Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Добрі новини · “Підтримка мови, культури – це надзвичайно важливо в умовах російсько4української війни”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

Вручили мистецькі премії–2024

Слово Просвіти, №32 за 2024 рік

Такі церемонії вже стали традицією, адже понад 20 років саме у приміщенні музею Ліга українських меценатів нагороджує лавреатів заснованих нею премій. Дійство провели виконавча директорка Ліги українських меценатів Світлана Короненко- Слабошпицька, президент Ліги Володимир Загорій та директор Інституту української мови Павло Гриценко. Вітаючи присутніх, Павло Гриценко зазначив, що нагородження цьогорічних лавреатів мистецькими преміями – це своєрідний акт нашого самоствердження під час кривавої війни, бо фронт пролягає скрізь, де ми відстоюємо Україну і її слово. Фронту наших душах і в наших серцях, оскільки, на превеликий жаль, Україна й досі вимушена долати свій жахливий колоніальний етап, тому що ще й досі ми маємо потужну психологічну та інформаційну залежність від нашого споконвічного ворога – росії. Але ми повинні знайти в собі сили будь-що-будь відстояти нашу національну ідею, оскільки Україна – це армія талантів, і треба цій армії об’єднатися, згуртуватися, щоб україноцентризм став чільним, тільки тоді ворог буде знищений остаточно. Премія імені Дмитра Нитченка була заснована 2000 року Лігою українських меценатів та родиною Дмитра Нитченка (Австралія) – доньками Лесею Ткач і Галиною Кошарською. Вона присуджується щороку до дня народження письменника (21 лютого) за пропаганду українського слова. Нині серед її лавреатів ті, хто справді активно пропагує українську книгу та захищає друковане слово: рецензенти, журналісти, видавці, бібліотекарі, працівники книготоргівлі, артисти й меценати з усієї України. Серед цьогорічних лавреатів премії імені Дмитра Нитченка був відзначений Микола Желез- – Пані Юліє, розкажіть, будь-ласка, про роботу над вашим новим фільмом. – Це наш дев’ятий художній повнометражний фільм (хронометраж 1 година 40 хвилин). Зйомки відбувалися в Києві, Гатному, Ірпені. Розпочалися зйомки наприкінці квітня 2023 року. Останній знімальний день теж був у квітні, але 2024 року. 31 липня 2023-го в дуже спекотний день ми знімали новий рік з ялинкою. Знімати фільм було цікаво. Ми працювали з акторами і талановитими дітками. Не одразу могли знайти дівчинку на роль племінниці моєї героїні, у якої гине мама. Це складна психологічна роль. Але, коли ми знайшли цю дівчинку, то наша Полінка Турцевич виявилася справжнім дарунком! Ще цікаво, що дівчинку у фільмі ми назвали Поліною. І знайшли на роль Поліну. У цьому фільмі я не тільки працюю як актриса, режисерка, монтажерка, звукорежисерка, операторка, а й як сценаристка і композиторка. Музику я писала з дитинства, перше своє лавреатство отримала у 9 років на конкурсі юних композиторів. В 11 років я написала балет “Дівчинка з сірниками” на 45 хвилин. Тепер думаю про те, що балет треба аранжувати. Далі я залишила музику і почала займатися іншими напрямами діяльності. А от цей фільм підштовхнув мене знову повернутися до музики. Музична партитура для фільму – 35 хвилин. Аранжувати музику мені допоміг Іван Давиденко. Вперше я працювала з аранжувальником. Спочатку легко це не було. Треба няк, український мовознавець, кандидат філологічних наук, директор Інституту енциклопедичних досліджень НАН України. Також був відзначений премією імені Дмитра Нитченка Юрій Костенко, громадський діяч, політик, науковець, перший керівник української урядової делегації на переговорах з Російською Федерацією у Москві щодо ядерного роззброєння (1992–1993), автор книги “Історія ядерного роззброєння України”. Полтавець Олександр Панченко був удостоєний премії імені Дмитра Нитченка як автор і упорядник десятків краєзнавчих, мемуарних, українознавчих книг, зокрема, книжки “Українська австраліана – Полтавщина, Галичина, Боснія” (про українців, розсіяних на австралійському континенті). Літературна премія імені Володимира Свідзінського була заснована Лігою українських меценатів та журналом “Київ” у лютому 2000 року. Цього року її отримав Михайло Сидоржевський, голова Національної спілки письменників України, автор численних публікацій на теми культури, політики, літератури, історії, відомий автор поетичного верлібру. Літературна премія імені Бориса Нечерди була заснована 1999 року Лігою українських меценатів, редакцією журналу “Київ” та Одеською організацією Національної спілки письменників України. “Я жив як міг, я не лукавив”, – мабуть, ці рядки можна було б поставити як епіграф до нії мами – родич Павла Тичини. – Ви зняли чимало фільмів, а які з них вам здаються найцікавішими? – Звісно, я люблю всі свої фільми. Найбільш масштабна робота – повнометражний фільм про М. Гоголя (1 година 30 хвилин). У цьому проєкті ми показали останній місяць життя Гоголя, екранізували частково декілька його творів. Також дуже люблю короткометражний художній фільм про Віру Холодну, який входить до повнометражного циклу фільмів “Великі жінки”. Віра Холодна – моя улюблена актриса, я відчуваю нашу схожість і дуже люблю втілювати її образ у мистецтві. У мене є про неї вистава і фільм. Ще можу відзначити фільм про Сковороду, насичений духовністю і природньою гармонією. – Які концертні програми плануєте? – Найближчим часом планую багато показів нашого нового фільму. Зараз закінчую монтаж, і постійно зайнята цим проєктом. Сольних виступів у мене в новому сезоні теж буде багато, але певсієї творчості видатного українського поета Бориса Нечерди. І саме за такими високими критеріями, а ще “за самобутні художні відкриття та утвердження нових напрямків в українській поезії” журі визначає лавреатів премії його імені. Цього року лавреатами премії імені Бориса Нечерди стали Лариса Петрова, авторка поетичних книг та поетичних перекладів, публікацій у збірниках поезії: “Антологія. Поезія і пісні”, “Україна непереможна”, “Нескорена Україна” та ін., відома авторка понад 200 пісенних текстів, та Віктор Терен, автор популярних поетичних та прозових книг, книг для дітей, а також книги віршів “Любов і Свобода”, яка побачила світ цього року. ревага саме фільму. – Розкажіть про ваші книги. Чи продовжуєте дослідження на тему геніальності? – Я видала шість поетичних збірок. Три збірки вийшли під час повномасштабного вторгнення. Одна з них – у Німеччині. Вже за 2024 рік у мене народилося багато нових віршів. Думаю, незабаром вийде сьома збірка поезії. Темою, пов’язаною з феноменом геніальності, почала займатися давно, займаюся і буду займатися далі. Це справа життя. У книзі я пишу, як можна відрізнити генія від великого, як можна розпізнати генія навіть у нереалізованій людині. Зараз я ще створюю каталог геніїв, яких знаю. Відкриваю для себе нових геніїв. Розумію, що відкривати таких людей буду все життя. На жаль, усіх геніїв зібрати не зможу, тому що є багато невідомих чи маловідо- Ще одна авторитетна відзнака була вручена цього дня – літературна премія імені Михайла Слабошпицького, заснована 2021 року Національною спілкою письменників України, Черкаською обласною організацією НСПУ і родиною письменника – дружиною Світланою Короненко-Слабошпицькою та дітьми Іванною, Мирославом і Святославом Слабошпицькими. Цьогорічним лавреатом премії імені Михайла Слабошпицького став Богдан Горинь, громадський діяч, мистецтвознавець, політолог, дисидент часів СРСР, письменник, автор двокнижжя “Під ковпаком окупантів” (документальний есей-колаж). Дипломом “Спеціальна відзнака журі” премії імені Михайла Слабошпицького відзначено Юрія Рогового, письменника, автора книги “Генетика по-нашому”. “Підтримка мови, культури – це надзвичайно важливо в умовах російсько-української війни; кожен з нас чудово усвідомлює, що це також наша зброя з агресором, – сказав Володимир Загорій. – І хоча основний проект Ліги меценатів – Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, ми, до речі, цього року розпочнемо вже ювілейний, 25-й, але і підтримка українських митців – серед наших пріоритетів”. Привітати лавреатів прийшли відомі українські політики, письменники, меценати, мовознавці, перекладачі, музиканти, лавреати минулих років, шанувальники високого українського слова, зокрема Тарас Кремінь, Микола Васьків, Олександр Огороднійчук, Людмила Лисенко, Максим Рильський-молодший, Дмитро Чистяк, Елеонора Соловей, В’ячеслав Гук, Олександр Мороз, Сергій Присухін, Наталка Полтавець та інші. Інформація Ліги українських меценатів мих. Хочу створити максимально чесний каталог, де будуть тільки генії, а не інші люди (навіть великі), яких хтось називає геніями. – З ким із композиторів і музикантів вам найбільше подобається працювати? – Прекрасна музика в Олега Разумовського. Вона звучить у декількох наших фільмах. А якщо не про фільми, то я з радістю працюю в своїх концертних програмах з дуже талановитими і прекрасними музикантами, співаками. Більше всього подобається працювати із заслуженими артистами України, солістами Київської опери і Будинку органної та камерної музики – Марією Ліпінською, Ганною Бубновою, Ігором Іщаком, Дмитром Агеєвим. Також у нас чудова співпраця із сесійним гітаристом Костянтином Карачуном. – Ваша мама Ольга Тичина- Яновська готувала вас із дитинства до сценічного шляху? – Мама готувала. Але головне, що я сама відчувала талант і ніколи не уявляла свій шлях без мистецтва. У мене по лінії мами дуже творча родина, і це мені передалося генетично. Так, з дитинства мама і бабуся (мамина мама) багато чого мене навчали і розкривали мої таланти. Наприклад, засинала я в дитинстві тільки під класичну музику. У 6 років написала поліфонію “Годинник”. У 4 роки сказала, що буду співачкою або актрисою. І так усе життя. Спілкувалася Анна ЛОБАНОВСЬКА, мистецтвознавиця У Національному музеї літератури України напередодні Дня Незалежності відбулася церемонія нагородження лавреатів мистецьких премій. Фото на згадку. У першому ряду: Тарас Кремінь, Олександр Панченко, Світлана Короненко, Павло Гриценко, Воло4 димир Загорій, Богдан Железняк, Богдан Горинь з дружиною Оксаною, Олександр Мороз, Віктор Терен, Лариса Петрова, Михайло Сидоржевський, у другому ряду: Сергій Присухін, Дмитро Чистяк, Юрій Костенко

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин