Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Протягом десятиріч людське серце вірило, що святий образ оживе”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

ЦІКАВО ЗНАТИ

Слово Просвіти, №33 за 2008 рік

Давньоєгипетська статуетка свійського кота коти та гієни (там) будуть зустрічатися… Піс" ля цього відкриття українських біблеїстів мо" жемо і кота вважати біблійною істотою. Хоч це дивно, але у Давньому Єгипті ко" там навіть поклонялися. Дикий кіт з Нубії, приручений там п’ять тисячоліть тому, спо" чатку був простим мишоловом, та згодом став недоторканною і навіть священною іс" тотою. Як одну з іпостасей бога Ра, його за" попадливо доглядали, а після смерті баль" замували; художники ж увічнювали кота на" рівні з видатними особами. Реалістичному зображенню н у б і й с ь к о г о к о т а серед квітів лотосу, знайденому в похованні одно" го з урядовців Середнього Єгипту — близь" ко чотирьох тисяч років. У Європі свійські коти були рідкістю ще навіть в епоху Відродження. Про них нема згадок у літературі, не зустрічаються вони і на картинах тогочасних митців. На відо" мому портреті Леонардо до Вінчі зобразив міланську даму Цецилію Галлерані, яка тримає на руках не кошеня і не цуцика. Портрет називали “Дама з горностаєм”, хоч згодом виявилося, що це домашній тхір, або ф р е т к а. За часів Леонардо фретки виконували котячі обов’язки — ло" вили мишей. Обережний у стосунках, кіт рідко заяв" ляє про себе вголос, як це роблять собаки. Потайлива поведінка коштувала котам не" визнання принаймні половини людства. Чоловіки воліли дружити із псами, зневажа" ючи нявкаючих інтриганів, здатних навіть посварити з дружиною. Так, самобутній ко" тячий характер, що разюче відрізняється від компанійської вдачі пса, майстерно ві" добразив англійський письменник Редьярд Кіплінг. У казці про кота, який гуляв там, де йому заманеться, собака супроводжує чо" ловіка на полювання, а маленький хитрун тим часом, забавляючи дитину, упокорює серце жінки і залишається вдома… З цього приводу кажуть: “Пес пристає до людини, а кіт звикає до місця”. Зізнаймося, що такий старосвітський погляд на хатнього Мурчика поверховий. Наші діди вважали, ніби кіт любить підле" щуватися, він хитрий, мстливий і навіть кровожерливий, бо не може проминути необережну пташку. Звичайно, собака так не поводиться, бо, на відміну від кота, визнає людину своїм володарем. Він мо" же сприйняти, як належне, навіть фізичне покарання. Побиття ж кота призведе до протилежних наслідків: більше він вам не довірятиме, бо коти прагнуть рівноправ" них стосунків. А брак відвертості у твари"

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин