Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Багато з того, що нині відбувається в Україні, дає ґрунт для політичної, економічної й духовної атаки”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

ПОДІЇ, ФАКТИ, КОМЕНТАРІ

Слово Просвіти, №32 за 2008 рік

Фото із сайту Президента України того “надзвичайного стану”? Обмеження певних прав, наприклад, на зібрання й мітинги? Щоб менше балакали? А говорити є про що. Менше всього зараз хотілося б затівати політичні дебати на горі тисяч людей чи акцентувати на фактах мародерства або спекуляції в зонах лиха. Це коли кілограм гречки спритні маркітанти пропонують нещасним людям по 20 гривень, а літр олії — по 100. Які часи, такі звичаї. Чи які ми. Але лихо висвітило іншу стихію — невмирущої, на жаль, комуно-радянської філософії “Після нас — хоч потоп”, тут уже в прямому сенсі. Стихію байдужості до того, що коїться в твоїй державі, твоєму спільному домі. Виявляється, у нас навіть на всеукраїнському рівні, навіть у столичних відомствах, таких, як МНС чи Гідрометцентр, досі нема комп’ютерних програм для більш-менш правильного прогнозування повеней. Земляна щували великі суспільно-політичні зміни, або були попередженням. Адже дуже багато з того, що нині відбувається в Україні, дає ґрунт для політичної, економічної й духовної атаки. І хоч в Україні є чимало діячів на кшталт академіка Толочка, які всі розмови про російську атаку називають українським комплексом, проте світ бачить, що це не комплекс, а спроба РФ підкорити колишні колонії. На прикладі недавнього візиту в Україну канцлера Німеччини Ангели Меркель бачимо, що Європа доволі завуальовано звертає увагу на ці процеси. А ось кандидат у президенти США від республіканців сенатор Джон Маккейн називає речі своїми іменами і каже про тиск РФ на Україну. За його словами, нинішня поведінка російської владамба, яка врятувала від затоплення чарівне подільське місто Ямпіль, перебуває в такому самому стані, як спорудили її майже 40 років тому, після чого все не доходили руки до її ремонтів і реконструкцій. І лише лічені сантиметри врятували місто. У нас на річках, навіть неподалік залізничних мостів і колій можна безконтрольно гребти гравій, ставлячи під загрозу комунікації. Навіть не за 17 років незалежності, а за попередні десятиліття, майже за століття, ми так і не навчилися будувати мости й дороги в складних екологічних зонах. А тому першими падали порівняно нові споруди, а натомість найстійкішими виявилися збудовані ще за часів Австро-Угорщини. І коли кажуть, що такої стихії не було 100 чи 200 років, то чи й тоді, століття—два тому, коли не було комп’ютерів, а були лопата й кирка, гинули від повеней десятки людей? Що вже говорити про хижацьке вирубування лісів понад річками на Закарпатті, Буковині! До речі, ці реґіони за останні роки вже кілька разів оголошували зонами екологічного лиха, приймали відповідні урядові програми, які, як заявив днями голова Чернівецької обласної держав-щоб їхнє свято було таким помпезним, як за часів СРСР. Тому командувач російського Чорноморського флоту Олександр Клєцков твердить, що йому не відомо про будь-які обмеження України щодо російської стрілянини. А за словами голови Севастопольської міськдержадміністрації Сергія Куніцина, командування флоту РФ напередодні святкувань попередили про те, що стрілянина під час параду заборонена. Оскільки такі ситуації непоодинокі, то росіяни вважають, що найкращий захист — атака. За твердженням експертів з Центру ім. Разумкова, в РФ державна пропаганда активно культивує ворожість до України. Як наслідок цієї пропаганди, вважають експерти, різко погіршилося ставлення російських громадян до України.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин