Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №33 за 1997 рік

Слово Просвіти, №33 за 1997 рік

На Україні фактично вже почаласі, передвиборча кампанія ) вчорацло, вже вкоз ре повилазивши з окопів, біжать за українським держивним возом та алісно гавкають Особбід вічно очорашніх Всеукраїнському товариству ливо дістається «на горіхи» "Просвіта» імені Тараса Певченка впровадження в життя 10-1 статті Конституції України Під час «круглого столу» року в конференц-залі Будинку кіно за участю Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Держтелерадіо та Міністерства інформації України, стався інцидент, спровокований шародним дегтута - том, заступником голови Комісії Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації Алексєєвим г народним депута - том Ричаговим Алексєєв посилався на різночитання законів і кпинив з України: де ще, мовляв, є держава, в якій дві третини населення (7) розмовляє іноземною мовоїо. отож, за Алєксєсвим, ми «повинні стояти на засадах права», себто потурати зросійщеному «ХОХЛОВІ», усупереч державним інтересам Ричагов, заявивши, що він «принадлежит к людям, которье не разделяют взглядьі присутствующих в зале», порівняв «Просвіту » з -расистським ку-клукс-кланом Нардеп В. Г Алексєєв як «кондовий» колонізатор-шовініст пішов ще далі, подавши 23.01 97 року на розгляд Верховної Ради у порядку законодавчої інщіативи проек? Постанови Верховної Ради України «Про особливий порядок застосування російської мови на території України». Згідно з цим проектом нам, етнічним українцям пропонується відмовитись від рідної мови 1 перейти на «великий и могучий», бо «росіяни визнаються нарівт з українцями корінним (7) народом України» вони, виявляється, «досить рівномірно ий у великій кількості населяють Україну, тому місцем компактно- го проживання (росіян -- М Л.) визнається вся територія України» А отже, й «велико- МОГУТНІЙ» ТОБТО «російська мова не може за послідовну й безкомпромісну позицію щодо проведеного «Просвітою» 22 листопада 1996 ен райнннн и Без РР Рани нє я - р щв ЕЕ: п а урни б ПИ - а ай - ПРЕ сих СТЮ 0 ЕЕ ОБЕРЕЖФЯІО, ЧКРАЧНШОФОРЯЯ! - -е - п ике ущемлення прав російського «корінного народу» можна говорити, товаришу Алексєсв? На жаль, біжать за нашим державним возом та злісно гавкають не лише великороси Алексєєв, Ричагов, а й наші доморощені "кирпогнучкошиєнко-ви» Нещодавно народний депутат Гзан Симоненко авернунвся а офіційним листом до голови юридичної комісії Чернігівської міської Ради ЮОрія Крисанова В цьому листі нардеп І Симоненко чи то просить, чи вимагає «изучить и рассмотреть на сессий Черниговского городского Сопета народньгх депутатов вопрос о равноправном использованим в городе Чернигове наряду с внедряємой держмовой русского (общерусского) язька, в том числе и при ведений служебной документации » та «более глубоко подомйти к вопросу с положениєем украйнского язьта и наметить мерь по предотвращению внедрения в Чернигове, под видом державной, русинской западенской мовьг» (підкреслення моє -- М. Л) І Симоненко, виступаючи проти укратнської мови, переконує своїх краян, що впровадження її у всі сфери державного життя -- це не торжество історичної справедливості, а всього лиш спроба «победивших та Украийне реакционньсх сил представляющих конгломерат коррумпированного кисєвекого чиновничества, ненасьатньтх «но-ввіІХ украйнцев» и тупьюх галицких националистов,тоесть украимпноязьаічной зли- ХАЙЛЬ ЧИ ХАЙ ЖИВЕ РІДНА ротьбу УПА за десятирічну безприюлад тов. Симоненко, ІМ нашу нинішио свободу Ги ме зано засліплений ненавистю Д 1--УПА українського, знас, що загони ке вні боролись з німецькими Та більшо коррасж окупантами не лише на заході, а нн України і, зокрема, на геренах ра оон Чернігівщини Якщо вірити доку поря Чернігівського державного архіву (д ек підполковника НКВС Герасимова, де бро 9 серпня 1945 р., «Про діяльнос п украї з б націоналістичного підпілля на Чернігівщииї і період тимчасової окупації німЦЯМмМИ 2, Б початку 1942 року в Чернігові було створ: обласний провід ОУН(б), активну учах ть У розбудові якого взяли члени Киїтвськоги УП ро воду ОУН(б) Остапенко та (а вченно Оунівські організації були в Ріпкинському Те Любецькому районах Їх члени, як повідомляє Герасимов, збира ти зброю | «проводили работу по созданию из числа полиции вооруженной силь для борьбь: против советской власти инемцев» (підкреслення моє -- М.Л.) Така ж організація діяла в Ніжині га Ічні. У травні 1942 року німці розстріляли керівника цієї організації Романа Геращенка А після вигнання німців з Чернігівщини місцеві патріоти починають борот ьбу З більшовицькими окупантами. Так, на Ічнянщині впродовж літа 1944 року діяла група під проводом «Моряка» (Олексія Савченка) Р іпжинськом у полковнику Іванові Залоти рен ку, вірному побратимові гетімана і Богдана Х мельничтького Я Дісталось віл Г Симоненка І нашому Пі. зидентові за те, що він «недавно заявил. что окальштваєтся, истинная державная мора со хранилась В Восточной Галиции. , проживающих там католиков востОчно обряда Зуто, дескать, самьій чистьй украйн. СКИЙ ЯЗЬІК Якби ми жили у правовій державі, напри. клад, у США чи Німеччині, то нардеп І Симоненко вже давно стояв би перед судом а) за образу національної гідності | громадян України -- "тупьтєе галицкиє нацу. оналистьм», «украйнскиє хорватьк» |і т 5, б) за свідоме перекручення статі 10-і Кон. ституції -- «ИСКЛЮЧение русского (общерусского) язьгка из обращетия противоречут статье 10, которая утверждаєт, что Ж Україні гарантується вільний розвитак | за. ХИСТ російської, ІНШИХ МОВ національнуу меншин України» Шановний І Симоненко гзабув що ніхто російську МОВУ із «обращєтя» не витісняє В себе на кухні, на базарі, в кума на іменинах чи па літературному вечорі «общайся» скільки хочеш. Але якщо ти державний службовець, тим більше народний обранець, то на своєму робочому місці повинен спілкуватися з рідним народом державною затвердженою Конституцією мовою Це загал ьновизнана всім цивІілЛіІЗОВаним СВІТОМ норма, в) за провокаційні заклики не дотримуватись розпоряджень найвищої влади стосовно переходу на українську мову працівників | службовців державних установ -- «Предлагаю также, ролеє глуороко подомти к вопросу с положениєм украйнекого язьвьгка и наметить державной, нигове, под видом русине мерьт по предотвращению внедрения в ер западенской мовьі Що ж пропонує Симоненко на місце там Зу званом державні и моВвь»" Так званий руським язьшк», мову ба зару та передмість, тобто несусвітніи «рук ско-украммонскійи суржик, 3 якого смІЄТЬСЯ НИНІ Весь ЦИВІЛІСЗОВаНИЙ СВІТ Поділивши український народ на «мало- русинов», Симоненко нею пі но УКРАЙЮНА? Вона, як зазначено в документі НКВС, »ведет среди шнаселения украйнскую антисоветскую агитацию, вовлекаєт в банду антисоветски настроенньх лиц, грабит кол- ХОЗЬ». В 1947--49 роках в селі Конаппвці Борзнянського району активно діяла молодіжна підпільна група ОУН під прово- | дом Василя Теребуна | россов (украйнцев)» і себе особисто пе зараховує ані до перштих, ані до других Він -- «северянин» Так, гериторію сучасної ЧернігіІвВШшини За часів Князя Ігоря коли вій вирушав у свій пох д проти половців, заселяло плем я сіверян ( «северяне тов. Симоненко, живуть на Севере»), які водночас були й русинами, бо держава, до якої вони належали 1 за котру проливали у жорстоких січах кров, назива- | лася Київська Русь. Отже, і тов. Симоненко, хоче він того чи ні, -- русин, і мова, яку ій вважатися іноземною; вона має бути мовою міжнаціонального спілкування » Невже нардеп Алексєєв не вивчав у школі історію СРСР і не знає, що росіяни вперше з'явилися на Україні після такої трагічної для нас українців Переяславської Ради? Адже це відтоді в українських містах почали з'являтися московські гарнізони, які поводилися з місцевим населенням як окупанти Невже нардеп Алексєєв не знає, що цар Петро видав спеціальний указ, згідно з яким сини та дочки української генераль- . чию б ть: уйти от ответственности за тот беспредел, которьш они сотворили всего за пять лет в процветающей Украийне» | Так і хочеться запитати тов Симоненка, | де, в якому державному апараті він бачив 1 чув гукрайноязьшмчную злиту», тим більше «тупьтх галицких националистов»? Так, на | Україн перемогли «реакционньге силь». Але тисячоліття, «українсько-російські» обряди та «українсько-російські» пісні? Нардеп Алексєєв не самотній у своїй збологічній ненависті до всього українського. Деякі голови київських єврейських та російських товариств, об'єднаних під дахом Ради національних товариств, називають «Просвіту» фашистською, бо, бачите, їх з благословення «Просвіти» «украийнизируют». І такі відверто провокаційні заяви лунають у той час, коли на Україні вже діє 76 єврейських шкіл, 13 державних загальноосвітніх і 63 -- недільних. Що з 1993 року в Києві працює Міжнародний Соломонів університет, створено Інститут єврейської культури та Кабінет єврейської історії як науковий підрозділ Інституту національних віднОСИН І ПОЛІТОЛОГІЇ НАН України, видаються і розповсюджуються газети і журнали єврейських органзацій і громад, проводяться фестиналі єврейського мистецтва тощо. Російська спіліьнота, про інтереси якої так дбає нардеп Алексєєв, також не обділенпа щонайпильтшою увагою Української держави Сьогодні на Україні діє З тисячі 315 шкіл з російською мовою навчання, що на 350 шкіл більше у порівнянні з 1995 роком. У вузах Украши російською мовою павчають - ся 25,б9с із загального числа студентів, а в професійно-технічних закладах -- 439, На Україні працюють 30 російських театрів, видається 1172 російсьькомовий газети і журнали, в тому числі 10 видаті., засновниками яких є російські товарисєтна найбільших міст, загляне до військових казарм, університетських та інститутських аудиторій, шкіл, дитячих садків, проїдеться київськими, чернігівськими чи дніпропетровськими тролейбусами, трамваями, автобусами 1 він повсюди почує такий милий його більшовицькому серцю «общерусский язьш». Про яке «тотальное внедрение в повседневную жизпь горожан так назьгтваемоий державной мовьг» тут можна говорити? Я розумію колишнього «старшого брата», для нього проблема знищення української незалежності, проблема «заставить хохлов накормить Россию» -- одна з найголовніших. І навіть якщо колишній «старший брат» пише на першій сторінці «Московского комсомольца» (1 лютого 1997 р) «Хайль живе рідна Україна», я його розумію Для нього вона ніколи не була 1 не буде рідною. А тов І Симоненка я не розумію Та ж рідна Україна для нього не «хайль», а доля, бо рідну землю, як і рідну матір, не вибирають | як же треба ненавидіти свій народ, щоб заявляти, що української мови у нас нема, ас «русинский язьш западенцев», що ми -- правічні мешканці Наддніпров'я та Паддесення -- малороссью (украйнць), а наши сдинокровіи брати з Падабруччя в кращому разі грусини», а в гіршому -- «украйнские хорватьюм» | що наші єдинокровні брати аз Надабруччя «никогда пе восставали против власти, всегда бьми послушньми холопами всех утнетателей» Топ. Симоненко, як вам не ая-ли! Та ж агадайте шкільну програму з історичну назву, почала називатись Російською за останніх років життя Петра І) Ось як оцінює сей, такий згубний для податьшої історії України вчинок князя Можайського історик М. Антонович: «Цар Їван ПІ у війні 1492--1494 років відібрав собі Вязьму 1 цілий ряд міст на Сіверщині Олександер змирився з втратою І, щоб досягти миру, одружився з донькою Івана ПІ Оленою Але такі легкі здобутки тільки додали апетиту Москві Чіпляючись нібито утисків у вірі, яких мала зазнавати його донька | взагалі православне населення Литви (України -- М. Л.), та оголошуючи всі українські й білоруські землі аж з Галичем і Вільном за своє дідичне володіння, Їван ШІ безнастанно шарпав 1 наїздив пограничні землі Тамошні намісники, не маючи самі сили оборонитись 1 не дістаючи відповідної запомоги від свого зверхника, воліли зраджувати і! приймати московське підданство. Утиски православ я, якими вони мотивували свій перехід до Росії, були, розуміється, тільки популярним гаслом, яким оправдовувалисі, власні вчинки В 1500 р відпали від Ягайлонів давні роди Рюриковичів на Сіверщині, князі Більські, Можайські, Масальські, а з ними разом 1 їх міста Стародуб, Гомель, Чернигію Московські кордони підсунулися піл брами Києва» (М. Антонович Історія України Прага, 1941) Таж замість ставити пам'ятник княлевізраднику (після «добровільного приєднання Сверщини до Московії цар Іван дозволив левобережиуее Деснь(, стало говорить на смешанном язльштке с преобладаниєм язька переселенцев, которьш назьгвали малороссийским или украйнским» Великий ростиський поет, прочитавши вищенаведені рядки, сКказав би: «все зто бьшо бьї смешно,. когда бь не Оьіло так грустно». До кого ж записати в гакому разі видатних чернігівців, класик в української літератури, до малоросів чи руських -- «северян» ЦП. Куліша, С Васильченка В. Чумака, О. Довженка, П Тичину? Хотів на цьому поставити крапку, але не можу Бо це ж виходить, що і мене, нащадка запороаького козацтва нардегі І Симоненко, не питаючи моє! згоди, вписав до малоросів Що ж це воно таке і з чим його їдять" Відкриваю Українську малу енциклопедію» професора Євгена Онацького, читаю: "МА- ЛОРОС -- національно аздегенерований у країнець, що терпить, головно в піднОШенні до Москви, на комплекс меншевартости ! наскільки може шрно слухеиті Москві Свого часу Винниченко в романі «Хочу» так схарактеризутвав цен тип людини. щонапглодилась на Україні за московського панування Знаєте, що таке малорос"? Ні? Паршивець. просто кажучи, ні те, ні се. Він, бачите, З походження українець, з виховання -- русскай, і Переконання --неук у всьому що стос ук гьСя рідного народу, пдачею -- себелюд і раб «це меалорос ПИ. гов. | Симоненко! Ви собі Оудьте ХОМ со» М «Й 190 МОСм хоч северянином А и сометррУЇ: упвитись -1 п рих 11) ПОоТокиИм челоги кОм : - а : з - "РІЙ у |. - 1 "о У чгу РІЙ піьороги 1 | - 1) МІ "Па г) ) й « » ї б а ч Е ; На Україні транслюються програми Гро- | 'ЄТОрії, згадайте киязя-короля ани іа Га З чевого союзник чо имського хана Ментлі горде сіверське плем'я, тим більше за всю . ай Зах: че Ті У Пі іре ( у 87 Пол пі к і мадського російського телебачения, майже пицького, Захара | ркута, Олексу Довоу о рел лсирити, т Як рати в неполю далеких В "ддпіпряйщину, ображати національну ) г " | Р - 1 Т ' 1 є і - Ф г і р 5 ДВІ третини загальното обсягу ефірного чає у | Лупе яма Мобилицю слапетного гетьмана Мо | предкиз нарді М | симоненка) я О пост Нр ГІДНІСТЬ наших за бру чанських Оратів умі Ми "їі ї , ї у | . йо; Її ї | і | т ІТ - на теле-радіоканалах зайняті передачами | | Нешевичо Сс:агайдачногої пе менш славетної | Величним пам ятник хлопиямеоуніпцямо які ; ніХхТО пе дозволить. Ми всі україни, бо в кає | Р Р ї - ; | гі І ім бе) І 2 Ї | і Ї - і - З ; - фільмами, як транслюються російською мо | сс ницькоОоГгОо ПОЛКОВГНИКкІ моро ен, МІ НКИмМ, МІКОГо ТИ раджеурвали | ВІДДЛДаЛИ 5 пбоЙп110 одна мати " КРАЇН . Імова одна на 8 ІХ Р у, | ) а 4 | - і Р З ч - пою, | ЯкКепІВвається в народним пис, ще м досі о опеся ПІДНО зи те 11 іидорожим життя Аба і х КІ «ПН 1 . ДІ ржавна Віднині й допо Личе СРО НнОмИ ТМ ММ ПеРЬманОоВв м ач , поеликому черишитювцю. яким | ч Гож про яку насильницьку україизацію | Вкраїна плач: , / МНИЦУ, Ак) ЩО, ЯКИМ | ки Сонця на (І рикарпатської раї копи виправити фал І:Льну помилку кия- |! можна говорити, томиришо -- голови киїоських | «Згалаймо Ук шпеллим гуихіи м -ІТИТОТАТ "| | ІН ( МОМ ОО рР ІІ М ож ПобиИсу «Ю)БьИ! Го "її Сн рНнаУМм М сврейських та російських товариств"! Про Микола ЛИТБИЙМ | | ної старшини з гетьманом включно мали в | якщо бути чесним 1 відвертим до кінця, то Г це лише поодинокі факти, які стали | зневажливоназиває русинською западенсь- | обов'язковому порядку одружуватись з | ВОНИ не перемогли, а, вивісивши над будин- | набутком читачів «Стверянського пПтопиСсу» | кою», ще зовсім недавно була його рідною Та | - | дітьми московських бояр. Невже нардеп ком Верховної Ради синьо-жовтого прапора, (1995, Ме у) асСкІлЬьки іх ПІД грифом секрет- ! й підписується він русинс ько-українським | СУРИРОИЧН Я Алексєєв не знає, що жахливого 1933-го | ВТРИМАЛИСЬ при владі. Для них рідна | но» припадає пилюкою а архівах НКВС--КДБ | зі» з крапочкою. Симоненко пише: «На Чер- Де 5; РУ ри спорожнілі від витлумлених комуністами | мова батьків 1 дідів як була, так і лишилась | 1 чекає свого відкривача! г ниговщине народ говорил в те времена на ЕЗ СОР штучним голодом українських селян села | Чужою. Працівники Всеукраїнського това- Ви, тов Симоненко, закликасте "на честь ; руськом, точнее северском диалекте сло- | 7 СА шо заселяли вихіІіДдЦЯМИ 3 російського риства «Просвіта» імені Тараса Шевченка 200-летия воссоєдинения» Чернігівщини З | вЯянНСКОГгОоО язька Чтоби убедиться В ТОМ, | лу | Нечорнозем'я? провели своєрідне опитування, обдзвонили Московією поставити лам ятнНник «воОСсСсоедидостаточно взять любой источник тех вре- | й ой ї А 1939 року у Львові жило всього кілька майже всі міністерські приймальні І жодна нителю» князеві Симеону Можайському, який | мен или поговорить сегодня в сел ст АЙ росіян! То ж коли вони (колошзатори! ) встиг-секретарка не спромоглася відповісти їм | ганебно зрадив Великого Князя Олександра. Правобережношй Деснь. Позже, после актив- | оч й ли стати на Україні «корінним народом»? | українською державною мовою господаря «молоком і медом плинучої», як ; ного заселения наших земель беглецами из | зародка Коли вони встигли витворити, окрім печаль - Якщо товариш Симоненко аж так вболіває пише літописець, Литовсько-Руської дер- Правобережной Украйньг;, которье тикаль! | Же ду й ща но знаменитого «мата», самобутню за мову СУСІДНЬОЇ держави, ТО нехай прожави. (Прошу не плутати з Московією, (знову шилом з мішка русиніам ') ота | 77 Ден національну культуру. Де їхні, що сягають в | Йдеться цехами заводів ії фабрик наших | Московська держава, узурпувавши нашу | ского произвола, часть населения, в основою М Р. |

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин