Сторінка · с. 7сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №33 за 1997 рік
Слово Просвіти, №33 за 1997 рік
Слово ПРОСВІТИ
11 1211190 Ц0М океріОРІРУНОО ВОМІ І
скономічний стан Украни
пе може неоникликатисери
с». у1«»ї 0 І,|(їорлоОокКоОоєЄзтіІТч
«Фанансопа і ло пепиоОЇ мир
ПТО» ТРРАРЧОА, Є ТОАСО! їі «Оог|їЯ МО НоІТТУ ПІ «ЦІ ЦЗ! КИ МОРІС ТАЮКІЇ || ГАС НАТАНА і, КЛБЗНИМИЯ 1110 МКОНнСТИТУ І йо «УЧОМ РІВ рАРІРІВІНО М ИРІЗу|РЕЦІ4В, ноу НОО1ТЬ мому єть Через хроніч и ла
римки з виплатою зарплатні. Ціла низка регіонів перебуває на межі соціального шОбуху. 1їа цій хвилі ГОЛОВУ ПІДНІМаЮТЬ итилержавні сили, очоліовані предетам пймиками лівого крила українського ПОСПІНЧНОГО СПОмІ)І» ом с об єктом справедливої критики мали 0 стати (и дари ди ма І) (як ПИКОНОабУЧОЇ 1лаЇТО 1 законодавчої ) голоВвНИй 7" р ІНОЮУ Р
носиться по УкКурм м РОЇ тер Кабрнюо ості нашональний ідеї. В цих умовах від УСІХ ГІЛОК ВТІМ потріІОни були б активні ДІЇ | 1Я реформування секКоОпоОмІКИ окрема
ПОДЛДЯаГкКоОфоОЇ ПОЛІТИКИ «Ї ПІДНОС Пп власності, що дозволило 0 нейтратзувати негативні процеси. Що такі СПІЛЬНІ ДІ можливі (навіть при засиллі лівих у
парламенті), свідчить принняття Конституції. Ша жаль, всупереч здорово: му ГЛУЗДУ ка піпвТтОРра року ЛО парламентських 1 три роки до президен: гських виборів українські ПОЛІТИКИ
кинулись у нерж іІвиООрчу гонку ЗАМІСТЬ
за ЦО РОМ ВИ! ОЮІ авторитеся позитивними зру
леннями в соціа 1ьно СКОНОМІЧНІЙ сфері
Є Однак старі дано, с пої реба розадивити СЯ
якими стежками Оудемо рухатися Перед загрозою дальшого «ПоОлівіння» ВСІЄЇ ВЛАаДИ, особливо коли діятиме ХОЧА 6 частково пропорційна виборча система, проб їема форму вання правоцентриє С ких і пентристських сил у політич парти
га блоки є особливо актуально. При
гострій нестачі «штиків» У ДІЮЧИХ політичних парти розпочався гарячковим пошук СОЮЗНИКІВ Серед громадських організацій діЯяЛльнІСТЬ ЯКИХ Має СОПІЛдЛЬНИЙ ЧО ПОЛІТИЧНИЙ ВІДТІНОК ( «Просвіта», Спілка осріцерів, ЖІНОЧІ, ветеранські та МОЛОДІЯМНИ організації) (Мова тут не ипиде про громадсьькшї оргапізації, ЯКІ « гворіююються самими партіями для залучення до своєї роти ширшого активу | оворитимемо про громадські організаци, які створено незалежно від партій для виришх« НЯ загальнонашональних проб ем.) 3 погляду тідерів ПОЛІТИЧНИХ партії вес
аби ОЛЮТНО прави ьо Спробу мо гляну -
країна мовчить Дивиться У на світ широко відкритими очима | чогось здивовано чекає... Алекожендень приносить Ти усе нові й нові випробування Окраденую збудять! Окраденую пюдськими душами... Молодь виховується на чужих ідеалах, що мають зе ідола єдине -- долар. Фільми, які вчать насильству : грабунку, кадри Із вбивствами | гвалтуванням... Чим ми можемо оберегги тонкі пагони юнацьких мрій? Єдиним - протиставити СВІЙ, українським кінематограф. якісно відміІННИЙ від американського та західного. Згадаймо хоча 6 класичні Довженкові картини, чи то ми «Тіні забутих предків», після яких хочетьсялітати, а не брати до рук зброю. Україна ніколи не воскресне, оминувши Голгофу Боротьба точиться за кожного зокрема, особливо за юні душі Рівненські просвітяни виношували ідею створення Центру українського кіно не один рік, Петро Сергійович Кульчинським, ОДМнНІЗ ЧІЛЬНИХ просвітянськи»? ДІЯЧІВ, ГОЛОва «Просвіти» Володимир Ковтунець та відомий український режисер Михамло Ткачук довго працювали над її втіленням Михайло Ткачук приїздив на Рівненщину неодноразово. Його цікавила доля Ніла Хасевича, про якого він створив талановитий фільм (висунутим на здобуття Шевченківської премії), та м, взагалі, доля багатьох наших земляків, воїнів УПА. Фільм
«ПРОСВЯЧІ 7 1666- 1997
ГРОМАДСЬКІ
ОРГАНІЗАЦІЇ Її
політика
ги на проблему ширіне ; погляду іптересів ага цьнонаціональних у «Пк цифично у «краюни ких УМОВАХ А СУГТЯСПВОЮ ОО об лиитиєтію БЛластіє у кКраїиської ситуації є слабкість національної самосвідомості значних верств виборців, паслілком ЯКОЇ Є ПОЛІТИЧНА пасивіийесть Причин багато. Тут 1 незнання власної щІстоОри, а ВІДТАК скептичне ставлення до всього українського. Гут 1 певна шшерційність мислення, яка змушує багатьох оглядатися назад, схиляти голову перед корумпованою наскрізь владою, яка, по суті, ніяк не змінилася за роки пезалежності (особливо у «глибинці» ). Якшо зважити па песприйняття багатьма самого поняття «політична партія» через малоприємтіи асоціаци З перебуванням у КПРС чи біля неї, то роль громадських організацій на шляху до політичного структурування суспільства значно зростає. При цьому кожна з таких організацій, ро ув язуючи певне коло проблем, наближає громадян до осмисленого вирішення корінних питань політичного звучання. Так, вирішуючи лише проблему зміцнення статусу української МОВИ ЯК державної, товариство «Просвіта» здатне наблизити ло свідомого політичного вибору на користь України мільнони громадян Спілка офіцерів У країши на позапартійній основі зміцнює українські патріотичні настрої у війську. І цей перелік можна продовжити. Тобто об єктивно громадські органі фаціїи нині можуть вирішувати проблему: виховувати відсіІКати антидержавні сили. А створює умови для посилення політичних партій, розкриваючи їм простір для політичної боротьби за владу. Що станеться, коли громадські організациї спробують ерозтягнути» По партійних блоках? Адже в КОЖНІЙ успішно працюють ч 1ени багатьох політичних партій, (а це, як правило,
корінну україни ЬКОГО патріота | АНТИУКРратнські,
ЩІ в свою чергу,
ПРЕ УА зим зл -- ааннівні це є
пайактивніша частина організації) 1 приєднання організаці до одиого блоку ставить перед ними проблему вибору
Шаприклад, просвітянські оргатизаци в різних областях Украши опираються 1 пе актив Руху, і УРП, 1 КУНУ, ії Демпарти г.л. Чиможе організація бути політичним союзником однієї з названих сил? Звичайно, питання складне. Для сильних, зокрема, для «Просвіти», це пройде без втрат. Адже деклараци про входження до гих чи інших блоків ш до чого особливого конкретних членів чи конкретні осередки пе зобов'язують, і є змога на основі Статуту діяти передусім в інтересах організації. Для організацій слабших, не до кінця сформованих, входження до вузьких партійних блоків може мати фатальні наслідки: коло їхніх потенційних членів буде обмежено прихильниками однієї партії 1 про виконання загальпонаціональних завдань не буде й мови. Не можна не застерегти 1 партії від переоцінки політичних об'єднань з громадськими організаціями. Громадська організація їі п члени не можуть нести відповідальності за порушення тих чи інших умов політичного об'єднання. Л тому у вирішальний момент виборчих кампаній можливі неузгоджені дії, що засвідчили вже вибори 1994 року. Інша справа, коли громадські організації підтримуватимуть вичерпно широкі політичні коаліції на платформі, яка влаштовує більшість активу. Це передусім позиції паціднальної демократії, захист і зміцнення власного товаровиробника, практичне вирішення соціальних про: блем 1 т. п Подібна співпраця громадських організацій та політичних партій була б на користь Усім. Таким чином, громадські організаці ниті можуть відіграти серипозну консолідуючу роль в українській політиці, КОЛИ СКажуть: шановні політики, ми з вами, але ви спочатку об'єднайтеся як політики. А
іиакшое ми не дозволимо шматувати Ма
организации ди уадоволения партійних
тересів, Ми згоді співпрацювати лише
паФОлаго У країни Правда, годі політикам
доведеться зайщятися серпиозним |
шутришими питаннями Адже в погоні
а калькистю членів своїх парти нерідко закриваються очі ма ідейні позиці,
підтримку партійних програм. Тому прак:
ИЧНО СЬОГОДНІ організаці ОДНОЇ Ії ТОЇ Ж партії в Луганську 1 Львові можуть займаги абсолютно різні позици, особливо, коли йдеться про тактику. Звичайно, тоді важко говорити 1! про загально
національний партійний список, г ТИМ більше про партійш коаліції. Але ж 1 чисельність партій не менш важлива. Пе таємниця, що нині жодна партія не має у своєму складі досить кваліфікованих політиків, щоб, скажімо, сформувати уряд за партійною ознакою, вигравши президентські вибори, забезпечити надійне керівництво місцевими органами держав: ної влади. Ге кажучи вже про те, що вигравати місцеві вибори на якійсь значній території. Сподівання на те, що ось ми, мовляв, якось виграємо парламентські вибори, а там до нас прийдуть нові люди, небезпечні, окільки ці «свіжі сили» прийдуть не з ідейною, а найчастіше з корисливою метою 1 здатні будуть лише дискредитувати добру справу.
Все це означає, що в Україні є об'єктивні передумови і велика потреба у формуванні широкої багатопартійної коаліції для відсічі лівим 1 створення нарешті нормальних умов для ПОЛІТИЧНОЇ та економічної реформи, а, отже, 1 для поліпшення соціально-економічної ситуації. Що перевага лівих на Сході чи Півдні не є абсолютною, свідчать вибори 1994 року. Адже могли рухівці перемагати на Сумщині, республіканці -- на Полтавщині, ліберали -- у Донбасі, християнські демократи -- в Одесі. Але перемагали тоді, коли мали сильних кандидатів. Це головна умова. Виконати пї 1998 року без об'єднання нашональнодемократичних, ліберальних, реформаторських сил -- неможливо, 1 для формузання такого об'єднання повинні працювати всі, кому болить доля У країни.
Володимир КОВТУНЕЦЬ, народний депутат України, група «Реформи»
«Здобути або не бути» вражає глядача і символікою, І вмінням режисера зображувати подвиг борців за волю.
Иого зустрічі зі школярами на обговореннях фільму показали, щокіно - один Із найвпливовіших видів мистецтва. Такі за-
відносин в економіці країни Сподіваємося, що на основі вашого центру в майбутньому буде створено Волинське регіональне відділення Спілки кінематографістів України, яке нашими спільними зусиллями сприятиме пропаганді
ЦЕНТР УКРАЇНСЬКОГО КІНО У РІВНОМУ
ходи потрібно проводити якнайчастіше, |! тому створення Центру українського Кіно - перший крок на шляху популяризації вітчизняного кінематографа
22 січня - знаменна дата в історії нашого народу -- збіглося для рівнян їщще з однією подією -- відкриттям Центру кіно.
Голова Спілкикінематографістів України пан Бєліков надістав із цієї нагоди вітання: «Спіпка кінематографістів вітає вас з відкриттям Центру українського кіно у місті Рівному. Створення цього Центру - першого в Україні - має допомогти донесенню до найвіддапеніших куточків Волині доробків нашого національного кіно, яке переживає, як ! всі ми, складні часи в умовах перехідного періоду до ринкових
українських фільмів»
У перехідний період до ринку наша держава мне здатна утримувати кіноїіндустрію на належному рівні. Отож цінною є ініціатива громадської організації пропагувати високохудожні вітчизняні фільми. Гірким є усвідомлення того, що сьогодні українські фільми поза конкуренцією.
Відкриття Центру українського кіно - непересічна подія в усіи Україні. Мивітаємо задум рівненської «Просвіти» донести до пюдей один із найвпливовіших видів мистецтва -- кіно, але не зарубіжне, а наше, українське
На майдані Незалежності, у самому серці міста відбулося відкриття Центру.
- же жо, ПЕН РР БР к-т о рн мою сти
Освятив приміщення священик УПЦ Київського патріархату отець Микола. ! віриться, що щира спільна молитва ниспошле благодать усім причетним до його відкриття, сприятиме великій справі.
Голова обласної «Просвіти» Володимир Ковтунець висловив упевненість у необхідності розпочатої справи. Гості з Києва -- відомий український режисер Михайло Ткачук, популярний актор Анатолій Барчук та директор кіностудії «Рось» Владислав Таранюк були одностайні в думці, що лише в Україні існує проблема відродження власного кінематографа
На відкриття центру кияни привезли художній фільм «Вишневі ночі», знятий на кіностудії «Рось», один із п'яти фільмів про УПА (режисер Микульський, оператор Мазепа). Фільм вразив наших земляків високим ідейним зміСсТтОМмМ, ЧИСТОТОЮ почуттів. Глядачі вийшли після зустрічі інакшими, кожен отримав щось невлповиме, оте «золоте зерно», яке обов'язково копись проросте
Перед просвітянами Рівненщини багато наполегливо! праці, але вони переконані втому, що талановитий художній фільм може зробити набагато більше, аніж тисячі голих промов про любов до України Тому відкриття Центру : сприятиме пробудженню в молоді цієї пюбові
Леся КАРПОК, часопис «Дзвін»
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
