галичини під проводом КІЛЬКОХ Студентів, дали «духовно патріотичний концерт», як стояло в афішах Концерт складався з духовних співів, як-от «Світе тихий» або «Да спра вится молитва моя» Співали и звичайних народних українських пісень «Ои, летіла горлиця», «Чи я в лузі не калина була» Співали погано, так що про артистичність
Р ЕР т Р ни Р р р
українського кінематографу розпочинається з історії театру, української літератури та
ож
співу и мови ніякої бути не може Але публіка вітала співаків дуже гаряче, бо це Підтримка українству, бо ці парубки та дівчата, підбурені «руськими ідеями» сту Дентства, повинні були сказати, що іх принижують українофіли, німціта поляки Що вони -- «настоящие русские крестьяне», але по-російські ані гу-гу, окрім студентства, яке іх супроводжувало Коли ми природні полтавці або чернігівці не завжди розберемо усе, що говорить галичанин або буковинець, то якою ж чужою незрозумілою мусила здаватися мова цих «настоящих русских» у Твері, Москві, Орлі як люто ненавидить (їхню мову) «Русская Правда», що так за них розпиналася як може, зрадіють вони, повернувшись назад до Галичини, де на кожній станції, у кожному вагоні написи їх рідною українською мовою. »
Катеринославську «Просвіту»очолював віДдОМИЙ професор української історії
го зн -
РОЗПОВІДІ КІНОАРХІВАРІУСА..
ж. 7 СРО
Дмитро Яворницький, який мав міцну фінансову і громадську підтримку губернатора Про увагу катеринославської громадськості до історії рідного краю говорить такаінформація «29 ачня в будинку мануилівської «Просвіти» професор Д | Яворницький прочитав лекцію на тему «Внутрішній устрій Запорозького війська» (територія Запорожжя, склад запорозького війська, територіальний і військовий ПОДІЛ в Запорожжі, начальство 1 адміністрація в запорозькім краї, церква та школа) Читання ілюструвалося малюнками чарівного ліхтаря Лекція мала великий успіх, шановного професора вітали гарячими оплесками».
«Лекція по історії Катеринославщини. 18 лютого в залі 1-1 Комерційної школи одбулась захода Архівної Комісії лекція д. Дорошенка на тему «З історії заселення Катеринославщини». У своїй лекції д Дорошенко звернув особливу увагу на Запорожжя І його заслуги в справу заселення наших степів оборони від татар До лекці показувано малюнки чарівного ліхтаря з історії Катеринославщини | Запорожжя. Лекція була платна 1 зібрала 100 душ слухачів»
Відомий український кінознавець Олександр Шимон вважає, що «малюнками чарівного ліхтаря» треба вважати хронікально-Ддокументальні кінокадри, ЯКІ знімав кінооператор фірми Пате Данило Сахненко (див «Сторінки з історії кіно на Україні», Кигв, «Мистецтво», 1964, стор 44) Далі Шимон стверджує, що Сахненко у 1911 році вирішив узятися за виробниц: тво художніх кінокартин за українською тематикою и заради цього створює «Південно російське кінематографічне акціонерне товариство «Шуклін, Сахненко! К"» або «Південно-роаиське ательє «Родина» Але є великий сумнів, що Сахненко, людина досить небагата, спроможний був тримати фільмовиробничу кон: тору, тим більше що в списку приватних фірм Катеринослава жодна з вищевказаних назв не зафіксована Зате як кінорежисер українського вестерну та побутової драми Дмитро Сахненко увійшов в історію кінематографії Цікавим виявився фільм Сахненка «Облога Запо рож жау, де гОЛОВНИиИМм героєм є козацьким отаманіван Сірко Усролі цієї кінокартини виконували непрофег нальні актори тобто типажно підіОрані люди «з натовпу» Цей примом у 19/25 році використав
|
зак - Ретро
ще - ср ної пт
Серпи Ейзенштейн у фільмі «Панцерник Потьомкін». Думаю, що на фотографії, надрукованій на її и сторінці катеринославського журналу-газети «Дніпрові хвилі» за / січня 1912 року, зафіксовано знімальну групу згаданого вище фільму Гарні, вбрані в український національний одяг, молоді вродливі люди сидять навколо бандуриста Вони позують вільно, кожен продумав свій внутрішній стан, який відображує реакцію на пісню Бандура в руках музиканта старовинна Тож це відпОВІДаєЄ ТОМУ факту, що відомий катеринославським професор Яворницький залучив до кінозИОМОК Музейні речі одяг, посуд, руш ниці, зорую та інші предмети козацької! старовини Підпис під фотографією повіІДОМЛЯЄ, ЩО ТО Люди зафіксовані «на могилі славного кошового отамана (прка (село Капулівка Катеринославського повіту)» У правому кутку на фото видно стару жінку, одягнену в темний простий
"оо соді
я Р
-І-
й
арт
одяг Можливо, це хазяйка городу, на якому розташована козацька могила «на тому засданні ради музею було доручено директорові музею Д І Яворницькому викупити нарешті могилу кошового Івана Сірка, котру баба, в городі якої та могила, згодна продати за 600 рублів» (журнал-газета «Дніпрові ХВИЛІ», Катеринослав, 1912, Ме 1, стор 2) « Голова Новомосковської земської управи Магденко передав повний комплект запорозького вбрання, що зберігалося з 1/80 року в його родині Це жупан з червоного кармазину, підбитий татарською матерією, з вілидстами, обшитий срібними позумантами,; «куртас» (домашня куртка) теж з червоного кармазину, обшитий темно-червоною шовковою тасьмою, червоні штани, два аршини заввишки у поясі. Подаровано селянином Дм. Козачиною три срібних браслети, СХІДНОЇ роботи. два бронзові серпи, викопані селянином с Підгородного Ом Махно. дерев'яну фігурку розп'ятого Христа, трохи меншу від натурального
Два роки тому «їУапорільке обласне об'єднання «Просвіти» розпочало видав
дшяльнсть, ОЧОЛИВ йо оІістОрик 1)
ї.иту мастами підготовлено 1
іч | Шоерченто ірйипущено сім вилань: добі А. Сокульсько |
зросту. кам'яну бабу золоту брошку, знайдену біля маєтку Кащенка» (журнал газета «Дніпрові хвилі», Катеринослав, 1912, Мо 5, стор 81)
Читаючи сьогодні ці рядки, подумки низько вклоняємось безкорисливому патрютизму наших прадідів, як! на ту золоту брошку могли 6 купити пару волів, апе свята повага до Д | Яворницького, до історії рідного краю, несхибна Віра, що ця річ потрібна місцевому музею, примушувала їх просто дарувати цінні речі
Розглядаючи історію українського кіно ще глибше, ми будемо вимушені ще не один раз звернутися до особи професора Яворницького А поки що коротенько розглянемо сюжет «Облоги Запорожжа», або «Запорозька січ», за свідченням Арнольда Кордюма, асистента Сахненка «Тихе українське село Мирна праця людей Раптом на них нападають татари, підпалюють село, люди проиняті панікою
Якийсь паша прив'язав свого скакуна до тину, а сам побіг у хату, де сховалися Дівчата. Хлопчик відвВ Язав коня, скочив на нього і помчав на Січ
Запорожці перепливають пороги поспішають татарам навперейми Ховаючись десь у ярах, ачовики бачать, як татари женуть степом невольників
Несподівано козаки нападають на татар знищують усіх, а зраділі невольники на ТаТарських конях !: возах повертаються
додому Знову січ Від турецького султана наджж
З.
ходить попередження, що коли козаки надалі нападатимуть на мого військо, то він знищить усіх січовиків, козаки збираються на раду! пишуть султанові листа, що має добре відомИИЙКкІНець «" Місяцьв небі день у нас такий, Як і у вас, поцілуй ось куди нас! (» (Кордюм Арнольд, «Акціонерне товариство в городі», журнал «Вітчизна», Київ, 1962, Мо 4, стор 203--204)
Цілком зрозуміло, що головним героєм цього фільму був кошовий отаман Іван Сірко, котрий у всіх подіях брав найактивнішу участь
Таким чином, прикладів, які подаються у статті, досить, щоб уявити той міцний прошарок Історії та культури, який формував українську інтелігентну еліту, котру знищили у сталінських таборах
Маю думку, що фільм, яким зніМався за ініцативою катеринославської «Просвіти »,
дивилися у Львівській та інших філіях ціє! й
громадської! організації Думаю, що молодіжне спортивне това
риство «Сокіл» дивилося картину «Облога
Запорожжа» неодноразово
Людмила ПУХА
ВИДАВЦІВ ПІДТРИМАЛИ МЕЦЕНАТИ
го -- «Морські походи запорожців» та
«Пам'ятка КОЗАКОВІ». книжка А
«Запорозький зимівник першої полови»,
ни ХМІИЇ ст. з унікальною картою, | добутою автором у московських архівах, збірка дитячих віршів З. Бебешко «Оксани сттжки», збірник творів О Апаптович «Берегиня козацької слави» Налагоджено випуєк збірника « Запорозька старовина». Бийшов з ДІруку першини зитуєк, підготовлений другий І йде збір материалів на наступі випуски Першою гАСтіІВКоОюЮ став методичний посібник з математики для студентіпй Технічного університету
УспишнІЙй роботі нашої пвилайничої кКОмМИСИ завдячує мо спон орам. Серед них о пд опазвати Запорізьку міськраду, ВАТ «Мотор-Січ», Х пОзавод, Пиопзавод, СК «Оранта Січ» та пом. Велика їм поляка і пагя, що п налалі матимемо підтримка від добрих людей і патуотиїх, які роблять ОСТОПний внесок у справу пащонального тдродження!
Г. КАЛАНМДА,
голова Запорізького обласного об'єдмаммя ВУТ є Просвіта» ім. Тараса Шевченка
войка
ГА
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
