Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 16сторінка оригіналу ↗

В Івана Драча, як і в кожної лю9 дини, були і є свої мрії. Колись по9 ет і політик прагнув стати кіноре9 жисером. Мистецька мрія не здій9 снилася, зате в Україні з’явився та9 лановитий кіносценарист. Розмову з митцем читайте у наступному чис9 лі “Слова Просвіти”.

Слово Просвіти, №32 за 2008 рік

віє буйнесенький,/ Як брат заговорить;/ Там в широкім полі воля; /Там синєє море/ Виграває, хвалить Бога,/ Тугу розганяє…” Картина закінчена 1964 року. Як читалася тема і саме слово “повернення” для сучасників, з чиїми долями асоціювалося воно у ті роки — натяк глибокого і тривожного змісту. Навіть у віхах своєї біографії художник бачив асоціації з творчою долею Тараса. 1929 року він показав свої малюнки Митрофанові Семеновичу Федорову, колишньому вихованцю Петербурзької академії художеств, учневі Іллі Рєпіна. Як стверджує Ганна Миколаївна, Федоров навіть у своїх листах Рєпіну у Фінляндію писав про талановитого учня. Сам Георгій Степанович все життя згадуватиме улюбленого педагога, який загинув у війну під час блокади. Меліхов пройшов війну солдатом, звільняв Україну і Польщу, бачив палаючий рейхстаг. Він зумів зафіксувати побачене у рисунках, і ці “репортажі” з олівцем згодом послужили ще одному яскравому річищу його творчості — психологічно тонкому і правдивому мотиву, який можна було б назвати “Дорогами війни”. Він уникав прямолінійності навіть в офіційних Черговий редактор Надія КИР’ЯН Бухгалтерія 279-41-46 А д р е с а р е д а к ц і ї : вул. Хрещатик, 105Б, м. Київ, 01001 E5mail: slovo_prosvity@ukr.net http://slovoprosvity.org.ua Видрукувано з готових фотоформ на комбінаті “Преса України” у середу. Зам. № 3301232 Наклад — 20000 Листування з читачами — тільки на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. “Сільський дворик у Каневі” замовних роботах, залишався вірним собі, а де вже міг висловитися щиро — пейзажах рідної України, портретах сучасників — відкрив глядачеві новий зоровий світ: яскравий, експресивний, повний внутрішнього сердечного тепла. Навіть у незмінно обов’язкових ідеологічних темах того часу знаходить можливість вплести свій улюблений мотив. Так у картині “Максим Горький на Україні” творець “Бурєвєстника” читає селянам “Кобзар”. А полотно, наповнене біло-рожевим сяєвом троянд, які підкреслюють образ головної героїні, — теж сонячно-трояндовий, має смішну для нашого сучасника назву “Портрет бригадира Кримського ефіроолійного радгоспу “Долина троянд” Віри Рєпічевої”. Де Ви нині, Королево трояндового поля? Ми дивимося тепер на ці полотна, завважуючи в них інші цінності, аніж їх закладала диктаторська епоха. І дяка сильному і совісному таланту, що, не стримувані рамами картин, вибухають динаміти ніжного травневого безу, ті самі троянди і білі бульденежі та маки біля гойдалки з дівчам. Осанна тобі, диктатуро Мистецтва! Редакція залишає за собою право редагування та скорочення текстів. При використанні наших публікацій посилання на “Слово Просвіти” обов’язкове. І н д е к с г а з е т и “Слово Просвіти” — 30617 Передплатна ціна, враховуючи поштові послуги: на місяць — 3,94 грн. на 3 місяці — 11,32 грн. на 6 місяців — 21,64 грн. 0 8 0 3 2 4 820095 780016

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин