Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Чи ми вже розучилися читати?..” · с. 13сторінка оригіналу ↗

ОЛЕКСАНДР СУДАКОВ: ПОДИХ ВІЧНОСТІ Й РІДНОЇ ЗЕМЛІ

Слово Просвіти, №33 за 2008 рік

Звісно, він не схожий на схим" ника. Навпаки — дуже легкий і від" критий у спілкуванні, до того ж на" ділений неабияким літературним талантом. Альбом"каталог, випу" щений до нової виставки, продов" жує у слові поряд із репродукція" ми сповідь художника про його творчий шлях"досвід. Олександр Судаков не приховує ані тих спіль" них для всього нашого народу по" дій, які формували чутливість його мистецької душі, ані таємниць свого ремесла, що нині, як і в часи пізнього Середньовіччя й Рене" сансу, допомагають передати да" леким нащадкам мистецькі одкро" вення у спілкуванні Людини і При" роди. Нині його творчість особливо цінна для нас: у каламутних, а ча" сом просто огидних інформаційних потоках, що заполонили суспільс" тво через телеекрани, потроху ні" велюється, особливо у ще не сформованих молодих людях, які потребують краси і гармонії. А справжнє одухотворене мистецтво здатне загальмувати і припинити процес самознищення людства. Свою батьківщину Олександр Судаков відчуває і пише так, що відкриваються Земля і Небо, ви" ливаючи незримим потоком бла" годатну Любов на кожного, хто подивиться потім на завершену картину. Білі пагорби — живе тіло землі — увінчані золотоголовими церквами під безміром небесним, де хмари, як живі істоти, що спіл" куються між собою і з нами. Вони укриті килимами квітучих трав, і навіть чути пахощі чебрецю й гір" кувато"солодку суміш полину й медуниці. Неквапні рухи тварин на пасовиськах — в улоговинах і рів" нинах, а над ними літає, мов ян" гол, мистецький і глядацький пог" ляд, або ж зовсім близько, на осонні, допитливо і довірливо по" зирає на людину теля чи біла ко" за… Це — образотворчі оповіді, епічні й ліричні, вміщені в етюди" мініатюри. В усьому тому немає сентиментальності, а є високість, яка надає відчуття стабільності й багатства, вселяє віру в день зав" трашній і післязавтрашній, і в нові тисячоріччя, адже вся ця доскона" лість створеного Всевишнім світу доступна людині, вона існує в по" міч і насолоду для праведників і грішників. Саме вона вказує на прості й зрозумілі світлі шляхи, здатні вивести із манівців на до" рогу власної долі. На виставці з нагоди 65"річчя майстра представлено понад сто робіт, виконаних у різних техніках. Утім, Олександр Судаков зізнаєть" ся, що надає перевагу все"таки левкасу, який найнепідвладніший часові. Особливо зимові пейзажі митця ніби перегукуються з твора" ми художників середини минулого сторіччя, але не виникає містичної думки про переселення душ — навпаки, відчуваєш, що все у світі існує ніби одночасно, — треба ли" ше включитися в ті чи інші нашару" вання часових площин. Досягають цього тривалою пра" цею, не лише талантом. О. Судаков пише картину, потім шліфує зобра" ження, адже казеїн — одна зі скла" дових темперних фарб — стає над" звичайно твердим і надає тривалої свіжості барвам на картині. Далі ху" дожник знову пише, а доки зобра" ження фіксується, “кам’яніє”, знову

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин