“Коли не матимем культури — не матимем і волі”. 5 На перехрестях історії · с. 5сторінка оригіналу ↗
З Просвітянського 3’їзду
Слово Просвіти, №32 за 2019 рік
Цей щирий відгук про перший Всеукраїнський з’їзд
“Просвіт” від майбутнього голови Головної Управи Всеукраїнської Спілки Т-в “Просвіта” Василя Короліва-Старого побачив світ у газеті “Нова Рада” (№144 від 23 вересня 1917 року) напередодні його обрання керівником Спілки. Можливо, ця публікація посприяла його обранню.
инші участники з’їзду, щоб використати ту пораду у себе на місці.
“Просвіта — душа народа” —
говорить один з докладчиків; “Коли не матимем культури — не матимем і волі” — говорить другий; “Вся надія наша — не в згоді з російським урядом; не в доброзичливому відношенні наших сусідів до нашого самовизначення, навіть нев озброєній силі, — а в силі нашого розуму, просвітити якого і має наша “Просвіта” — говорить третій.
І тільки один політичний лейтмотив чується у всіх промовців, що прибули “з-за кордону” автономної України — з Катеринославщини, Херсонщини, Кубані, Таврії тощо. Щиру образу вчуваємо в промовах представників цих губерній і рішучу вимогу од пославших їх, аби тії кордони як найскорше було скасовано.
Але ж чується, що ті кордони уже не мають ваги, — бо й там та головна практична робота народньої просвіти йде жвавим і певним темпом, — а коли тая робота дасть перші наслідки, — кордони впадуть самі собою, бо підвалин для них не буде в народній несвідомости.
Поки що од представників свідомішого елемента — селян, робітників, учительства, навіть представників духовенства — льється чуле, бадьоре слово. І з нього довідуємось, що в однім місці “Просвіта” організовує школи, починаючи од нижчих і до повних гімназій; в других впоряжає читання; в третіх провадить політичну роботу; впливає на громадське життя, дбає про економичний добробут, провадить видавничу (книжкову і газетярську) діяльність; заводить школи для дорослих анальфабетів; ремісничі курси, швальні, організує хори, подорожі...
В деяких місцях утворюються організації такої нової форми, що про них навіть не думалось раніш: виключно дівочі “Просвіти”, де грамотні дівчата вчать неграмотних; організації середнешкільників, що беруться за освіту батьків; організації полонених русинів, що передають здобутки своєї культури нашому народові. Місцями з “Просвітами” в’яжуться організації “вільного козацтва”.
Сила людей з мозолистими руками пристає до цих пер
Голова Головної Управи
Всеукраїнської Спілки товариств “Просвіта”
Василь Королів (Старий)
ших огнищ національної культури, що так дуже нагадують давні “Братства”. Пристають не тільки свої люде, а навіть чужі (є голова “Просвіти” — єврей, діяльність якого найкраще характеризує докладчик).
Але чимало трапляється й таких елементів, що вживають всіх заходів, аби зашкодити розвитку “Просвіт”. І поміж цими ворогами культури бачимо переважно представників великоруського “братнього” народу, навіть нез офіціальних верств; а ще більше своїх-таки землячків — югоросів, що дуже часто називають себе навіть українцями.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
