Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації · slovo.prosvita.com.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗

ІМ’Я ТРОЯНДИ

Слово Просвіти, №33 за 2005 рік

Stat rosa pristina nomine, nomina nu- da tenemus (лише у троянди стале ім’я, наймення інші оголено відтепер) — такою сентенцією закінчує Умберто Еко найвідоміший свій роман “Ім’я троянди”. Троянди піднімаються над румовищами осередків знання і віри. У завитках цієї квітки перетворено попіл спалених бібліотек, галас баталій, ок-рухи колишньої величі. Відвіяні і зібрані порошинка до порошинки по усіх світових смітниках. У обпеченій полум’ям пекла “Божественній комедії” Данте Алігієрі фінал знаменовано видінням осяйної містичної Троянди. А один із останніх містиків ХХ ст. Даниїл Андрєєв працю свого життя назвав “Троянда світу”. Притягальна сила цієї квітки — то ніби запорука того, що в світі завжди залишається щось непідвладне розуму (але до чого, зрештою, без сукупних зусиль розуму і серця не наблизитися…). Перший монокультурний сад троянд було влаштовано Жозефіною, РЕПОРТАЖ З БОТАНІЧНОГО Що ж стосується Києва, то традиція плекання троянд має тут давню історію. Принаймні ще у другій половині ХІХ ст. на дніпровських схилах (у районі нинішнього стадіону “Динамо”) була місцевість, знана як “Долина троянд”. Припускають, що це була частина регулярних садів, що з’явилися над Хрещатиком і Печерськом ще в середині XVIII ст., після спорудження Царського (згодом — Маріїнського палацу). Зразком для київських регулярних садів, швидше за все, стали французькі двірцеві сади часів Людовіка XV. “Рука Парижа” простежується не лише в старому Києві, а й у плануванні Саду троянд Ботанічного саду НАН України (автор проекту — академік архітектури Олександр Власов. До найвідоміших дружиною Наполеона Бонапарта. Очевидно, кущі троянд нарівні з грецьким мармуром і позолоченими саркофагами фараонів належали до найцінніших трофеїв Бонапарта. Розповзалася по швах мапа Старої Європи, набирала обертів динамомашина Новітньої історії, а під Парижем у маєтку Мальмєзон квітувало близько трьохсот сортів троянд, — у це число входили практично всі відомі на той час найменування цієї дивної квітки. І той розарій став наче компендіумом зникаючих і зниклих цивілізацій і згаслих культур, чий слід на землі, наче вицвілі письмена на пергаменті. Лише у троянди залишилося її питоме ім’я, і наймення це стало синонімом таємниці. Всі інші імена виявилися оголеними, відкритими, відомими, беззахисними, — такими, що можуть бути змінені й замінені. Київський ботанічний сад Академії наук України володіє колекцією більшою, ніж в імператриці Жозефіни, його робіт належить зелена частина Хрещатика, Зелений театр на схилах Дніпра). На думку куратора київського розарію кандидата біологічних наук Олени Рубцової, цю ділянку створено за зразком французького розарію Богатель. Зірчасті в профілі неоренесансні фонтани, віялоподібне планування доріжок, ускладнене делікатними зламами і завитками налаштовують відвідувачів на несуєтний лад, навівають аристократичну неквапність. А незбагненні у своїй простоті спіральні галактики квітки троянди кличуть до зосередженості і самозаглиблення. — Нині в моді троянди ретро (“Агнес”, “Фрюлєнсдуф”, “Алхемест”), — продовжує свою розповідь Олена Рубцова, — з плескатою формою квітки — такі, які були поширені у XVIII ст. До речі, найдавнішій сорт київського ро- Фото Г. Оборської — чотириста сортів (щоправда, й у світі нині налічується вже понад п’ятнадцять тисяч сортів). За не менш “мирної” доби, 1947 року було закладено й Київський академічний розарій. Перші колекційні кущі троянди на дніпровських пагорбах було висаджено 1946 року. За пагонами рослин співробітників Ботсаду було спеціально відряджено до Німеччини. Усі троянди цілком цивілізовано придбано за гроші, жодних трофейних вивезень. З подібним пієтетом, напевно, вивозили троянди з пограбованого вандалами Риму ченці католицьких орденів. За товстелезними мурами абатств скрипіли стилоси в скрипторіях, вітер перебирав пелюстки троянд, висаджених у внутрішніх двориках. Квіти тихо світилися обіцянкою спасіння, заспокоювали красою раю, спокушали розкошами мудрості й вабили екстазами осягнення запаморочливих таємниць світу. Те сумирне світло й гострі полиски передалися готичним вітражам і кам’яним розетам. Утім, хто знає, як воно було насправді.., але rosa і досі римується з хрестом. Микола СКИБА z зарію сягає XVII cт. і має назву “Перський жовтий”. Подібними сортами поповнюють приватні колекції, ними обмінюються фахівці. Але до найдавніших сортів троянд належать не декоративні, а ефіроолійні. Їхньою батьківщиною вважають Персію. Саме там фіксується найбільше різноманіття диких видів жовтої шипшини, яка стала праматір’ю багатьох сучасних троянд. У Давній Греції троянда була емблемою весни, краси, молодості, але водночас — вона нагадувала про швидкоплинність житейських благ. Річ у тім, що в ті часи побутували сорти троянд, які квітували два, максимум три тижні, — пояснює Олена Рубцова. Культура вирощування троянд досягла високого рівня за часів Римської імперії, вважає дослідниця. Закінчення на с. 16 Юрій Яновський в історичному вирі 1920=х Стор. 11 Демонологія по цей і по той бік Карпат Стор. 13 Серпневий Космос Наталії Кондратьєвої Стор. 14 Редакція “Слова Просвіти” запрошує на роботу досвідченого літературного редактора. Довідки за тел.: 278=01=30 УСЬОГО НА РАХУНКУ ТАРАСОВОЇ ЦЕРКВИ — 720 006 грн. 33 коп.

с. 16 · сторінка оригіналу ↗

На території Cаду троянд є вдосталь місця не лише для самозаглиблення, але й для усамітнення Закінчення. Початок на с. 1 Пелюстки цієї квітки патриції додавали у чаші з вином, використовували їх як конфеті, застеляли підлогу під час бенкетів. Дехто з гостей навіть не витримував такої концентрації ефірних випарів і помирав. Коли знаменита єгипетська цариця Клеопатра чекала на Марка Антонія, то вона звеліла засипати підлогу шаром пелюсток у півметра. Після падіння Риму секрети культивування троянд у Європі було майже втрачено, лише в монастирях продовжували вирощувати цю квітку, яка символізувала для католиків страждання Христа. Біла троянда була символом Божої Матері. Лише під час Хрестових походів до Європи потрапила махрова троянда, її привіз французький король Тібо IV, він посадив її у своєму замку в Блуа. Поступово цей сорт поширився по всій Франції, а згодом потрапив і до інших країн, зокрема на Британські острови. Саме ця троянда стала частиною емблеми “війни ясно-червоної і білої троянд” між Францією і Англією. А от жовту троянду завезли до Європи лише на межі XVI—XVII ст. безпосередньо з Персії. Її почали активно розводити в палацових садах і використовувати в селекції. У XVIII ст., коли було встановлено регулярні контакти з Японією і Китаєм, відбувається новий виток інтродукції цієї квітки в Європі. Передусім пошири- Та сама блакитна троянда …Се була релігія, містична, екзальтована. Культ Мадонни і культ дами серця зливались в одно. Се була любов часів “блакитної троянди”, се любов не наших часів і не нашої вдачі… “Блакитна троянда” — це був символ чистої, піднесеної любові. В середньовічних лицарських романах незрідка мовиться про цю троянду, яка росте десь у “містич- РЕПОРТАЖ З БОТАНІЧНОГО лися незвичні для європейців в’юнкі й мініатюрні види троянд, а головне — троянди, які протягом одного сезону повторювали цвітіння. Усі відомі до того часу в Європі трояндові кущі квітували лише протягом двох, максимум — трьох тижнів, і тому їх висаджували серед інших квітів, аби таким сусідством створити ефект квітучого саду. Для селекціонерів же найцікавішими є сорти з характеристиками, що були цілковито відсутні у попередників. Саме так було виведено так звану блакитну троянду, яка в літературі кінця ХІХ—початку ХХ ст. символізувала недосяжність гармонії, містичне кохання. Олена Рубцова процитувала відомі рядки Кіплінга: “Алых роз и белых роз / я возлюблен* ной принес. / Но она не захотела — / синих, принеси — велела. / Я полсвета обошел, но таких я не нашел, / Види* мо, за жизни гранью сбудется ее же* ланье”. Річ у тім, що троянди від природи не містять пігмента дельфінідину, який і забарвлює пелюстки в блакитний колір. Тож максимум, що змогли зробити селекціонери — це, вдаючися до всіляких хитрощів, максимально наблизити забарвлення квіток до блідо-бузкового кольору. А для підсилення ефекту садівники підсаджують інші квіткові культури, які містять цей самий дельфінідин, такий недосяжний для троянд. Утім, в українських селекціонерів набагато прозаїчніші клопоти, вони мріють вивести такий сорт, який би міг зимувати у нашому кліматі без трудомісткого “закутування” гілок… Про ці та інші цікаві факти ми могли б дізнатися набагато більше, якби у наукових співробітників Київського ботанічного саду була змога видавати друком давно підготовані книжки. Вже три роки лежить у видавництві “Мистецтво” рукопис монографії Олени Рубцової і Валентини Мєшкової “Сад троянд” і нікому до того немає діла. Мовляв: куди поспішати, троянди ж бо — символ вічності… Микола СКИБА Фото Ганни ОБОРСЬКОЇ z P.S. Редакція висловлює щиру вдячність керівництву Центрального ботанічного саду НАН України за сприяння в підготовці матеріалу і персонально — провідному науковому співробітнику, куратору ділянки “Сад троянд”, кандидату біологічних наук Олені Рубцовій за докладні консультації. ному лісі”, серед таємничих символічних рослин. Пробратися до неї міг лише лицар “без страху і докору”, котрий ніколи не мав нечистої думки про свою даму серця, ніколи не кинув на неї пристрасного погляду, ніколи не мріяв про шлюб, а лише носив у серці образ своєї єдиної панни, на руці її кольори, на щиті її девіз, за честь її щедро проливав свою кров і за вищу нагороду вважав її усмішку, слово, квітку з її рук. Таким був ідеал “лицаря блакитної троянди”. Це любов не нашого часу і не наших характерів; якщо і є за чим жалкувати у середніх віках, так це саме за цю “блакитну троянду”. Є ів наш час навіть справжні блакитні троянди, виплекані вченими-садівниками в оранжереях, але ці недовговічні творіння великої культури — продукт насильства над природою. Леся УКРАЇНКА, “Блакитна троянда” Олена Рубцова, яка кожну з троянд Саду знає поіменно ...рухаючись поглядом завитками троянди, наближатися до осердя суті речей... Дозвольте собі аристократичну неквапність на доріжках київського розарію У плануванні фонтанів також використано символіку троянди — квітки Царства Небесного у культурі французької ґотики

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин