“Зайди не здатні усвідомити, що корінне населення живиться енергією рідної землі”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
«ВІРЮ В МАЙБУТНЄ!»
Слово Просвіти, №32 за 2008 рік
Цю незвичайну жінку знає вся просвітянська громада Рівненщини. Завжди елегантна, вишукана, привітна, вона випромінює сяйво й невтомним ентузіазмом, прагненням до дії запалює всіх навколо.
Наталія Савчук була однією з ініціаторів відродження Товариства української мови ім. Тараса Шевченка на Рівненщині. 1993 року її обрали до складу правління обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Разом із головою міського об’єднання “Просвіти” Ярославом Гірником створила осередок товариства при обласному управлінні освіти і науки. З її ініціативи започатковано першу в Україні програму національного виховання школярів “Моя земля — земля моїх батьків”, обласний огляд-конкурс патріотичної пісні “Червона калина”. Роботу з дітьми й молоддю пані Наталя й нині вважає найважливішою, адже яким виховаєш молоде покоління, таким і буде майбутнє твоєї країни. Тож опікується олімпіадами з рідної мови й літератури, Міжнародним конкурсом знавців української мови ім. Петра Яцика. Вихованці Наталії Петрівни — переможці конкурсів та олімпіад — стають студентами прес-видатного поета-емігранта, нашого земляка Олекси Стефановича в Острозі, ювілеїв інших поетів “празької школи” у Здолбунові. Без неї не обходяться Шевченківські дні, поетичні вечори творчої молоді. Багато праці вклала вона у створення музею Уласа Самчука в Дермані, долучилася до встановлення йому пам’ятника в Рівному. Пані Наталія була однією з ініціаторів ушанування пам’яті визначного художника, графіка і громадського діяча, вояка УПА, члена Української Головної Визвольної Ради Ніла Хасевича, уродженця Костопільщини, що загинув 1952 року. 4 березня 2002-го за ідеєю просвітян, і зокрема Наталії Савчук відбувся похід до місця загибелі патріота, у Рівному одну з вулиць названо його іменем. Пані Наталя через просвітянські заходи прагне повернути своєму народові його історію, яку сторіччями чужоземні загарбники не давали можливості писати й досліджувати. Уже на її пам’яті компартійна сис-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
