Про-читання · “А музика поезії крилато У візерунок розмережила життя”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
Освячені іменем подвижника Вручено міжнародну премію імені В. Винниченка 2012 року
Слово Просвіти, №32 за 2012 рік
Валентина ЄФРЕМОВА, заслужений працівник культури України, голова Роменського відділення УФК Фото Веніаміна ЛАРІНА
В Українському фонді культури відбувся урочистий вечір з нагоди вручення заснованої 1990 року Міжнародної премії імені Володимира Винниченка, що присуджується за особливі творчі досягнення в літературі, мистецтві та благодійницьку діяльність. За двадцять два роки існування поважної відзнаки її лауреатами стали понад 60 вітчизняних і зарубіжних діячів культури та доброчинців, зокрема з Канади, США, Росії, Австрії, Великобританії, Сирії та Югославії. Премія освячена іменем Володимира Винниченка не випадково, бо він все своє життя слугував інтересам українського народу, виборював національне визволення держави. — У різні часи ім’я В. Винниченка трактувалося неоднозначно, але це наша
Інна РУСНАК
У повітрі пахло спекою і вишневим ароматом, а чистий аркуш паперу, що білів на письмовому столі, наче кликав поділитися з ним яскравими враженнями, повідати про зцілення єства віршем. І я таки не втрималася від оманливої спокуси розповісти про феєричні хвилини окриленого польоту душі. Мов на сповіді, таємниче потекли річечкою перші враження від творчої зустрічі з видатними поетами, членами Спілки письменників України, лауреатами низки літературних премій, бо навіть задушлива атмосфера невеличкого приміщення Новодністровського історичного музею нітрохи не завадила приємній, щирій розмові й одвертим розповідям Василя Герасим’юка та Мирослава Лазарука. А тим часом я фотографувала кожен порух і жест гостей, намагаючись зафіксувати, запам’ятати, зберегти, закарбувати на кольорових світлинах миті трепетного стрічання, єднання споріднених поетич-
Максим СТРІХА
Ці дві книжки поєднує найголовніша спільна риса — гранична щирість авторки. Вірші — це справді зізнання в любові коханому чоловікові, відомому громадському діячеві, великому ентузіастові розбудови українськомовного сегмента “Вікіпедії” Юрію Пероганичу. Проза — невигадані історії людей, яких, відчувається, авторка добре знає. Достовірності її слугує навіть “вікіпедійна” за стилем довідка про села Південної Чернігівщини, де відбувається дія. Вірші Тетяни Череп традиційні за образністю й майже всі римовані. У наш час ускладнених метафор і рубаного ритму верлібрів комусь вони здадуться старомодними. Проте, напевно, завжди більше буде тих, хто шукає в поезії відвертої розповіді про людські
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
