Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “Ми оцінюватимемо власну історію самі, а не за чиїмись директивами”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

ЄВГЕН СВЕРСТЮК: «ЦЕ МИ ВЖЕ ЧУЛИ В НАШИХ СУДОВИХ ВИРОКАХ»

Слово Просвіти, №33 за 2009 рік

Це віддзеркалюється і в зверненні Медведєва. “Але всі ці звинувачення ми вже чули, зазначив Євген Сверстюк, — вони фігурували в наших судових вироках — у моєму, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола. Коли нас звинувачували, то наголошували, що ми “не так”, не по-радянськи оцінюємо такі явища, як голод і репресії режиму, такі постаті, як гетьман Мазепа.”. А скільки галасу наробила Росія, коли Україна оприлюднила таємну угоду Молотова — Ріббентропа, німецький оригінал документа цієї змови між комуністичним і нацистським режимами, яка розв’язала світову війну. Було цілком доведено істинність документа. Нещодавно Парламентська Асамблея Ради Європи винесла вердикт, яким визнала однаково злочинними нацистський режим у Німеччині та комуністичний в СРСР. І що — Росія після цього хоча б вибачилася і за розв’язування війни, і за те, що десятиліттями замовчувала історичну правду? Навпаки, почала ображатися за порівняння з фашизмом. Але чого ображатися за правду? “Варто закинути докір і нашій демократичній громадськості, —зазначив Сверстюк, — яка надто мляво зреагувала на резолюцію ПАРЕ. І недостатньо робить для засудження тоталітарного режиму. Часто і в наших засобах інформації ще бракує чесної, принципової розмови про той тоталітарний режим, про його економічні й психологічні наслідки”. Йосип Зісельс розповів, що недавно його знайома з Росії надіслала листа, в якому пише, що, мовляв, стурбована “реваншистськими настроями в Україні”. Ось така в Росії пропагандистська обробка населення, напучування проти України. На це, зазначив пан Зісельс, він відповів адресантці, що в Україні, якщо й існує загроза реваншу, то лише російсько-імперського, реваншу тих сил, які бажали б повернути Україну до імперії. А загортають імперські ідеї у пропагандистську обгортку “правди по-російськи”, зокрема про нашу історію. На якій “нашій спільній історії” наголошує Медведєв у своєму зверненні? Чому лише на спільній історії Росії й України? А чому не поговорити б про спільну історію, наприклад, Росії і Фінляндії, виявом якої стала російська агресія і російсько-фінська війна 1940 року? Або про “спільну історію” Росії і Польщі, Чехії, Угорщини чи Німеччини? Біда втому, що отак, як колись більшовики проголошували “примушування до світлого майбутнього”, сьогодні ми бачимо “примушування до правди помосковськи”. Висновок, якого дійшли на прес-конференції, був однозначний: час уже декому в Кремлі усвідомити, що Україна, як і інші колишні республіки СРСР, суверенна держава, і ми оцінюватимемо власну історію самі, а не за чиїмись директивами.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин