Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Задумаймося, яким є парламент, де сидить “фракція” 148 національних зрадників”. Продовження теми 2 · с. 2сторінка оригіналу ↗

ЗВЕРНЕННЯ про необхідність підписання Україною Декларації прав корінних народів

Слово Просвіти, №32 за 2013 рік

Президенту України Вікторові Януковичу Міністру закордонних справ України Леонідові Кожарі 13 вересня 2007 року Генеральна асамблея ООН на 61 сесії схвалила Декларацію про права корінних народів. Її підтримали 143 держави. Проти — Австралія, США, Канада і Нова Зеландія. Утримались — 11 держав, зокрема Азербайджан, Грузія, Російська Федерація і Україна (корінні народи, якої мешкають на території України споконвіків і деякі не мають своєї державності за межами України: українці, кримські татари, караїми, гагаузи). У постколоніальній Україні найчисельніший корінний народ — українці не мають пропорційного представництва (щодо їх чисельності) у представницьких, виконавчих і судових гілках влади. Завершуються процеси позбавлення українців їх прав на надра, землю, водні ресурси. Катастрофічно звужуються права на отримання інформації, дошкільне виховання українською мовою, право на роботу з українськомовним спілкуванням, діловою, технічною, науковою документацією. В Україні створені умови для шахрайського захоплення підприємств установами не українцями, для неймовірного збагачення не українців і для нещадної експлуатації українців. На черзі позбавлення права українців володіти землею з допомогою так званого законодавства, яке ухвалює більшість Верховної Ради — не українці. Ознак і фактів неоколонізації корінних народів України під виглядом приватизації та ринкових відносин і втягування держави в нерівноправні союзи цілком достатньо. Припинити неоколонізацію корінних народів України потрібно через корегування чинного законодавства, виконуючи положення Декларації прав корінних народів, зокрема, статті 8: “Держави забезпечують ефективні механізми попередження і правового захисту у відношенні: а) будь-яких дій, які мають за мету або за результат позбавлення їх цілісності як самобутніх народів або їх культурних цінностей, або етнічної самобутності; в) будь-яких дій, які мають за мету або за результат позбавлення їх своїх земель, території або ресурсів; с) примусового переміщення населення у будь-якій формі, яке має за мету порушення або підрив будь-якого їх права;

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин