Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Начизм” — умовна назва суспільної хвороби, що походить від слова “начальник”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

ІЛЛІЧ УРОЗДРІБ. НУ, А ЩО, ЯК ОПТОМ?

Слово Просвіти, №32 за 2007 рік

фраз, мовлених іноземцями явно не англійською чи німець! кою, але якоюсь германською мовою, підтверджували здо! гад, що помилуватися київ! ським дитинцем прибули ви! хідці зі скандинавських країн. Одне слово, “данці та різні інші шведи”. Далеко не всі нащадки Карла ХІІ кинулися фотографу! вати одне одного на тлі Андрі! ївської церкви. Частина заціка! вилася сувенірами. І отут… Норвежця я із себе не вда! вав, але до торговців метале! вими бюстиками Леніна таки підійшов. — В яку ціну Ілліч, панове? — запитую двох молодиків. — А какой вам нравится? — відповідають вони мені на одеський копил. — Та річ у тім, що мені жод! ний не подобається. — Так зачем же вы спраши! ваете? — Хотів би закупити все це оптом, щоб іншим не дістало! ся. — ???!!! — А навіщо нам ці ідоли не! далекого минулого? — Ну, что вы! Это же самая выдающаяся личность ХХ сто! летия! Что бы там не говорили, а выше этого человека никто не поднялся. Это глыба… Довелося обірвати цей по! тік епітетів і перевести розмову у приземленіше річище: Фото О. Литвиненка — А попит на нього є? — Есть, конечно! — Що, й іноземці беруть? — В первую очередь! — А чому? — Да все потому же. Это же самая выдающаяся личность ХХ столетия. Это… Він би ще довго перекону! вав мене у величі того, хто жи! віший від усіх живих, але я пі! дійшов упритул до прилавка, на якому було щонайменше три десятки різних за розмі! ром, в картузі й без нього, сріблястих і воронених іллічів. — Ну, от, скажімо, цей скіль! ки потягне? — і показую на найскромніший бюстик, де Ле! нін — може, це мені примарило! ся? — мав якісь особливо демо! нічні, загострені риси обличчя. — Семьсот. — Скільки, скільки? — Семьсот гривен. Отакої! А той он, блиску! чий, удвічі більший вождь, мабуть, усі 900! Добряче напружив! шись, я подумки нама! лював собі портрет шведа чи данця, які на пам’ять про столицю України купують на Ба! биному Торжку такий сувенір і за такі гроші. А ось уявити киянина, ук! раїнця, який за метале! вого бовванчика, нехай і милого його серцю, віддає дві чи три свої пенсії… Такого моя фантазія осилити не спромоглася. Про здо! ровий глузд уже й не йдеться. Що ж, поста! вимо це явище в один ряд з іншими парадок! сами доби, яких в Укра! їні так багато і їхня кіль! кість має тенденцію до збільшення.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин