Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
Словник доби. Воля
Слово Просвіти, №32 за 2019 рік
тивну пам’ять українців, архетипні. Їхні обмеження збирають майдани, штовхають беззбройних людей на, здавалося б, ірраціональні вчинки, самопожертву.
Тому в Україні зароджувалися козацтво,
Коліївщина, гайдамацтво, опришництво... Вольність аж до анархії. (Ідея повної свободи. Влада — обмеження вольності. Отже, суспільний устрій — без начальників і державних структур як органів примусу). Можливо, Анархії — з великої літери, з чистотою намірів. З радикальним гаслом: “Воля або смерть!” Аж до втрати життя. Або незалежності. Останній раз — сто років тому. Тож легко уявити собі, що історія може повторитися. Дай серцю волю — заведе в неволю.
Тому невипадково воля — наскрізно пронизує українську народну творчість і є, можливо, ключовим ціннісним словом поета-бунтаря Тараса Шевченка. У нього: поле і воля, сила і воля, воля й слава — архетипні усталені сполучення, які визначають національно-ідентитарну картину світу. “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.”
Воля — це душа народу. “Не вмирає душа наша, Не вмирає воля.” Воля — це й доля, яка, за українськими віруваннями, означає душу. Тому воля — безсмертна. Якщо воля — доля, то неволя — недоля.
“Єсть на світі воля, /А хто її має? /Єсть люде на світі — / Сріблом-злотом сяють, / Здається, панують, /А долі не знають, — / Ні долі, ні волі!” — Чи ж не про наші часи?
“Затопчу неволю / Босими ногами! / Тоді я веселий, / Тоді я багатий, / Як буде серденько / По волі гуляти!” — Рецепт достатку і щастя від Шевченка. Можновладцям до снаги? (Питання риторичне).
У семантичному просторі Поета воля набуває антропоморфних рис — вона народжується, гарцює... “Дніпр широкий — море, степ і степ, ревуть пороги, /І могили-гори, там родилась, гарцювала козацькая воля...” А ще вона: хиренна, сподівана, цькована, ненагодована і гола, сердешна... Свята, а “де нема святої волі, не буде там добра ніколи...”
У Шевченка воля протиставлена антонімічній лексемі неволя (вона: вража, самотня,
люта...) “...Страшно впасти у кайдани, умирать в неволі, а ще гірше — спати, спати, і спати на волі..” Тож він закликає обухом будити волю, добувати волю, рятувати волю, окропити її вражою кров’ю... Зверніть увагу на ціннісний вимір кожного поетового слова, кожного рядка! У кожному — правда. Пророча.
“Борітеся — поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила і воля святая!” — 22 січня 2014 року саме з цими словами Пророка увійшов у вічність Сергій Нігоян. Вірменин за походженням, Громадянин і Герой України. Перший з Небесної Сотні.
Даруйте, що надміру, може, зосередився на Кобзареві. Вважаю, що генерованих ним смислів замало у наших буднях. Ця вихолощеність особливо відчутна зараз, на тлі політичного балагану. Зрозуміло, Майдан — це обух! На крайнощі влади. Окроплення кров’ю? Вона й так ллється на сході. За тих, хто разом з захисниками Волі готовий до пожертви, і за тих, хто просто спить, спить... За тих, хто по приколу, і за тих, хто завзято свідомі... За тих, хто ледь виживає, і тих, хто тупо наживається... За тих, хто в полоні у ворога, іза тих, хто за мир і дружбу... За тих, хто страждає за правду, і за тих, хто сіє олжу...
Звісно, результат виборів складається з волі кожного. Однак, скажіть-но щиро, чи рівнозначні ці волі за ціннісним змістом, отже, іза вкладом у розбудову незалежної держави? Волі-долі святої. Чи не виглядає цей балаган наругою, святотатством? Лукавством? Лукавством. Тож чи однаково мені і вам, і тим, кого назвав, і котрих не згадав абзацом вище?
Втім, Україна є. І це не тільки і не стільки заслуга чи бездіяльність очільників, колективна мудрість штабів і політтехнологів, хитрість лялькарів... Звісно, політична воля державних мужів (якщо вона є) у скеровуванні суспільних процесів є важливим чинником цілеспрямованого поступу. Понадто ж важить воля Творця. Бо Його є Правда.
І ми є. У своїй хаті. І за нас правда, і сила і воля святая! Тож поборемо!
Научаймося мудрості у геніїв. Плекаймо і являймо волю!
Шануймося.
НАСТУПАЛЬНИЙ ПРОМОТОР УКРАЇНСТВА
ПОДРОБИЦІ ШЕВЧЕНКОВОГО ЖИТТЯ
12-13
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
