“...Відновити сили землі можуть малесенькі, не видимі людському оку істоти”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
ПЕРЕСЕЛЕННЯ НА ІНШІ ПЛАНЕТИ ВІДМІНЯЄТЬСЯ!
Слово Просвіти, №32 за 2007 рік
У нашому місті щороку до його багатьох смітників і смітничків додається ще як мінімум десяток-півтора. Та й саме міське сміттєзвалище давно відслужило свій строк, воно перевантажене, не має конкретного господаря (усі комунальні служби міста відхрещуються від нього). Влітку відходи часто загораються, і тоді прилеглі райони оповиває їдкий дим. Хоч як бореться зі сміттям міська влада, а воно вперто не хоче залишатися в контейнерах чи хоча б у межах спеціально відведених для цього майданчиків, захоплюючи прилеглу територію, а часом і двори будинків. У навколишніх лісосмугах теж навряд чи вдасться знайти незасмічену галявинку. А ще Кіровоград добре відомий низькою якістю питної води, яка транспортується найдовшим у країні водогоном “Дніпро—Кіровоград” і дорогою кілька разів хлорується. А Кіровоградські очисні споруди — одні з найбільших в Україні забруднювачі довкілля. Та й продукти, які ми споживаємо, хтозна-якої якості — у місті хоч і є лабораторія, здатна визначати кількість нітратів, важких металів, інших шкідливих речовин, наприклад, в овочах, але навряд чи вона може впоратися з обсягом продукції всіх міських торгових точок. Майже апокаліпсис в окремо взятому невеликому місті! А якщо до цього додати ще й глобальні проблеми Земної кулі, вийде зовсім невесела картина. Земля стомилась. Але нам, як героям фантастичних романів, не доведеться шукати притулку на інших планетах. Учені стверджують, що відновити її сили можуть малесенькі, не видимі людському оку істоти.
Світлана ОРЕЛ, м. Кіровоград
НЕВИДИМКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ З усіх живих організмів, що іс! нують на Землі, тільки деякі різно! види бактерій, зокрема фотосин! тетичні, здатні переносити дуже високі температури — до +700 гра! дусів за умови відсутності кисню. Серед учених існує переконання, що ці мікроскопічні істоти є при! бульцями з безмежного космосу і з’явились на Землі, коли вона була ще вогняною кулею. Найдивніше те, що за цих умов вони знайшли джерело живлення і змогли розви! нутися. Вчені також вважають, що саме від пракоріотів (перших мік! робів) і розпочалося життя на на! шій планеті. Цю версію дотично підтверджує те, що мікроорганіз! мів на Землі величезна кількість: водному грамі чорнозему їх понад два мільярди. Без них ґрунт мер! твий, на ньому нічого не ростиме. Але річ не тільки у тому, яка кількість цих невидимок перебуває в довкіллі, а які з них перемагають. У цьому вони дуже схожі на людей (чи люди на них?), бо ж частина їх, лідери, — регенеруючі, що несуть у собі силу життя, інші — дегенерую! чі, що ведуть до розпаду, стимулю! ють хвороби, гниття та смерть (і тих, і інших не більше п’яти відсот! ків), а третя — найбільша частина, інертна, стає на бік того, хто в цю мить перемагає. Зрозуміло, стан ґрунту залежить від того, хто “при владі”. Цю закономірність вико! ристав кілька десятиліть тому про! фесор садівництва і городництва університету Рюкюс (Окінава, Япо! нія) Теруо Хіга. Він підібрав 86 шта! мів регенераторів!лідерів, здатних виконувати головні життєдайні функції живлення рослин, захисту їх від хвороб та оздоровлення ґрунту. Ця “компанія”, поєднана в унікальному препараті, дістала назву ефективних мікроорганізмів і започаткувала нову еру екологіч! ного землеробства. Але спочатку професорові з Японії треба було розв’язати над! складне завдання: як цим активіс! там вжитися один з одним? І зро! бити це було не легше, ніж з людь! ми, адже деякі з них — аеробні, яким необхідний кисень, іншим ки! сень несе загибель. Досі в мікробіо! логії таке поєднання вважалось не! можливим. Але професор вирішив, що у цих мікроскопічних лідерів ба! гато спільного — їхній регенерую! чий тип, отож має бути ще щось, що дозволить їм комфортно співіс! нувати. Експерименти, що загалом тривали 30 років(!), дали позитив! ний результат: це виявилось мож! ливим за умови активного обміну джерелами живлення. Більше того, з часом з’ясувалось, що їхнє спіль! не життя не лише корисне для ін! ших, а й посилює позитивні якості кожного з членів цього незвичного сімейства. Першими Теруо Хіга вдалося поєднати фотосинтетичні й азото! фіксуючі бактерії. Останні, аеробні, харчуються органікою, відходи їх! ньої життєдіяльності до смаку фо! тосинтетичним бактеріям, які виді! ляють органіку, що чудово смакує азотобактерам. Цей обмін виникає на стадії, коли надмірне відтворен! ня азотобактерів спричиняє кисне! вий дефіцит, що супроводжується виділенням вуглецево!водневих сполук, які фотосинтетичні бактерії активно утилізують, запасаючись необхідним для свого життя мате! ріалом. У мікробному концентраті ЕМ!1 Теруо Хіга вдалося поєднати також молочнокислі бактерії, дріж! джі, грибки, різні корисні для лю! дини, тварини і рослини речовини.
Фото Оксани Цеацури
Цей концентрат, потрапляючи у ґрунт чи в будь!яке інше середови! ще у достатній кількості, відразу “бере владу в свої руки” і веде за собою 95 відсотків “пристосуван! ців та опортуністів”… Повністю скопіювати ЕМ!тех! нологію у світі поки що не вдалося нікому. Російський професор П. Шаблін, частково отримавши під час перебування у дослідниць! кому центрі в Японії доступ до ін! формації, створив свій препарат “Байкал ЕМ!1”, в якому основну роль відіграють не фотосинтетичні, а молочнокислі бактерії. І хоча він суттєво відрізняється від оригі! нального японського, все ж дає не! погані результати в сільському гос! подарстві Росії, України та Білору! сі. Досить успішно його використо! вують і для розв’язання екологіч! них проблем. В Україні цей препа! рат зареєстровано під назвою “Байкал!ЕМ!1!У”. Кіровоградське ж ТОВ “ЕМ Україна” — офіційний партнер японської фірми ЕМРО і представляє японську ЕМ!техно! логію в нашій державі.
ІНВЕСТУВАННЯ В МАЙБУТНЄ Спеціалістам добре відома шу! мерська культура, але досі сус! пільство не замислювалось, чому шумерам у ХХХ столітті до нашої ери вдавалося збирати по 250— 300 центнерів зернових з гектара, а нам, цивілізованим і озброєним величезною кількістю знань і техні! ки, навіть удесятеро менший уро! жай уже видається досягненням? Важко сказати, у яких стосунках були шумери з мікроорганізмами
(вчені вважають, що тоді ґрунт був насичений регенеративними мік! робами, самовідтворенню яких сприяли природні процеси, звідси й така фантастична родючість), але сьогодні подібне збільшення врожайності можливе тільки там, де застосовують ЕМ!технології. Звичайно, у землеробстві чудес не буває, і щоб досягти аж такого збільшення врожайності, потрібен не один рік копіткої праці, вміння визначити оптимальну кількість внесення ЕМ!препарату, обробітку ним насіння і посівів. Ще Вернадський визначив, що живі істоти мешкають у ґрунті на глибині 5—15 сантиметрів. Верхній шар, що зветься надґрунтом, мож! на обробляти будь!яким способом, а вже глибше орати з перевертан! ням пласта — лише шкодити. Адже на глибині 8—10 сантиметрів жи! вуть аеробні бактерії, глибше — анаеробні. Перевертання пласта веде до їхньої загибелі, отже, ро! дючість ґрунту серйозно знижуєть! ся, бо ж сутність родючості в тому, щоб підживити мікробів, а ті, у свою чергу, нагодують рослини. Трива! лий час підвищити родючість нама! галися, застосовуючи хімікати. Тимчасове збільшення кількості сільгосппродукції обернулося ла! виноподібним нищенням ґрунтів, погіршенням якості вирощеного. На думку науковця, фахівця з агро! технологій Володимира Ярмилки, будь!яке хімічне живлення діє на ґрунт як наркотик, однозначно по! гіршуючи його біологічні якості. По! думаймо: наші діди про огірки з ніт! ратами чи капусту з важкими мета! лами й не чули, наші ж онуки досі не мали шансів скуштувати плодів, ви! рощених на чистій, позбавленій будь!яких штучних домішок землі. Тепер у них такий шанс з’явився. Досвід застосування ЕМ!препара! ту у більш як 160 країнах, де на цю технологію звернули серйозну ува! гу, свідчить, що з її допомогою най! гірший, занапащений “прогресив! ним” господарюванням ґрунт мож! на відновити за чотири!п’ять років. А у кількох десятках країн викорис! тання ЕМ!технології визначено на! ріжним каменем розбудови май! бутнього суспільства, лягло в осно! ву державної стратегії розвитку. Зрозуміло, такі сутнісні зміни у землеробстві потребують фактич! но революції у свідомості агроспе! ціалістів, абсолютна більшість яких довгі роки навчалася, навчала і ро! била зовсім інше, навіть протилеж! не. Тому застосування біотехноло! гій вимагає більших інтелектуаль! них зусиль і клопоту, особливо на початковому етапі, й відчутно зменшить матеріальні затрати. Тай екологічно чисті продукти ціну! ються набагато вище: вибагливий європейський покупець з готовніс! тю платить за них удвічі—уп’ятеро більше. Кіровоградський центр “Обл! родючість” нині проводить наукові дослідження з використанням ЕМ! препарату. Їхня мета — визначити оптимальні, економічно обґрунто! вані дози та форми його застосу! вання. У лютому в Кіровограді від! булася науково!практична конфе! ренція “Про досвід та перспективи впровадження ЕМ!технологій у сільському господарстві та охороні навколишнього середовища”.
Учасники конференції констатува! ли значне збільшення врожайності зернових та цукрових буряків (на 88 центнерів з гектара, цукристість підвищилася на два відсотки, від! повідно зріс і вихід цукру). Наголо! шувалося на позитивному впливі мікроорганізмів на стан ґрунту; во! ни фактично знімають проблему його стомлюваності, дають можли! вість без внесення гербіцидів ефективно боротися із дошкуль! ним шкідником наших степів — пи! рієм. А триразовий обробіток ґрун! ту протягом весни—осені підвищує рівень гумусу на 0,5 відсотка! Отож кожне застосування ЕМ!препарату — це пряма інвестиція у нашу зем! лю, а, значить, і в наше майбутнє. Цілковите схвалення препарат отримав і у столичному Інституті захисту рослин, де успішно здій! снено державні випробування на тепличних огірках. Незважаючи на такі непогані результати, треба розуміти, що на! ші аграрії роблять перші кроки в освоєнні ЕМ!технології. Світовий (та й український — ще 2001 року вчена рада Інституту рослинництва імені Юр’єва схвалила звіт “Науко! во!виробнича перевірка ЕМ!тех! нологій”) досвід свідчить, що напо! легливе застосування препарату обов’язково приведе до успіху. На! полегливе, бо повна відмова від хі! мічних засобів і перехід на еколо! гічні методи землеробства займає у середньому три—п’ять років. До речі, доведено, що з кожним ро! ком, як буде оживати, набиратися сил земля, витрати на препарат знижуватимуться.
ЧУДЕСА БЕЗ РЕШЕТА Звичайно, землеробство, ма! буть, наймасштабніша галузь, де можна використовувати ЕМ!техно! логії. Але, виявляється, ці мале! сенькі створіння дуже продуктив! но, життєтворно впливають на будь!яке біологічне середовище, утому числі на організм людей та тварин. Тільки перелік галузей із короткою констатацією результа! тів застосування ЕМ!препарату займає кілька сторінок. Тут — справжні чудеса… Те, що обробка ЕМ!препара! том тваринницьких приміщень, си! лосних ям (мікроорганізми поліп! шують процес бродіння, при цьому не утворюється шкідлива масляна кислота), врешті, смітників знищує неприємні запахи, просто квіточки порівняно з впливом цих бактерій на стічні води: лабораторні дослід! ження довели, що якість води, очи! щеної за допомогою ЕМ!препара! ту, вища за якість питної у наших кранах… Як повідомив Дмитро Бі! рюков, директор фірми “ЕМ!Украї! на”, на черзі розробка програми досліджень на Кіровоградських міських очисних спорудах, що має
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
