Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Краса України — Подолля”. Леся Українка · с. 11сторінка оригіналу ↗

ОЛЕНА ПЧІЛКА У МОГИЛЕВІ1 ПОДІЛЬСЬКОМУ

Слово Просвіти, №32 за 2008 рік

Франка, організувала в ній драматичну студію. Мати охоче відвідувала шкільні вистави. Письменниця спілкувалася з місцевими педагогами М. А. Крамарським, керівником самодіяльного хору Г. Д. Гриневичем, учнем Миколи Леонтовича, М. В. Симашкевичем, П. О. Доманицьким, М. М. Родневичем, О. В. Івановим, які цілком віддавалися культурно-громадській, науковій і літературній праці. Зокрема, О. В. Іванов листувався з Оленою Пчілкою після її переїзду до Києва, на його прохання вона написала автобіографію. Бувала письменниця й поза містом, у навколишніх селах і містечках — Лядовій, Юрківцях, Серебрії, Озаринцях: записувала народні пісні, збирала етнографічні матеріали. У Могилівському повіті знайшла кількох активних записувачів народнопісенних творів. Це були переважно вчителі (В. Парасунько, Р. Бензар, Г. Мельниченкова та ін.), що передали їй зошити із записами календарної обрядової лірики. Олену Пчілку дуже зацікавило малювання на стінах селянських хат — зовні й усередині. Згодом, 1929 року, вона опублікувала наукову розвідку “Українське селянське малювання на стінах”, де писала зокрема: “…яку треба мати повабу до краси, яку жадобу її, щоб приймати, при всьому убозтві

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин