Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Своїми варварськими діями ми накликає+ мо потопи, які відбирають життя, кошти і викликають страждання простого люду”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

ЖИВЕМО ВІД ПОТОПУ ДО ПОТОПУ В ТРИВОЗІ

Слово Просвіти, №33 за 2008 рік

Шість лісових областей України (Вінницька, Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська, Тернопільська та Чернівецька) гоять рани після катастрофічної повені 23—27 липня 2008 року, в якій загинуло 30 осіб, підтоплено 40 тисяч будинків. Зруйновано громадські будівлі, лінії електропередач, транспортну інфраструктуру. Лихо не пошкодувало свійської худоби, сільськогосподарських угідь. Президент України оголосив надзвичайний стан у цих областях, визначено тримісячний термін на ліквідацію повені, Верховна Рада виділила 5,8 млрд гривень. Навіть за моєї пам’яті це вже не перше стихійне лихо. ні (з тих п’яти малюків, які загину" ли внаслідок стихії). Коли до групи дорослих та дітей, які рятувалися на одному з дахів, наблизився ґвинтокрил з опущеною драби" ною, то найменші не втрималися й попадали в розбурхану течію. Дехто загинув, не дочекав" шись допомоги (на Покутті). Люди сіли в човен, але течія його пере" кинула. Загиблих не повернеш, їх двадцять двоє. 398 населених пунктів підтоплено, вщент зруй" новано 350 осель, понад 1 100 км автошляхів, знесено або пошкод" жено 482 автомобільні та 530 пі" шохідних мостів, відселено 10 ти" сяч осіб. Найтяжча ситуація була в Косівському та Верховинському районах, де відрізаними від землі опинилися 70 сіл. Загинуло 40 тис. га посівів, збитки аграріїв — 143 млн гривень. ПРОБЛЕМИ НИНІШНЬОГО ПОТОПУ — В МИНУЛОМУ Під час повені після війни 1948 року селяни рятувалися са" мотужки, правда, допомагали ро" дичі. Саме з допомогою родини пережили біду. Про велику повінь у Галичині мені розповідав 1948 року дідусь Гнат. Вона була під час Першої світової вій" ни і призвела до знищення лісів, порушення русел рі" чок. Проте австрійський уряд, а з 1918 року поль" ський збудували мости, по" над 50 км каналів. Усі цісар" ські й польові дороги мали водовідвідні фоси (рови). Масиви полів, сінокосів, пасовищ мали низку фосів, які відводили воду в річки. У кожному селі був інспектор з фосів. Під його керівниц" твом кожний двір мав кіль" кадесят днів відпрацювати на громадських роботах з ремонту мостів та утриман" ня фосів. Біля дворів, полів селяни утримували рови в належному стані. Вирубування навко" лишніх лісів карали кримі" налом. Сушняк збирали в лісах під наглядом лісників. Ніхто не міг зліквідувати ані найменшої річки на полі чи при садибі. На Львівщині до меліоративних робіт долучалася в 20—30 роках ХХ ст. “Просвіта”. Саме її коштом виго" товили проект і толокою викопали канал Ганачів—Західний Буг зав" довжки понад 13 км. Радянська влада все зруйну" вала. Колективізація, переселен" ня українців до Сибіру занехаяли землю. Вирубка лісів, горе"меліо" рація, розорення пасовищ і луків знищили канали, річечки (змен" шилась кількість риби, водоплав" них птахів). Почастішали повені. ПОВІЛЬНА СМЕРТЬ ЛІСОВОЇ ОБЛАСТІ Під час Другої світової війни німці масово вивозили ліс. На від" будову народного господарства УРСР після війни з Карпат вивезли кілька мільйонів кубічних метрів лісу. Дуб, бук ішов на будови пор" тів Одеси, військових баз. Сьогодні площа лісів нашої області складає понад 40 відсот" ків загальної площі. Це найбільша лісова область. Після повені 1969 року з Сибіру почали завозити де" ревину на виробництво меблів та індустріалізацію Івано"Франків" кові заготовки йдуть у Європу і на" віть на Близький Схід і в США. Ко" румпована влада (лісники, сіль" ські голови, ДАІ) бореться з краді" ями про людське око. Багато держслужбовців пов’язані з при" хованою торгівлею лісом. Ліс ви" возять уночі хитрощами (приси" пають каменем, землею тощо). Ін" тенсивна забудова області вима" гає чимало лісу, на цьому зароб" ляють крадії, з якими пов’язані ті, хто виготовляє столярні вироби в області й за її межами. Івано"Франківщина — турис" тичний край. Мальовничі краєви" ди, малодоступні ліси й села ста" ють зонами відпочинку “зеленого туризму”, господарі якого роз" ширюють свої бази. Тисячі ско" робагатьків віднедавна вибудо" вують палаци, яких не мали тут майновиті родичі Габсбургів і По" тоцьких. Та й “міні"парки” у них чималенькі. Ярема"Дора, Ямна ще десять років тому мали кілометрові рови, а зараз там все злилося в єдину п’ятнадцятикілометрову забудо" ву. До слова, ці хороми розташо" вано біля Прута і його приток. Це тиск на природу, знищення лісу. Державні лісгоспи ще так"сяк контролюють ситуацію і садять

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин