Сторінка · с. 4сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №32 за 1997 рік
Слово Просвіти, №32 за 1997 рік
-т'
РР ЕРИ і
ці --о
-«На їхньому боці - сила, ана вашому правда», - сказав в Іічнянському районі приставлений міліціонер в останній День походу «Козацькими шляхами» Він довго спостерігав за нашими змаганнями з комуністами потім ось так спокійно визна: чив основну зброю «Просвіти». Ця зброя - правда А було це за кілька годин до кремлівського перевороту, що отримав назву ГКЧП
У перший же його день зібралися в Руа
представники вах громадських організацій демократичного спрямування Дехто, правда, вже встиг закопати печатку своє! парті Дехто наспиливо радив не ночувати вдо: ма, очікуючи арештів Зараз це вже трохи смішно, але тоді, в 1991-му, вам було не до жартів. Реальні списки «неблагонадійних» в обкомі КПРС нували давно Та и батьківсько-дідівський досвід концтаборів, розкуркулень, гулапв морозив спини багатьом демократам І всеж у нас вистачило духу відправити в Київ Президії Верховної! Ради УРСР телеграму «Засуджуємо московський двірцевий переворот Вимагаємо негайного виходу України зі складу СРСР» | підпиав було тльки два - від Руху та «Просвіти» Бо ми й не думали печаток ховати, а дехто іх ще и просто не мав Телеграми ж такого змісту ТОД треба було завіряти Нам потм розповідали депутати, якого переполоху наробила ця телеграма в безперервно заадаючій Президії Верхов: ної Радитзанадто обережного Л Кравчука дджетакого радикалізму вони могли чекати від галичан, але аж ніяк не з тихого Чернігова - краю неляканих комуністичних мамонтів-.
Такі революційно-детективні сторінки були в товариства «Просвіта» ще не раз "1 тоді, коли в напівконспіративних умовах 1988 року ми створювали Товариство української мови ім. Т. Шевченка, ! ТОДІ, коли ми проводили похід «Дзвін-90», 1 коли котилися перші мітинги знаменитої «ковбасної революції» Але все ж не вони визначили суть «Просвіти». Проте зараз варто назватигмена перших! ініціаторів створення Товариства,які довели до установчих зборів 15 ачня 1989 року Це - викладач Валерій Сарана, виконроби Анатолій Лащевський та Олекам Івченко, працівник нафтогазгеологі Богдан Луців, режисер
філармонії Леонід Ортюх, директор музич-
ного училища Владислав Бойко, журналіст кравець Владислав Савенок ! автор цих рядків, на той час - кореспондент газети «Комсомольський гарт». Це були перші Саме вони відродили «Просвіту» в Чернігові. Підкреслюю це не задля якоїсь міфічної слави, а для справедливості Бо зараз ВІД кого вже пльки не почуєш про створення саме ним (точніше - нею) «Просвіти». Символічно, що установчі збори відродженого Товариства проходили саме в музеї Михайла Коцюбинського - першого голови «Просвіти» 1906--1907 років Добра символіка і в тому, що зараз міську «Просвпту» очолює його онук - директор музею Юлій Коцюбинський Йому часто перепадає за невгодні заскорузлій владі просвітянські заходи, аж до мікроінфаркту Ддле він пдно продовжує справу діда, якого теж мучили за «Просвтту» і тримали під негласним наглядом поліци 90 років тому в Чернігов! створено «Просвіту». Невдовзі вона мала філіи в Козельц), Ніжині, Конотопі, Глухові Концерти Миколи Лисенка, вечори, присвячені Тарасу Шевченку та Івану Франку, лекції, читальні Закрито роайською владою, бож «никакого украинского язька не бьло, нет и бьть не может» (міністр Валуєв) Відродження приходить разом із першими подихами нащональної революції 1917 року | знову з образом Кобзаря Морок сталінщини задушив «Просвіту», ЯК І все українське. Доводилося бачити розстрільні справи з архіву, де єдиною виною людей була їх належність ДО «Просвіти» та української церкви Вбивали українців, щоб їх кров'ю вимазувати «еди ньй советский народ» Спроба оживити «Просвіту» під час німецької окупаци теж закінчилася розстрілами - так Патріарх Мости: лав згадував, як у Прилуках на Різдво 1943 року фашисти вбили 300 свідомих українців. РОайським німецький окупанти однаково ненавиділи Україну
ПРО БОРІННЯ
Чернігівській «Просвіті» -- 90 років
і - і - ко А «вби ь пиним м анясю, - . - и я чи юй -еи ччим он 1 Р ч ве й - - и ія,
но . маси тацяю ом я " 1 "ой щ - - - ї. - - - " РИ ї я ень А «вино А - м ни. «ній чи заеь - й нн Й чі . поч че - ч " ц і - ГЛ ь з - - і воьоюо В -' я г он - чі п чі а 4 і | М, з о и пеня ль чі є чи ба о ана ю ість що Й вової і - ооо б " і вовожо Я Я | «тп | - он м юю | "чн : "ПН ьо ца во - би и УРН іч "й ". я нок кв, фаа дн ан я и оо Ра - фло фо й аа - "й рю зуву нов ня м, нт і "ас баню ов Кб і за Ра : «ри аоюіа повно ль - кн мі "в'я ч - зв зі Пи пою о ЧР "У ль РУ я чо і" "й й ее - "зво ой ' "Ми я її б ой М я шов з м Я тю я ні - - ж'яїю В - РР ї Р; я
є - в і "- й "и о да Ж р . й РИ че Р той Гн щя - воно єму - РИ з Р т, зн с - СМ - ай - - І "і б і - - ям и : Ж з як нію
Щиро вітаємо просвітян Чернігівщини з 90-латнам ювілеєм організації, яка має чисте і могутнє коріння, чиє боріння відомо всій Україні ї чиє горіння здатне заталити багатьот 1 розсіяти тьму.
З роси й води Вам, дорогі друзі!
Центральне правління,
Секретаріат ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка
зжео осрочбуаочиаьоасосойниміот
- зарйрчнуютччия, питній - яр рт п / о; ту
АР ДМ
Сьогодніначе інший час Алеий сьогодні, як 1 в 1906-му чи в 1917-му, стоїть перед «Просвітою» те ж самісіньке завдання - витворити із народонаселення українську нацю. Яка б знала своє коріння | своє боріння, а відтакіна сьогоднішніх азіатськоєвропейських вітрах трималася б з пдністю. Початок - з мови
Зараз час аптації за державну мову МИ" нув. Її статус закріплений в 10-й статті Конституції. Тож проти цього хникає дос або відвертий паскудник, або відвертий недоріка, що за п'ять років державності не спромігся оволодіти мовою цієї держави Тож треба не аптувати, а знімати з роботи. До речі, щойно прийнят парламентом Основи податкового законодавства виз: начають у числі місцевих зборів! податок за використання іноземної! мови. «Просвіта» звертається до міських рад з вимогою ввестив діютаке джерело поповнення місцевого бюджету Цікаво, а Черніпвська міськрада чекає ще й закону про перейменування вулиць, що доа сама цього не робить? Вже навіть у Херсоні зникла вулиця Леніна дгов, пане Косих, а ви ж на оргкомітет 5 | річниці незалежності обіцяли почати перейменування - люди ж чули
«Просвіта» сьогодні - це виборювання освіти рідною мовою Від україномовних клаав до української національної школи! Тому-то ми | створювали перші українські класи у 12 й школі Чернігова, ВІДрОДЖУВаЛИ справу просвітительки Софи РУСОВОЇ 3 Олешні, : допомагали педагогам лпературою Невиплата зарплат СЬОГОДНІ розмови тільки про це «Просвіта» далеке від радикалізму, але туї терпіти не варто Адже, якщо в Черніпвському районі (голо ваадмінітраці О Попковніченко) зарплати є. то чому іх нема в Ріпкинському рамоні чи исамому Чернігові" Комусь же це вигідно"? хтось же тими грошима накручує ВІДСОТКИ незароблені?
«Просвіта» сьогодні | це | широка видавнича справа Я взявся було порахувати
ва наші видання за 6 років, алена числі 15 збився. Назву найпомітніші - Газети «Сверщина» (спільно з РУХОМ у «Просвта», журнал «Спверянський літопис», перша за сто років книга з економіки краю « Проблеми економіки Чернігівщини» Володимира Савченка, «Загибель Батурина» Серпя Павленка, збірники «Просвіта-92» та «Україна г Росія», книги поезій та прози Миколи Адаменка, Дмитра Куровського, Петра Антоненка, Михася Ткача, дослідження Олександра Коваленка, Володимира Шкварчука ! все це - без державних грошей, силами своїми, не купленими
«Просвіту» займають |! проблеми книготоргівлі, кіно-та Відеопрокату сьогодні тут повне засилля низькопробного роайського та американського СМІТТЯ Ми провели в Чернігові два українські книжкові ярмарки, тиждень українського кіно. Але, звісно, Такі разові заходи не змінять загально! картини Якщо «Просвіта»
Переговори про об'єднання демократичних сил Черіагівщини були нелегкими -- демократична розгойдатисть амбіцій партій 1 партійок уже багатьох заколисала. І все ж ініціатива «Просвіти» знайшла відгук, і 10 організацій заявили про об'єднання демократичних силкраю На урочистих зборах до Дня Собор- |ності України таке єднання було задекларовано. Виявили бажання стати його учасниками ше калька організацій |А серед тих, ям Вже підписали спільну
заяву, -- Пародним Рух, Українська паціональна консервативне партія, «Зе-домий СВІТУ, Ліберальна партія,
| Маіжрепональним блок реформ, Козаць- "ко товариство, Демократична партя. гоб'єднання петеранів. Як боачимо; карти- |
»аЗФи м -- СМОЛА
може привезти з Києва книги видавництва «Либідь», «Веселка ?, «Основи», «Спалах» тощо, а об'єднання «Чернігівкнига» та Будинок книги не хочуть, то постає Питання до обласної! держадміністраціи коли тут буде українська державна політика? Так само на телебаченні - Для блатняцькокабацької співанки Шу футінського, Крічевського ТОЩО ефір є, а для національної музики - нема «Просвіта» готова надати безплатно телебаченню ряд фільмів - І ХУДОЖНІХ, документальних Була б охота показувати «Страчені світанки», а це московський ветхий фільм «Адмірал Ушаков». Але охоти ТО! не ВИДНО «Просвіта» немислима |! без Церкви Своєї, рідної, ДІДІвсько! -- ТОЖ ми валяко підтримуємо Українську Православну Цер: кву Київського Патріархату. | тод), коли молилися ПІД замкненими дверима П'ятницько! церкви 1990 року, накриваюци святе Євангеліє від дощу парасолями | тепер, коли Катерининську церкву | Борисоглібський собор вперто не хочуть повертати православним українцям інша держава, зле ті ж ЛЮДИ при влад)! Ще не українці, а пльки хохли | малороси «Просвіта» стоїть в охороні СВЯТИНЬ | святощів Саме ми, просвітяни, своїми силами виготовили ! встановили першу пам'ятну плиту гетьману Івану Мазепі в Батурині Ми домоглися створення там державного заповідника «Батурин -- гетьманськастолиця» Але шкода, що ва заходи гак-доа | ТтОВЧУТЬСЯ Навколо ТО! ОДНОЇ плити, -- де пам'ятники, де гроші важкі
діаспори? Нам вдалося зупинити І пере чу лення Черніпвського художнього музе М |
що рівнозначно було 6 його ліквідації. Ми домагаємося захисту від комерциної корами п Голодної, І Черніпвського Колепуму
духовної та іСТОрИЧНОЇ! пам'ятки ХМІЇІ столття Минебайдужі, бо це наша держа: ва Минезбираємосьемігруватинів Ізраїль, ні в Родаю, а тому и не дозволимо потенційним емігрантам збиткуватися над Україною Дуже доречною була пропозиція члена правління «Просвіти», редактора газети «Сіверщина» Петра Днтоненка на У з''зді «Просвіти» про створення БІЛОЇ! КНИГИ українських святинь. Які б не вільно було мацати нечистими руками Діячам будьякого рангу
«Просвіта» -- не позапартина, але понадпартина організація 3 «Просвіти? вийшли більшість демократичних організацій, керівники яких уже про це забувають. Тож і сьогодні «Просвіта» пропонує шлях єднання вах національно:
демократичних парти | громадськич-
організацій для утворення єдиного українського комітету Черніпвщини Саме гакий компет міг битвиробити програми з різних галузей, творячи тим самим основу для діяльності т 38. «ТІНЬОВОГО кабінету У Та ще й готуючи бажану єдність ДЛЯ майбутніх виборців Нам досить ганьби аля | Симоненко Нам, уам жителям област. треба нормальну українську владу Тоді й проблем буде менше
«Просвіта» -- Від сЛпОВва «СВІТЛО» Світло для України І в цьому наша суть-
Василь ЧЕПУРНИЙ,
голова обласного об'єднання Говариства «Просвіта»
- и а ПЕР -
на пе та, що в столиці але Ж і ситуація наЧернігівщині не та, що в Києві Наша область єдина в державі, де при влад" | залишено стару, замоховілу обкомівську команду, навіть без косметичних й амін Тому й виборча ситуація ро хвивати" | меться інакше, ніж у Донецьку чи Львов. |
|
Мислиться, що об'єднання ОУА? націлене не лише виключно на вибори «Просвіта» пропонує, щоби була ство" | рена постійно діюча Українське | Демократична Рада області, яка не тільки координуватиме зусилля опо зици, але Й | вироблятиме конкретні програми м" правлення ситуації в економім | культурному та духовному житт краю: |
Василь ЧЕПУРНИЙ |
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
