Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Духовність · “Віра об’єднує людство у часи розбрату, війни і духовної спраги”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

ЗАРАДИ СЛОВА БОЖОГО РІДНОЮ МОВОЮ

Слово Просвіти, №32 за 2011 рік

Два тижні триває голодування священика Української Православної церкви Київського патріархату отця Володимира під стінами Маріупольської міськради. Причина: відмова влади надати парафії землі для зведення храму великомученика Пантелеймона. Ірина МОЛЧАНОВА, Маріуполь Нині в Маріуполі зареєстровано 19 парафій Московського патріархату і лише 3 — Київського. Доля кожної з трьох українських парафій досить складна. Усі вони зіткнулися з перешкодами з боку влади: були погрози фізичної розправи, підпали помешкань і церкви. Не менші випробування випали й на долю отця Володимира. Разом зі священиком голодує Тетяна Малаєва — вчителька музичної школи для обдарованих дітей. Культурно-освітньому закладу також немає місця на маріупольській землі. Кілька років школа працювала, виховувала талановиту молодь, а тепер чомусь стала зайвою… Уже три місяці викладачі не отримують платні, та й узагалі можуть втратити роботу. Нещодавно на підтримку справедливих вимог голодуючих біля Маріупольської міськради зібрався мітинг. Педагоги й батьки учнів школи обурювалися: півмісяця голодування — і жодної реакції чиновників! Так місцева влада “служить” громаді, кошти якої йдуть на її утримання. Отець Володимир, який і раніше не відзначався міцним здоров’ям, після тривалого голодування втратив свідомість. Падаючи, ударився об асфальт. Лікарі швидкої, що прибули на місце події, діагностували: струс мозку. Та о. Володимир заявив, що не припинить голодування і боротиметься за право нести українцям слово Боже рідною українською мовою: — Я піду до кінця. У моєму роду було двоє репресованих. У мене в крові немає страху перед людською владою. Якщо буде потрібно — я розіпну себе на хресті перед чиновниками Маріуполя! Вимоги голодуючих підтримують люди — уже зібрано до півтисячі підписів. Маріуполь — трудове українське місто, і його мешканці, як і решта українців, мають право молитися рідною мовою. Незважаючи на цинізм і глухоту антинародної місцевої влади.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин