Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Багато з того, що нині відбувається в Україні, дає ґрунт для політичної, економічної й духовної атаки”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

ВЛАДНА ВІЙНА, В ЯКІЙ НЕ БУДЕ ПЕРЕМОЖЦІВ

Слово Просвіти, №32 за 2008 рік

Петро АНТОНЕНКО Його так і називають — стихійне лихо, навіть не уточнюючи, яке. Це повінь. Про нього говорять як про таке, якого не було в останні чи то 70, 100 або 200 років, а, може, від часів шумерів чи скіфів. Збитки склали приблизно 4—5 мільярдів гривень, тобто мільярд доларів. Тож на все лихо — дещиця статків котрогось із наших мільярдерів, якщо вірити рейтингам американського журналу “Форбс” чи польського “Впрост”. Але задля нього скликають спеціальну сесію Верховної Ради України. Деякі реґіони оголошують зоною надзвичайного екологічного стану. Що від Галина ЛЕВИЦЬКА, член Національної спілки журналістів, м. Київ Ще кілька днів тому лунали заяви, який сприятливий в Україні нинішній рік, яким нечуваним буде урожай. Проте народна мудрість навчає нас: не хвали дня перед заходом сонця. І буквально трьох днів не бачених за сто років злив у Прикарпатті, Карпатах, Закарпатті, на Буковині виявилося досить, щоб надії десятків тисяч людей попливли каламутними потоками розлитого Дністра у небуття. Ця примха стихії лягла на плечі всієї нації. Так запевняє прем’єр-міністр, Президент, які 27 липня побували у зоні лиха. Урядовці шукають сотні мільйонів додаткових коштів, щоб компенсувати збитки, завдані природою. Вони сподіваються, що горем десятків тисяч людей переймуться парламентарі та ласкаво перервуть своє дозвілля, щоб прийняти зміни до Державного бюджету. Завдяки цьому можна буде компенсувати збитки. Серед аналітиків є спроба “ворожіння”, чи можна було зробити висновки з усіх попередніх повеней, висипати над берегами примхливого Дністра високі вали, щоб не допустити розливу води. Хочу глянути на цю проблему по-іншому. А може, це попередження, щоб і владні мужі, які все більше сваряться між собою, і прості українці, які часто сенс життя вбачають у пляшці, нарешті схаменулися. Тяжко назвати випадковістю те, що 12 липня у дворі відомого Лаврівського монастиря, що розташований за 13 кілометрів від Старого Самбора, якраз у зоні, де за два тижні розгулялася стихія, на зламі старої черешні з’явився образ Божої Матері. Це доволі виразний контур Богоматері завбільшки майже з людину. Не стану коментувати цей випадок, лише нагадаю, що усі такі появи (не тільки на українській землі, а у світі загалом) або віди не служить зміцненню миру на землі. Навпаки треба говорити про зростання напруження, яскравий приклад якого — поведінка Росії щодо Грузії. Інакше як провокацією годі назвати те, що під час відзначення 27 липня у Севастополі Дня військово-морського флоту РФ, попри заборону українського уряду, під час параду кораблів російські моряки зробили кілька гарматних пострілів. За російською версією, лише холостими зарядами. Однак це не змінює ситуації, бо факт рішень українського уряду залишається незаперечним. Причина заборони росіянам стріляти у Севастополі у першу чергу зумовлена безпекою людей. Кілька років тому, після старту ракети з катера її фраґменти впали на глядачів та поранили двоє осіб. Однак російським чорноморцям хочеться, Розпалюванню холодної війни з Україною служать такі російські пропагандистські гасла: керівництво України втягує народ у вороже РФ НАТО; викорінення російської мови й культури; витіснення Чорноморського флоту; обпльовування і перекручування спільної історії. Всеросійський центр провів соціологічне опитування громадської думки. Одержані результати свідчать, що 21 відсоток респондентів сприймає Україну як ворожу державу, тоді як ще торік цей показник становив лише 7 відсотків. І хоч колишній президент України Л. Кучма провину за цей стан перекладає на нинішнє керівництво України, проте треба бути сліпим, щоб не бачити провокаційних дій Лужкова, Затуліна. Днями московський мер заявив, що російський Чорноморський флот за жодних обставин

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин