Гаряча тема · “Порятунок — у консолідації свідомого українства”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
Закінчення статті «УРОКИ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ: ЗДОБУТКИ І ПРОРАХУНКИ», с. 1
УРОКИ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ: ЗДОБУТКИ І ПРОРАХУНКИ
Слово Просвіти, №33 за 2009 рік
Закінчення. Початок на стор. 1.
Заява президента Росії Медведєва стала можливою лише внаслідок внутрішнього політичного протистояння в Україні, в іншому разі наші сусіди не дозволили б собі так безцеремонно звертатися до нас. Напередодні виборів антиукраїнські сили стимулюватимуть подальше розшарування і розкол в Україні. Щоб цього не допустити, маємо подумати, що можемо протиставити олігархічним кланам, як коригувати їхню поведінку, щоб не втратити державу. Академік Микола Жулинський повідомив, що за ініціативи віце-президента НАН України Валерія Геєця розроблено пропозиції щодо перспективних напрямів комплексних досліджень модернізації українського суспільства. Є постанова Президії НАНУ, підтримана й опрацьована всіма інститутами гуманітарних наук, про комплексне розв’язання проблем. Але науковців влада не чує. Ще 1996 року провели засідання Конґресу української інтелігенції, звернулися до тодішнього президента Кучми з комплексом пропозицій щодо державницької національно спрямованої політики. На ці пропозиції не зреагували. Донині не прийнято концепції гуманітарного розвитку. Нам потрібно консолідуватися, щоб нас почули. Іван Драч пригадав, що напередодні проголошення Незалежності патріоти збиралися у Будинку НСПУ, зараз цього немає. Навіть Національна спілка художників нині активніша за НСПУ. “Я призначений головою
Виступає Ганна Скрипник й сьогодні. Україна мала вибір — Кравчук або Чорновіл. Інтелігенція тоді зіграла колосальну роль. Майже всі патріоти були відсторонені від влади. Сьогодні Рухові дорікає значна частина людей, які були його прихильниками. Я покладаю вину й на українську інтелігенцію, яка не набралася терпіння і не входила далі в систему влади, покидала громадські й політичні організації. Економічні негаразди породили в людей зневіру в тих, кого ще вчора обожнювали. Сьогодні Україна, на жаль, не має потужної неспекулятивної політичної сили правоцентристського спрямування. Порятунок — у консолідації свідомого українства”. Академік Костянтин Ситник запропонував написати звернення до всіх академій, ВНЗ із закликом до консолідації українства; економіст, політик Володимир Черняк — зупинити “відкат” в національних здобутках; директор Інституту демографії та соціальних досліджень Алла Лібанова та письменник Сергій Борщевський висловили занепокоєння стрімким зменшенням кількості населенписала Росія?! Що робити? Слід звернутися з цілим блоком пропозицій до того, кого змушені підтримувати, незважаючи на силу обставин і масштаби втрат періоду Віктора Ющенка. Ми повинні визначитися. Наш найближчий вибір — січневий і вже нині необхідно активізувати нашу роботу. Ми зібралися не тільки тому, що пролунав тривожний дзвоник з Москви. Треба визначитися, що робитимемо, якщо в січні переможе один або другий представник антиукраїнських сил? Не можна марнувати
Юрій Мушкетик, Кирило Стеценко, Сергій Борщевський ня України, бо це загрожує її національній безпеці; міністр охорони здоров’я Микола Поліщук — проблемами охорони здоров’я; академік Ярослав Яцків — тим, що Україна втрачає імідж високотехнологічної держави; дипломат Юрій Щербак — що в той час, коли нам фактично оголосили дипломатичну війну, дипломатичні пости у багатьох європейських державах посідають некомпетентні люди; письменниця Оксана Пахльовська проаналізувала сучасне становище України в європейському контексті; письменник Юрій Мушкетик запропонував створити засади соборності; член УНП Олександр Тодійчук — створити при “круглому столі” кілька секцій, зокрема ту, яка вивчатиме механізм реалізації висловлених ідей; радник міністра культури і туризму Кирило Стеценко — створити інституцію, що займатиметься питанням “Сенс існування України в ХХІ сторіччі”; підприємець з Київщини Михайло Костинський — організувати всіх, хто може зробити внесок у відродження українського села. У кожному виступі звучав заклик до єднання всіх патріотичних сил, особливо на тлі часу, який є визначальним для української перспективи, зважаючи на індиферентне ставлення Європи до нас. У питанні безпеки вимагатимемо від Верховної Ради закласти в бюджет наступного року кошти на ті види озброєння, які необхідні сьогодні. Ми обираємо найпосутніше — Україну. Треба залучити й підтримувати український бізнес, а не розширювати бізнесове коло в Росії. Ми зацікавлені у європейському виборі. Це наш порятунок.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
