Сторінка · с. 13сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №33 за 1997 рік
Слово Просвіти, №33 за 1997 рік
з
Хм о карні «СДР
- з
чий в - З печу вні чи йно - - ч г, - - пт
о о ча дела ; ії при : и пи "и і ма Пк я б |; ії Я я пл ; У Рон и
і Ли » ч нія; полача і о ч "КО "й йо ОКУ
Р ; тк бр - " чи є " ь! ій - ці /? з г) ній щ ї зеврасірнах Св б її ий "оно ан і ч. а ча - зало - й та й нов а ї яви - з зі й 4 й Р ПА , чу
' "и" Та, "м мя - ї і " з Рим й й - - н бу і, и чи ж п й Й ск яні! « - - Р - нка рен Р ї ї г о РИН рен чі ' ЧР; Чий Га ч
ї Й М б і сю ТП що що ні та
КООЄВМЕЧКЯ 94
теот,жеататосл ча ФО УФИ ГЕ У УФ 0 а
110 років тому в родині галицьких акторів Курбасів (сценічне прізвище -- Яновичі) народився 25 лютого 1887 року син Олександр Степанович Курбас Мати його -- Ванда Адольфівна -- дала синові життя у містечку Самбір, що належав тоді до Австро- Угорщини
Дитинство Олександра пройшло в селі Старий Скалат, де його дід був парохом, а 1 вересня 1900 року хлопчика зарахували до складу учнів Тернопільської класичної гімназії з українською мовогюо навчання. Вчителі цього навчального закладу влаштовували зі своїми вихованцями різноманітні цікаві культурологічні вечори. Про один з них розповідає тернопільська газета «Подільський голос» (Мо 6, березень 1906 р.), де фіксується перша згадка про молоду людину на прізвище Олександр Курбас, який співав у хорі з нагоди 45 річниці по смерті Тараса Шевченка.
Подальша доля цієї унікальної особистості -- видатного режисера та реформатора української театральної сцени, актора та фундатора фахівців українського радянського кінематографа Леся Степановича Курбаса ще довго буде
україець як з боку пропольських шовіністів, так 1 з боку російських. Першого липня 1910 року Курбас, як член Українського студентського союзу 1 як режисер Драматичної комісії при цьому союзі, бере участь у студентському вічі за надання Львівському університетові статусу українського. Група польських студентів провокує збройну сутичку в стінах навчального закладу. Студент Курбас, шукаючи політичного притулку, знову повертається до Відня, дей закінчує своє навчання Науковець Ірина Волицька доводить цей факт, беручи за документальні дані протокол допиту Курбаса в застінках НЕКВС у 1934 році Львівська газета «Діло» М» 53 від 10 березня 1911 року, даючи інформацію про шевченківське свято у Відні, згадує! пана Курбаса, який читав поему Шевченка Кавказ» на концерті, влаштованому українським товариством «Січ Львівська ростиськомовна газета «Галичанин» від 4 (17) березня 1911 року на сторінці З досить своєрідно показує своє ставлення до українського народного поета «Память Шевченко почтила Русская академия наук в Петрограде. Торжес- Твенное заседание, собравшеє ПОлИьгИ академический зал молодежи, преймущественно земляков позта На шевченковские торжества приехала в Москву 74-летняя крестьянка Лукерья Ивановна Яковлева, с которой Шевченко ТО возвра щенийм из ссьмки познакомился | ва и на которой собирался жениться, но Зо 664 смерть помешала осуществить ему зто 223 : ій намерение Яковлева бьла крепостная После смерти Шевченко она всю хеизнь зарабатьвала себе на пропитание со- Оственньтм трудом. Живет она недалеко-от могиль Шевченко и постоянно ее посещаюєть В цей час, тобто У 1911 році, молодий, але вже досить відомий скульптор Іван Кавалерідзе пошуковує у Другому конкурсі на проект пам'ятника Кобзареві у
дожник-постановник, сценарист 1 кінорежисер Чеслав Сйвбінський у 1911 році екранізує твір Кобзаря «Катерина» (кінофірма «П. Тіман | Ф Рейнгардт»), віддаючи цією картиною належне дружбі Адама Міцкевича з Тарасом Шевченком.
У роки зародження української кінематографії авернення Сабінського до Шевченківської теми мало певне пдеологічне значення Кінематографісти, що наважувались на той час (дожотнева доба) екранізувати твори Шевченка, мали дуже великі неприємності з цензурою, саме з цих причин майже невідомі й інші кінопПпОоСсСТтановки того часу на шевченківську тему. Чеслав Сабінський отримав сувору догану за «Катерину» й погрозу бути висланим з Києва до Варшави.
Мусимо відзначити той факт, що спорудження пам'ятника Кобзареві у Києві відклали «до кращих часів», які настали у 1939 році, коли переміг проект скульптора Манізера. Але робота з Шевченківською темою об'єднала Чеслава Сабінського та Івана Кавалерідзе -- вони довгий час працювали разом у кінофірмі «П. Тіман 1 Ф. Рейнгардт»,
назвою «Червоний Кобзар», але фільм цей так і не було знято повністю через брак плівки та хімречовин. Робочий кіноматеріал режисера Бонч- Томашевсь-
кого розібрали на діапозитиви й у такому вигляді демонстрували по селах з.
відДдПОВІДНИМИ лекціями
Лесь Степанович Курбас буде з 1916 року працювати в Києві і в цьому місті створить свій театральний шедевр за поемою Тараса Шевченка -- «Гайдамаки», використовуючи у конструкції вистави принцип скульптурної пластики та кіномОонтажу, старогрецької драми та українського вертепного театру В березні 1920 року, коли Київ був у оточенні білополяків, в Оперному театрі Курбасівська трупа давала виставу «Гайдамаки». Десять молодих жінок у довгих сірих свитках, названі режисером а«десять слів поета», вели дію, відгукувалися на події, уособлювали собою поетичну душу великого Кобзаря. Пізніше Лесь Курбас буде називати такі прийоми в театрі -- «кіноінтермедіями»
Ця вистава вразила Івана Кавалерідзе надзвичайно. З часом, уже будучи відомим українським радянським кінорежисером, цей митець красномовно скаже: «.«Зливу» я робив не без впливу першої редакції спектаклю Леся Курбаса «Гайдамаки» Цебуло дивовижне по своїй єдності й глибині думки видовище. Особливо цікаво використовувався прийом античного театру -- хор жінок, вдягнених у сірі свитки
Мене дуже вразив Іван Мар'яненко у ролі Гонти, ії передусім у сцені, де він вОиває своїх дітей 1 накидає на них червону китайку Гонта поданий на першому плані, а далі, за «горбом», буйно кружляє ганок: то чиясь рука з саблею вискочить, то алетить догори козацька шапка. Музика при цьому далека від радощів, вона плаче й збігається з тим, що переживає Гонта-Мар'яненко»
ван Петрович Кавалерідзє у своєму
пов'язана своїми мистецькими роботами зокрема на київській філії (павільйони | М з ім'ям генія української поезії Тараса містилися на Сирці). зда Шевченка. Київський кінематограф через деяцій слой У 1908 році, по смерті батька, Лесь кий час знову звертається до Р ве Курбас залишає Відень, переїздить до Шевченківської теми, але це були вже зл Львова, де й продовжує навчання в буремніроки громадянської війни У січні о уншверситеті, 1919 року Всеукраїнський кінокомітет, ло На той час складається дуже напру-який очолював кінорежисер Михайло збі жена політична ситуація в розумінні Бонч-Томашевський, виступив з о української самосвідомості кожної люініціативою: 20 березня київська газета З Чбх дини, що проживала в Галичині Цілком «Комуніст» опублікувала звернення-за- ЗЕ зрозуміло, що Лесь Курбас, студент клик на створення кіносценарію про у ЗЛИЛИ | філософського факультету, серцем життя і творчість Шевченка. Кращим 7 ЗЕРОВ В СТИ сприймав усі ті утиски, що їх зазнав визнали твір Василевського під умовною вн ЗУ
Києві й одержує лише заохочувальну фільмі «Коливщина» використав прийом
премію. Того ж року на площі біля Шевченківських офортів, у «Прометеї»
Михайлівського собору було зпедено відчувається вплив образів поем Тараса ,
пам'ятник княтині Ользі за проектом Ізана Григоровича Шевченка «Кавказ» та
Петровича Кавалерідзє (У 1920 році його Сон
буде знищено 1 поновлено у 1996 році) Свій найуліоблетіиший проект митець Щоб піІДТримати реально ідею ветідіЙйсСтОєЄ у 1918 році в Ромнах. це був
повлення у Києві пам'ятника Тарасові | перший пам'ятник Коб іюпреві в Україні.
Григоровичу Шевченку, польський ху Людмила ПУЖА
о А РЕ о -о ет ото ни ни о об ня, - ран - б -
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
