Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Начизм” — умовна назва суспільної хвороби, що походить від слова “начальник”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

УКРАЇНА ГИНЕ ВІД КОРУПЦІЇ, ЯКА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДРІБНОГО «НАЧИЗМУ»…

Слово Просвіти, №32 за 2007 рік

Людмила МАРЧУК На нових виборах ми вже не маємо права на помилку. За кого ж голосувати? Кому дові! ряти? Навряд чи хтось захоче голосувати за “кота в мішку”. Саме так можна назвати закри! тий для виборця партійний список, за яким хо! ваються олігархи та корупціонери. Події на політичному олімпі свідчать, що Україна за 16 років Незалежності досі не сформувала патріотичної й чесної політичної еліти. Чому? Чому всі ті, хто найбільше обіцяє народові на виборах, як тільки здобувають владу, одразу змінюються: забуваючи про всі обіцянки, починають дбати лише про власні інтереси? Усі політичні теорії з поділом України на бі! ло!блакитних і помаранчевих, українськомов! них і російськомовних, наших і ненаших, у ви! шиванках і без них сьогодні зайшли в глухий кут. В ідеалі є у нас єдина земля — Україна і єдиний народ — український. А в народу цього мусить бути еліта. Політична, культурна, нау! кова, економічна. Без огляду на кольори пар! тійних прапорів вона мусить служити своєму народові вірою й правдою. Наш земляк, дубенчанин Микола Бондар! чук, педагог, мислитель і майстер, що доско! нало володіє різцем і технікою різьби по дере! ву, нещодавно зробив неабияке відкриття й оприлюднив його у науково!популярній книжці під назвою “Начизм”, яку цілком можна назва! ти монографією. Цю книжку з дивною на пер! ший погляд назвою Микола Бондарчук нещо! давно презентував своїм землякам разом із виставкою різьби по дереву. Оперуючи прик! ладами з національної та світової історії, автор розмірковує над причинами зародження бага! тьох негативних рис, які проявляються в люд! ській природі. “Начизм” — умовна назва суспільної хво! роби, що походить від слова “начальник”, “на! чальствувати”. Микола Бондарчук, описуючи типовий образ людини!начиста, ще вживає термін “нач”. А у книжці доводить, що пробле! ма, на жаль, стосується не лише нас, українців. “Начизмом” хворіють великі й малі народи. Найбільше ж ті, які довго жили в умовах пост! тоталітарних режимів. Адже начів (своїх панів) породжують ті, які так і залишилися рабами з комплексом меншовартості. Хабарники проц! вітають там, де є ті, що радо несуть їм хабарі. Причину всіх наших негараздів Микола Бондарчук бачить не в конкретних політичних силах з певною назвою, а в людях, що за своєю природою є начистами (начами) і понад усе люблять владу, матеріальні блага. Начисти проникають у партії, які демонструють найпат! ріотичніші гасла, згодом розколюють їх зсере! дини. Автор дошукується причин таких доволі поширених негативних соціальних явищ, як заздрість, хабарництво, бюрократія, парази! тизм у найвищих державних та міжнародних масштабах. Панацея від цієї біди єдина — розвиток громадянського суспільства (мережі громад! ських організацій і громад, які здійснювати! муть контроль за владою) і міцна законодавча влада. Однак усе не так просто, як здається. Як зробити так, щоб у владу після вересне! вих виборів знову не проникли начисти? Як їх розпізнати? Микола Бондарчук не тільки опи! сав типових начистів, навівши відомі кожному приклади з нашого повсякдення, а й зобразив їх у своїх дерев’яних сатиричних скульптурах. Такі образи, представлені на виставці у Рівно! му, були чи не найбільшою несподіванкою. Ми звикли, що різьба по дереву, як і скульптурні образи в бронзі чи мармурі, — це тільки щось героїчно!символічне, або ж образ реальної людини — письменника, гетьмана, ученого то! що. А у Бондарчука — скарбничка МММ у ви! гляді дулі, попільничка у формі широкої долоні даішника, скарбничка у формі вказівного пер! ста та погризеного паразитарними кланами яблука. Найбільш промовистою у цьому кон! тексті є дерев’яний скульптурний образ “Се! меро з ложкою”. До велетенської ложки (дер! жавного корита) у черзі стоять такі знайомі нам типажі, починаючи від дядька Хрущова і завершуючи сучасним олігархом з усіма влас! тивими атрибутами… Поставити б отаке на го! ловній трибуні Верховної Ради, може, народні обранці над чимось задумалися б?! І ці персонажі, і книжка спонукають до ак! тивного діалогу, і чим більше людей прочита! ють “Начизм” Миколи Бондарчука, тим більше надії, що ми відшукаємо у своїх лавах справді гідну еліту.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин