“Берімось краще до роботи, Змагаймось за нове життя! Леся Українка · с. 10сторінка оригіналу ↗
(Федорук О. К. Московитія проти України: політика, культура… — К.: вид-во ім. Олени Теліги, 2006. — 152 с.)
Слово Просвіти, №32 за 2007 рік
Ірина КОВАЛЬMФУЧИЛО
Пропонована читачеві книжка — це роз! повідь!пересторога, адресована насампе! ред молодому поколінню України. Автор ро! бить спробу збагнути, проаналізувати, підсу! мувати наслідки “братерської” взаємодії Ук! раїни і Росії. Чому вимирає славетне колись українське село, чому мільйони наших спів! вітчизників змушені покидати рідну землю й шукати місця праці на чужині, чому не знай! дено і не засуджено катів українського наро! ду від козацьких часів і до сьогодення, чому численні скарби нашої культури перебувають за її межами? Ось такі болючі питання пору! шує Олександр Федорук — доктор мистец! твознавства, академік. Серед причин такого становища в Україні — загарбницька, хижа політика Москви. “У Москви є одне сатанинське, з політичним присмаком ненажерливе, з апетитом голод! ного звіра оте політично імперське незми! ренне бачення “єдіной!нєдєлімой”. Авторові болять рани не лише українсько! го народу. Він з гіркотою пише про події в Чечні (Ічкерії). “Москва хизується агресивною поведінкою перед слабшими від себе васа! лами. Її імперські апетити знані віддавна. Зверхня расистська, шовіністична політика Москви щодо народів, які живуть на території Російської Федерації, в очах демократичного Заходу має вигляд відвертого знущання з ос! нов демократії”. Хтось, може, закине авторові, що його роздуми — це суб’єктивний, надто емоційний погляд. Проте незаперечною перевагою про! понованої книжки є численний фактаж, зібра! ний і підсумований за довгі роки спостере! жень і наукових студій. Книжка Олександра Федорука особливо актуальна сьогодні, оскільки Москва й надалі активно провадить антиукраїнську пропаганду, безпардонно втручається у внутрішню політику нашої держави, забуваючи про численні проб! леми й негаразди на власній території: “А що робиться в рідній хаті кремлівського Ведмедя, де у горі, нужді, безгрошів’ї лічать холодні дні обкрадені ним росіяни?! На тому Сахаліні, в Петропавловську!Камчатському, в Уссурій! ському краї, на кордоні з Китаєм?!” Методи імперської Москви відомі: “Спер! шу захопити чужу територію, заполонити ав!
тохтонний на цій території народ, а відтак нав’язати полоненим “братам” волю і дикту! вати їм права та закони, норми поведінки, які нібито мають історично об’єктивний харак! тер”. А що сьогодні маємо в Україні? “Чи не стала Україна притулком для підозрілих амо! ральних місіонерів, що навидумували нові культи, релігії, — нові гульбища цих місіонерів пропагуються безсоромно з афіш казино, стриптиз!інсталяцій, численних автоматів для гри, з розпиванням зеленого змія в гро! мадських місцях, на очах у всіх, — чи ця Укра! їна з її багатими народними традиціями дов! го терпітиме таку наругу над її моральними святощами?!”. Написати таку книжку могла людина, яка щиро вболіває за наш народ, прагне стати на сторожі української культури, традицій. Щомиті, щогодини, щодня “московська вантажівка типу КамАЗ готова перетнути Рух і скеровано її проти кожного патріота”. Ав! тор закликає своїх читачів бути пильними, щиро любити рідну землю, а можновладців — дбати про культуру і добробут українсько! го народу.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
