Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Люди сприймали організаторів, як, напевно, раніше сприймали космонавтів”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

ПОТУЖНА ЕНЕРГЕТИКА, ЄДНІСТЬ, ВИШИВАНКИ ТА… ЖЕРТОВНІСТЬ

Слово Просвіти, №32 за 2008 рік

— Серед численної публіки ми навряд чи знайдемо розча5 рованих дійством, чи не так? — Публіка здивувала самих музикантів своїм відлунням, емоційним самоспаленням, єдністю. Коли я повернувся до Києва, то відчув, що побував в іншій стихії, вкраїні “Мазепа-фест”, де свої закони. Люди сприймали організаторів, як, напевно, раніше сприймали космонавтів. Вони підходили, просили автограф, дарували квіти, писали пропозиції, намагалися захистити святе ім’я Івана Мазепи від теперішнього крутійства мера. Люди приїхали із Сум, Харкова, Дніпропетровська, Донецька, Кіровограда, Запоріжжя. Як візитівку фестивалю використовуємо пісню “Гуцул” гурту “Кому Вниз”. Цей потужний твір люди сприймали, як гімн. — “Мазепа-фест” — єдиний в Україні фестиваль, де головний режисер — водночас мотор, серце і ведучий, який перебуває не на сцені, а у залі серед публіки. Як виникла така ідея? — Почалося це на першій “Червоній Руті”, коли ми із співведучим Стефком Оробцем були у залі біля звукорежисерського пульта, оскільки не хотіли плутатися між музикантами, адже сцена — їхня царина. Нашу роль ведучих розглядали як такі собі замітки на полях. На “Мазепа-фест” я використовую бліц-інтерв’ю з публікою і ведення сполучаю з драматургією концерту. Сашко Положинський назвав це “голосом з неба”. Декого з музикантів це дратує, адже весь час вони перебувають у полі мого зору, а я коментатор вельми прискіпливий. Гриць ГАЙОВИЙ, Ясиня — Київ Фото автора Стількох святково вдягнених гуцулок та гуцулів, зібраних у ракаши (до гурту) за кільканадцять кілометрів вище від географічного центру Європи, досі я ніколи не бачив. Правда, й раніше, мешкаючи на рідній Чернігівщині, чув, що є незвичайні горяни — гуцули. Вони все знають, усе вміють, усюди першими встигають. Хтось розповідав, нібито американські астронавти, висадившись на Місяці, раптом почули за горою якийсь підозрілий брязкіт. Зирк — а там уже гуцули своїми топірцями скелю лупають. “То ви раніше від нас прилетіли на Місяць?!” — дивуються астронавти. “Не на місяць, а на півроку”, — відповідають гуцули, наділені особливим по- Пан Йоган готує “юшку Довбуша” для всієї гуцульської родини — Якою була атмосфера й енергетика імпрези? — Як ніколи, потужно-патріотичною й органічною. Ми відчули, що це публіці потрібно, що це не наша вигадка. Відчувалася єдність семи тисяч глядачів, половину з яких складала молодь, а решту — люди середнього і старшого віку. — Були якісь надзвичайні враження? — Люди прагнуть усього українського. Микола Кульчинський запропонував глядачам прийти у вишиванках, а другого дня усіх покликали на сцену. Валерій Мельник з полтавського “Транс-Фор-мера” розчулився, побачивши море вишиванок. Це було природно, людей ніхто не примушував. У ті дні ми бачили співгромадян у вишиванках скрізь на вулицях. Атмосфера приязні, толерантності й чуйності заворожувала. — Публіка визначила своїх улюбленців? — Так. Це група Степана Чумака, “Фліт”, “Платина”, “Дримба да Дзиґа”, “Транс-Формер”, “Арахнофобія”, “Ефект метелика”. Поза конкуренцією були “Тартак”, “Вій”, сестри Тельнюк, “Піккардійська терція”. Особливо відзначилися “піккардійці”. Їхній діалог з публікою був дивовижно радісним, теплим. — Музиканти не ставилися до фестивалю, як до чергового виступу. Для них це була подія. — Свою участь вони сприймають як нагороду, як певну відзнаку, адже саме вони пройшли крізь сито нашого вельми прискіпливого відбору. Окрім того, дирекція фестивалю платить гідні гонорари. Так було із самого початку. “Мазепа-фест” задумували ще й як своєрідну допомогу музикантам. Не секрет, що учасники навіть найвідоміших колективів не живуть лише з музики, а змушені десь підробляти. Думаю, що у культурному контексті “Мазепа- Шостий Всеукраїнський фестиваль “Мазепа-фест”, що традиційно відбувається влітку на Співочому полі у Полтаві, був, за словами організаторів, найпотужнішим за масштабами і найзмістовнішим у сенсі задекларованих цінностей патріотизму, свободи, історизму та українськості. Саме цього року Міністерство культури і туризму України включило імпрезу до реєстру найважливіших державних заходів. Відповідною мала бути і підтримка, адже попередні роки “Мазепа-фест” відбувався завдяки приватним пожертвам та відданості справі Миколи Кульчинського — директора і народного депутата. Отже, День народної музики презентував автентику і адаптований фольклор. Справжній фурор викликали Остап Стахів з Канади, Володимир Смотритель з Хмельницького, гурти “Дель торо”, “Божичі”, “Бурдон”, “Контрабас”. У День українського кіно публіка стоячи вітала фільми “Владика Андрей”, “Богдан Хмельницький”. Це були допрем’єрні покази. Ще два дні лунала сучасна музика. Протягом усіх чотирьох днів були неймовірні аншлаги. І жодного брутального інциденту. Ми говоримо з режисером і ведучим фестивалю Сергієм Архипчуком.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин