Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Коли не матимем культури — не матимем і волі”. 5 На перехрестях історії · с. 5сторінка оригіналу ↗

З Просвітянського 3’їзду

Слово Просвіти, №32 за 2019 рік

Цей щирий відгук про перший Всеукраїнський з’їзд “Просвіт” від майбутнього голови Головної Управи Всеукраїнської Спілки Т-в “Просвіта” Василя Короліва-Старого побачив світ у газеті “Нова Рада” (№144 від 23 вересня 1917 року) напередодні його обрання керівником Спілки. Можливо, ця публікація посприяла його обранню. инші участники з’їзду, щоб використати ту пораду у себе на місці. “Просвіта — душа народа” — говорить один з докладчиків; “Коли не матимем культури — не матимем і волі” — говорить другий; “Вся надія наша — не в згоді з російським урядом; не в доброзичливому відношенні наших сусідів до нашого самовизначення, навіть нев озброєній силі, — а в силі нашого розуму, просвітити якого і має наша “Просвіта” — говорить третій. І тільки один політичний лейт­мотив чується у всіх промовців, що прибули “з-за кордону” автономної України — з Катеринославщини, Херсонщини, Кубані, Таврії тощо. Щиру образу вчуваємо в промовах представників цих губерній і рішучу вимогу од пославших їх, аби тії кордони як найскорше було скасовано. Але ж чується, що ті кордони уже не мають ваги, — бо й там та головна практична робота народньої просвіти йде жвавим і певним темпом, — а коли тая робота дасть перші наслідки, — кордони впадуть самі собою, бо підвалин для них не буде в народній несвідомости. Поки що од представників свідомішого елемента — селян, робітників, учительства, навіть представників духовенства — льється чуле, бадьоре слово. І з нього довідуємось, що в однім місці “Просвіта” організовує школи, починаючи од нижчих і до повних гімназій; в других впоряжає читання; в третіх провадить політичну роботу; впливає на громадське життя, дбає про економичний добробут, провадить видавничу (книжкову і газетярську) діяльність; заводить школи для дорослих анальфабетів; ремісничі курси, швальні, організує хори, подорожі... В деяких місцях утворюються організації такої нової форми, що про них навіть не думалось раніш: виключно дівочі “Просвіти”, де грамотні дівчата вчать неграмотних; організації середнешкільників, що беруться за освіту батьків; організації полонених русинів, що передають здобутки своєї культури нашому народові. Місцями з “Просвітами” в’яжуться організації “вільного козацтва”. Сила людей з мозолистими руками пристає до цих пер­ Голова Головної Управи Всеукраїнської Спілки товариств “Просвіта” Василь Королів (Старий) ших огнищ національної культури, що так дуже нагадують давні “Братства”. Пристають не тільки свої люде, а навіть чужі (є голова “Просвіти” — єврей, діяльність якого найкраще характеризує докладчик). Але чимало трапляється й таких елементів, що вживають всіх заходів, аби зашкодити розвитку “Просвіт”. І поміж цими ворогами культури бачимо переважно представників великоруського “братнього” народу, навіть нез офіціальних верств; а ще більше своїх-таки землячків — югоросів, що дуже часто називають себе навіть українцями.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин