Арт"калейдоскоп · “Силу творчості людині дає рідна земля, природа та величезна доброта, що струменить із серця”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
Вшанували Уласа Самчука
Слово Просвіти, №32 за 2012 рік
Наталя ГАТАЛЬСЬКА, провідний науковий співробітник Затурцівського меморіального музею В’ячеслава Липинського
У Затурцівському меморі$ альному музеї В’ячеслава Ли$ пинського, що на Волині, ус$ пішно експонується виставка “Золоте перевесло Марії Крав$ чук”. Знаменита художниця-со$ ломкарка не лише не дала ка$ нути у небуття цілому напряму народного мистецтва на Воли$ ні, а й розвинула його, змусила зазвучати потужно, сучасно і, до того ж, створила школу сво$ їх послідовників. На виставці експонується близько двохсот оригінальних робіт, що складає лише невелику частину її твор$ чого доробку. Марію Кравчук знають її мистецькі побратими і посестри у цілому світі. Не випадково ж запрошують для проведення майстер-класів до Білорусі й Польщі, Угорщини і Голландії, до Росії і навіть Японії. І самі злі$ таються на волинські фестивалі соломкарства з цілого світу: Не$ палу й Узбекистану, США та Ве$ ликобританії, Росії і Нідерлан$ дів. Бо ж усім (а надто ж пред$ ставникам колишніх радян$ ських республік) хочеться поба$ чити той дивовижний край, який виплекав таку потужну творчу особистість, пересвідчи$ тись, що вона справді живе і тво$ рить у маленькому поліському селі, далекому від великих мис$ тецьких центрів, працює вчи$ телькою і має учнів, декотрі з яких уже яскраво заявили про свої мистецькі здобутки на між$ народному рівні. Здається, могла б скромна сільська вчителька з осяйною усмішкою і такою ж душею жи$ ти спокійно, без особливих по$ туг проводити уроки малювання у Купичівській середній школі Турійського району. Так ні ж! “Пісня житнього стебла”, як поетично назвала захоплення народної майстрині мистец$ твознавець Зоя Навроцька, пок$ ликала жінку-полісянку у поле, де русалки заквітчують собі ко$ си блаватом і ромашками, де пнеться до неба вусатий житній
Інна НАГОРНА, завідувач Літературного музею Уласа Самчука, м. Рівне
Нещодавно в Літературно$ му музеї Уласа Самчука в Рів$ ному відбулася “Свіча пам’яті”, приурочена 25$й річ$ ниці від дня смерті письменни$ ка. Під час заходу презентува$ лися книги із серії “Бібліотечка Літературного музею Уласа Самчука в Рівному” — Юрія Горліс-Горського “Отаман Хмара” та Хариті Кононенко “До нової роботи”. Книги по$ бачили світ у видавництві “Азалія” Рівненської організа$ ції Національної спілки пись$ менників України завдяки гран$ ту голови облдержадміністрації та матеріальній допомозі укра$ їнця-патріота Веніаміна Олек$ сійовича Довбні. На захід заві$ тали дочка дружини Уласа Самчука Ірина Прахова із чо$ ловіком Юрієм Кузьменком та благодійником Веніаміном Довбнею із Києва. Перед відві$ дувачами виступили проректор Національного університету
“Острозька академія” профе$ сор Петро Кралюк, письмен$ ники Петро Велесик та Лідія Рибенко, доктор філологічних наук, професор Рівненського державного гуманітарного уні$ верситету Ірина Захарчук, зас$ новник Пластового куреня ім.
У. Самчука Володимир Руса$ нов, секретар Рівненського об’єднання ВУТ “Просвіта” Олександр Волощук, директор Рівненського обласного краєз$ навчого музею Олександр Бу$ лига та інші. Під час заходу зву$ чала улюблена пісня Уласа ками з іншими? І чом зі шкіль$ ної творчої студії “Житечко”, якою керує педагог від Бога, випурхують окрилені успіхами й визнанням у мистецьких ко$ лах її випускники? Відповідь одна: все прекрасне народжу$ ється з любові. Живлющу силу людині дає рідна земля, нав$ колишні простори, дерево і квітка, барвистий метелик і співуча пташина в піднебессі, а ще — величезна доброта, яка струменить із серця таланови$ тої жінки. Пані Марія знає десятки технік плетіння, автором окре$ мих з них є вона сама. Творчий набуток майстрині складають тисячі високохудожніх виро$ бів, які в жодному випадку не повторюються. Це і квіти, зіб$ рані в букети й вінки, і жіночі фігурки$“берегині” з немовля$ тами, пташки і гривасті коні, численні фантастичні істоти, які населяють творчий всесвіт жінки-художника; вони на мі$ сяць-другий переселились до ошатної виставкової зали на$ шого музею. А ще — предмети утилітарного (вжиткового) призначення, які також не по$ збавлені мистецької вартості: чоловічі брилі та елегантні жі$ ночі капелюшки, сумочки і ди$ тячі іграшки-брязкальця, хліб$ ниці і цукерниці, вази і розно$ си та ще багато інших диво$ вижних речей. Нещодавно пані Марія провела для зацікавлених меш$ канців Затурець майстер-клас. Педагоги місцевих шкіл, домо$ господарки, діти і студенти пе$ ретворювались на маленьких слухняних учнів знаменитої майстрині, творячи з її допо$ могою свої перші маленькі ше$ деври. І хто знає, можливо, у комусь із них спалахне та Божа іскорка, яка поведе шляхом творчості. Заінтригувавши читача, сподіваємося, ваші серця роз$ криються назустріч справ$ жньому високому мистецтву. Кожен, хто побачить цю руко$ творну красу заслуженого майстра народної творчості України, талановитого педаго$ га Марії Василівни Кравчук, назавжди стане прихильником таланту волинської мисткині.
Самчука “Стоїть гора висо$ кая”(сл. Л. Глібова) у виконан$ ні заслуженого працівника культури України Галини Швидків (концертмейстер Ін$ на Тарчинська), та “Волинь моя” (сл. О. Богачука) у вико$ нанні Катерини Гавловської.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
