Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Чи ми вже розучилися читати?..” · с. 13сторінка оригіналу ↗

ЇЇ ТАЛАНТ І НЕВТОМНА ПРАЦЯ ДИВУЮТЬ

Слово Просвіти, №33 за 2008 рік

Марія ЛЮДКЕВИЧ, письменниця, м. Львів Півтора року на Самбірщи" ні діє проект “Українські письменники в графіці Софії Караффи"Корбут”. Його втілює вжиття історико"етнографічний му" зей “Бойківщина” разом із видав" ництвом “Каменяр” та пропаган" дистом творчості видатної мисткині Василем Вальком. Завдяки старан" ням незмінного директора музею Роксолани Данчин в повнім обсязі було представлено “Івана Вишен" ського” Івана Франка в оформленні славної художниці. На згадку про цю подію залишився фільм, знятий журналістами Львівської телерадіо" компанії “Франкіана Софії Караф" фи"Корбут”. Нещодавно у музеї відбулася значна подія. Друзі музею, сам" бірська інтелігенція прийшли на громадське обговорення вистав" ки “Лісова пісня” Лесі Українки в графіці Софії Караффи"Корбут”. Не дивно, що той, хто вперше в музеї, має змогу побачити чудо" ві перлини цього краю. Музей заснувала 1927 року творча інте" лігенція Самбора. Тривалий час музей очолював Іван Филипчак, педагог, письменник, громад" ський діяч. Проіснував музей “Бойківщина” до 1954 року і з не" відомих причин Міністерство культури його закрило. 30 тисяч експонатів передали іншим музе" ям Дрогобича, Стрия, Львова. Відновлено його вже за часів не" залежної України 1991 року. Нині в музеї — 20 тисяч експо" натів: предмети побуту, знаряддя праці, бойківський одяг. Постійно діють три виставки. У залі родини Козакевичів можна побачити меблі кінця XIX— початку XX сторіччя. Цікавими є експонати боротьби за українську державність на Бойківщині, зок" рема на Самбірщині. Тут пред" ставлено кімнату Андрія Чайков" ського, письменника, адвоката, громадського діяча, який 1918 ро" ку був повітовим комісаром ЗУНР. Окрім того, відбуваються вистав" ки знаних художників, народних майстрів, які популярні серед самбірців. Тож і на своєрідне свято вшану" вання Софії Караффи"Корбут при" Ганна КОЗАЧЕНКО, член правління Українського фонду культури Є обшир і вертикаль, що ут" ворюють хрест поєднання землі й неба, а в перетині — мудре людське серце, здатне вмістити цілий Всесвіт. Заслуже" ний художник України Олександр Судаков новою ретроспективною виставкою в залах Національної спілки художників України дово" дить, що присутність вічності можна відчути і відтворити цілком реальними, здавна відомими тех" ніками, адже образотворче мис" тецтво, на відміну від фотографії, здатне передавати живу динаміку всього сущого. Варто лише бути спостережливим і любити все довкола. Художникові, який народився у Старобільську (Луганщина), при" таманна внутрішня тиша і само" заглибленість, якої досягали пра" давні іконописці, ґрунтуючи до ідеальної поверхні переважно ли" пові дошки, і написані ними ікони ставали “віконцями” між зримим і тонким світом, тобто допомагали наблизити Боже Царство гармонії під час щиросердої молитви. Отже, відкинувши зваби і суєт" ність сучасного світу, Олександр Судаков свідомо і зосереджено продовжує писати портрет рідної землі, бо тема ця невичерпна. були гості зі Львова: розпорядник творчої спадщини художниці Ва" силь Валько, директор видавниц" тва “Каменяр”, у якому видають і перевидають книжки в оформлен" ні Софії Петрівни, Дмитро Сапіга. Прибула до своїх земляків і Рос" тислава Федак, заступник голови Союзу українок, яка досліджувала творчість Івана Филипчака і допо" магала у відновленні та поповненні музею. — Справді, — розповідає Ва" силь Валько, — творчість Софії Караффи"Корбут — це велика подвижницька праця, яка потре" бує дослідження й осмислення. Її талант і невтомна праця дивують. Понад 70 робіт виконано на поезії Т. Г. Шевченка. Понад 100 книжок з її ілюстраціями побачили світ у видавництвах “Каменяр”, “Весел" ка”, “Дніпро”. Про неї пишуть мис" тецтвознавці й ті, хто знав осо" бисто цю талановиту, яскраву мисткиню. За життя художниці було не" легко. Радянська влада не дала їй ні звань, ні нагород, замовчу" вала її творчість. Вершиною творчості художниці стали гра" фічні твори до “Івана Вишенсько" го” і “Лісової пісні”. Вже після смерті художниці 1996 року ці книжки побачили світ і стали над" банням громадськості. Нині хотілося б перевидати Шевченків “Кобзар” з усіма ілюс" траціями мисткині, що зберіга" ються в музеї в Каневі. У Лондоні мешкає Віра Річ, відома перекла" дачка з української мови англій" ською. Вона має переклади пое" ми “Іван Вишенський”. Яким роз" кішним було б двомовне видання з ілюстраціями С. Караффи"Кор" бут! Варто було б повторити та" кож видання серії дитячих книжок з ілюстраціями художниці. Настав час, щоб у Буську, де народилася художниця, було створено музей. Потрібно виділи" ти приміщення. Та й школа в с. Куткір має носити ім’я незабутньої С. Караффи"Корбут. На обгово" ренні виставки доцент Львівської національної академії мистецтв Василь Семенюк відзначив, що ті образи “Лісової пісні”, які створи" ла С. Караффа"Корбут, непере" вершені, бо несуть в собі живо" творящий струмінь енергії добра,

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин