Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Із соціальними негараздами значною мірою пов’язані куріння, алкоголізм, наркоманія”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

ТВЕРЕЗІСТЬ ЧИ «КУЛЬТУРНЕ ПИТІЄ»?

Слово Просвіти, №32 за 2007 рік

Микола ЦИВІРКО Гортаючи сторінки історії Това! риства “Просвіта”, натрапляєш на факти організованої участі просві! тян Західної України в рухові за тверезість. Це окрема тема, якій варто присвятити якщо не ціле число газети, то принаймні велику дослідницьку публікацію. Але й у середовищі просвітян — звісно, вже сучасних — виникає сумнів: за тверезість треба боро! тися чи за те, щоб українці, п’ючи, знали міру, вживали алкоголь КУЛЬТУРНО? Що таке алкоголізм? “Хвороба!” — скаже медик. “Постійне і надмір! не вживання спиртних напоїв” — це вже точка зору не тільки юриста чи правоохоронця, а й обивателя. Заз! начимо відразу, вона помилкова. Адже будь!який лікар!нарколог до! веде вам, що доза випитого тут ні до чого. Можна бути гірким, непро! сихаючим п’яницею і водночас не бути алкоголіком. А можна, образно кажучи, нюхнути — і… Алкоголізм — це стан, коли ви відчуваєте потребу випити. Коли не уявляєте свого життя без пива, горілки чи вина. Український нарколог Сергій Гарницький, що, на жаль, трагічно загинув у 90!х роках минулого сто! ліття, починав професійну розмову з пацієнтом із простого запитання: “А навіщо ви п’єте?” Повірте, щиро і, головне, розумно відповісти на це запитання дуже непросто. Бо хоч якою б була ваша відповідь, неми! нуче буде поставлено друге запи! тання: “А що, для спілкування з дру! зями, рідними вам обов’язково пот! рібен допінг? Ви настільки духовно вбога, нецікава людина, що, не хильнувши бодай ковток, не можете підтримати змістовну розмову?” Якщо ви почали замислюва! тись, для чого вживаєте вино (го! рілку, пиво, джин!тонік, ром!колу тощо), то є вірогідність, що станете на шлях тверезості. Так, саме тве! резості. Бо поняття “культурне пи! тіє” вигадали ті, хто ховає свою слабкість за псевдонауковими тео! ріями, починаючи від тлумачення відомого, приписуваного князеві Володимиру вислову про “велике веселіє” і закінчуючи новітніми від! криттями про користь алкоголю в боротьбі із серцево!судинними, нервовими, онкологічними та ін! шими недугами. Ще один варіант відповіді пе! реконаного культурпитійця: “Таким чином я знімаю стреси. Адже жит! тя таке нервове!” А що, іншого способу знімати стреси немає? “Культурні” випиво! хи говорять так (якщо вони, звісно, не лукавлять), бо просто не знають з об’єктивних причин, що таке ТВЕРЕЗІСТЬ. Звернімося до прикладів. Сво! го часу академік Ландау зауважив, що сто грамів найбезневиннішого сухого вина виводять його з форми на два місяці. Постарайтеся зрозу! міти, що вчений має на увазі не стан похмілля. Яке може бути пох! мілля від такої дози? Ідеться про вплив алкоголю на найтонші, найс! кладніші функції головного мозку. Контрольній групі студентів да! ли випити трохи натурального ви! на. Інші молоді люди залишалися абсолютно тверезими. Ті, що були під шафе, почувалися розкутішими і тому не лізли до кишені за форму! люваннями відповідей до легень! ких задачок і головоломок. Їхні тве! резі ровесники тут програвали са! ме через більшу скутість. Але коли черга дійшла до завдань підвище! ної складності, які вимагали знач! ного напруження інтелекту, сту! денти, які сьорбнули винця, вияви! лися цілком безпорадними. “Сухі” довго сушили голови, аж потом зійшли, але розв’язали свої над! завдання. Аналізуючи горбачовську кам! панію проти пияцтва 1985—1987 років, посилаються не лише на ви! рубані в Криму унікальні виноград! ники (наче не можна було пускати ті ягоди Діоніса на звичайний сік!). Досить назвати одну цифру — зменшення чоловічої смертності за цей період на 7 мільйонів осіб по обширах конаючої вже радянської імперії. Усі сором’язливо не пов’язують в один ланцюг антиал! когольну кампанію (попри переги! ни з порубаними виноградниками, достатньо послідовну), так звану перебудову в СРСР і розвал остан! нього під тиском потужних націо! нально!визвольних рухів. А нехай хто!небудь переконливо запере! чить, що тверезість (звичайно, від! носна) стала одним із чинників пробудження національної самос! Фото Олександра Литвиненка відомості у громадян СРСР. Ми не абсолютизуємо цього чинника, алей готові доводити ту просту істину, що серйозні, доленосні справи роблять люди з ясним і чистим ро! зумом — у сенсі академіка Ландау, хоч переважна більшість із нас не академіки. Просвітяни ХІХ століття… Уяві! мо цих людей. Відданих Україні, її національному відродженню. Нев! же вони боролися не за прояснен! ня голів свого багатостраждально! го народу, а лише за те, щоб він “умів пити”, “пив культурно”? Не клеїться тут щось, панове.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин