Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Цікаво знати · “Нумізматика як допоміжна історична дисципліна сприяє розширенню світогляду в різних галузях знань”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

Текст пошкоджено під час розпізнавання — читайте сторінку оригіналу

Мо не ти — свід ки ми ну ло го

Слово Просвіти, №33 за 2012 рік

Ана то лій РИ ЖЕН КО Ну міз ма ти ка як до по між на іс то рич на дис цип лі на спри яє роз ши рен ню сві тог ля - ду в різ них га лу зях знань, про іс ну ван ня яких лю ди на ра ні ше й не пі доз рю ва ла. Ну - міз ма ти ка (від ла тин сько го numisma — “мо не та”) вив чає іс то рію то вар ногро шо - во го обі гу, іс то рію тех ні ки мо нет ної спра - ви. Во на дає важ ли вий ма те рі ал для ви рі - шен ня низ ки проб лем іс то рії, ар хе о ло гії, мис тец твоз навс тва, мо воз навс тва. Ос нов - ни ми пам’ят ка ми ну міз ма ти ки є скар би мо нет і ок ре мі мо не ти. Кіль ка слів про по ход жен ня сло ва “мо - не та”. Ста ро дав ні рим ля ни ві ри ли: ко жен чо ло вік має сво го бо га, який за ньо го за - сту па єть ся, кож на жін ка — свою бо ги ню- - пок ро ви тель ку. І всі ці бо ги та бо ги ні під - ко ря ють ся ца ре ві не ба й зем лі Юпі те ру та йо го дру жи ні Юно ні Мо не ті (“Нас тав ни - ці”). Від них за ле жить бла го денс тво лю - дей. Щоб зас лу жи ти ми лість цьо го по - друж жя, тре ба всі ля ко до год жа ти йо му, не ску пи ти ся на жер тви. З будь-я ко го при во - ду Юпі тер і Юно на одер жу ва ли щед рі по - жер тву ван ня. Для цьо го на най ви що му міс ці — вер ши ні Ка пі то лій сько го па гор ба — на честь Юно ни Мо не ти по бу ду ва ли пре гар ний храм. До ньо го нес ли ві діб ра ні в пе ре мо же них суп ро тив ни ків са моц ві ти, до ро гі тка ни ни й зо ло то. Зреш тою, ух ва - ли ли за кон про кар бу ван ня гро шей ли ше у хра мі Юно ни Мо не ти. Від то ді в Ри мі, а зго дом і біль шос ті кра їн, ме та ле ві гро ші на зи ва ють мо не та ми. Мо не та — ос нов ний еле мент гро шо во - го обі гу у дер жа ві, во на — мов чаз ний сві - док міс це вих ви роб ни чотор го вель них від но син і між на род них еко но міч них зв’яз ків. За кар бу ван ням лег ко вста но ви ти час, пе рі од обі гу, по ход жен ня мо не ти. Ад - же іно ді мо не ти зна хо дять ду же да ле ко від міс ця їх ньо го ви го тов лен ня та звич но го обі гу — це т. зв. “мо не тиман - дрів ни ці”. Ска жі мо, десь на по - чат ку 70-х ро ків ми ну ло го сто - літ тя в се лі Ряш ки При луць ко гора йо ну під час оран ки ви ко па ли чи ма ло сріб них мо нет. Скар би роз ха па ли міс це ві меш кан ці, та за ок ре ми ми ек зем пля ра ми, що збе рег ли ся, мож на виз на чи ти вік зна хі док, а по ход жен ня їхнє різ но ма ніт не: там бу ли і та ле ри, і гуль де ни, й ор ти, на віть “єфи - мок із поз на кою”. Як заз на чав ві до мий дос лід - ник, док тор іс то рич них на ук І. Г. Спась кий, у XVI— XVII ст. гро шо вий обіг Ук ра ї ни був час - ти ною поль сько го гро шо во го обі гу. На се лен ня Ук ра ї ни ко - рис ту ва ло ся поль ською і за га - лом за хід но єв ро пей ською мо - не тою. Мо не ти іно зем но го по - ход жен ня збе рі га ли ся в гро шо - во му обі гу в Ук ра ї ні й у XVI IІсто літ ті. Наз ву мо не ти в дав ні ча си одер жу ва лиза міс цем їх ньої че кан ки. Зок ре ма ве ли ка сріб на мо не та, що ви го тов ля ла ся у міс ті Йо а хім сталь (Че хія), от ри ма ла ймен ня “йо а хім ста лер”. Але сло во бу ло ду же дов - гим, а мо не та хо до ва, тож у на ро ді її по ча - ли на зи ва ти прос то “та лер”. У Мос ко вії цю ж мо не ту ох рес ти ли “єфим ком”, узяв - ши за ос но ву по ча ток ори гі наль ної наз ви — йо а хим (це чо ло ві че ім’я, яке ро сій - ською зву чить як “Єфим”). Ішов 1654 рік, час прав лін ня Олек сія Ми хай ло ви ча Ро ма но ва. Мос ков ська дер - жа ва са ме всту пи ла у вис наж ли ву вій ну з Поль щею і вій на ціл ком спо рож ни ла каз - ну. Цар збіль шив по дат ки, але зу бо жі лий на род не мав чим пла ти ти. І то ді бо я рин Рти щев при ду мав спо сіб по пов ни ти каз ну: ос кіль ки сво го сріб ла в дер жа ві не вис та ча - ло, гро ші по ча ли ви го тов ля ти… з іно зем - них мо нет. Зде біль шо го за хід но єв ро пей - ських — та ле рів. У ро сій ську мо не ту їх пе - рет во рю ва ли шля хом пе ре че кан ки, а з 1655 ро ку — над че кан ки, для чо го ви ко - рис то ву вав ся зви чай ний круг лий штем - пель для ко пі йок: зоб ра жен ня вер шни ка на ко ні й рік: 1655. Та кі мо не ти на зи ва ли “єфим ки з поз на кою”. До ре чі, з пли ном ча су “та лер” (або “да лер”), змі не ний гол - ланд ською, а по тім аме ри кан ською ви мо - вою, пе рет во рив ся на ві до мий нам “до - лар”. По ход жен ня скар бу в Ряш ках пов’яза - не, на йі мо вір ні ше, із су кон ною ма ну фак - ту рою. З іс то рич них дже рел ві до мо, що її зас ну ва ли 1719 ро ку, пев ний час во на бу ла влас ніс тю ге не ра ла Вей сба ха, а з 1737 ро ку — фель дмар ша ла Мі ні ха. Піс ля зас лан ня ос тан ньо го до Си бі ру 1742 ро ку Ряш ків - ська су кон на ма ну фак ту ра пе рей шла у ві - дан ня Ма ну фак турко ле гії. 1754 ро ку її по - жа лу ва ли кня зю Б. Г. Юсу по ву ра зом із без від сот ко вим кре ди том у 10 ти сяч руб лів на 10 ро ків для роз ши рен ня ви роб ниц тва. За це Юсу пов мав ви го тов ля ти сук но для ар мії. За да ни ми О. Ша фон сько го, роз мі ще - ни ми у “Чер ні гів сько го на міс ниц тва то - пог ра фіч но му опи сі” 1786 ро ку, на Ряш - ків ській су кон ній ма ну фак ту рі на лі чу ва - ло ся 50 су кон них вер ста тів і 10 — ка ра зій - них (на них ви роб ля ли гру бу шер стя ну тка ни ну). На них пра цю ва ло 600 ма ло ро сі - ян із се ла Ряш ки, а та кож 100 при ве зе них ве ли ко ро сі ян обох ста тей. Сук но, по ві - дом ля єть ся в опи сі, тчуть прос те, сол дат - ське і ви що го ґа тун ку. Пер шо го сук на ви - го тов ля ють за рік 30000, та ще ка ра зей 1500 ар ши нів. Сол дат ське сук но пос та ча - ють для вій ська в Ки їв ську “оберштер- - кріг с-ко мі сар ську” ко мі сію, крім цьо го про да ють для штат них рот трьох ма ло ро - сій ських на міс ництв та сто рон нім куп цям. Кра силь ню і сук но валь ний млин ма ють тут же, бі ля фаб ри ки, на річ ці Смо ші. 1797 ро ку, ко ли влас ни ком ма ну фак ту - ри був син Б. Г. Юсу по ва Ми ко ла, тут пра - цю ва ло вже 1326 осіб, зок ре ма 999 майс - тро вих та їх ніх уч нів. Не має сум ні ву, що ряш ків ський скарб на ле жав ко мусь із за мож них лю дей, на й - імо вір ні ше, од но му із влас ни ків ма ну фак - ту ри, мож ли во, і са мо му Мі ні ху. Пе ред зас лан ням він міг за ко па ти гро ші в зем лю, спо ді ва ю чись по вер ну тись і ви ко рис та ти їх. Але так і не зміг цьо го зро би ти. Про ве ли кий скарб Кар ла XII, ко ро ля швед сько го, роз по ві да ли у се лі Вар ва, яке вхо ди ло сво го ча су до скла ду При луць ко го ко заць ко го пол ку. Ні би то під час Пів ніч - ної вій ни шве ди наг ра бу ва ли в Ук ра ї ні нез лі чен ні цін нос ті й во зи ли їх за со бою ці лим обо зом. Піс ля по раз ки під Пол та - вою Карл XII з реш тка ми військ ки нув ся на пів день до Дніп ра. З ар мі єю бу ло по кін - че но, але по хід ну каз ну ще мож на бу ло вря ту ва ти. За на ка зом Кар ла де кіль ка во - зів, суп ро вод жу ва них на дій ни ми людь ми, ві дір вав шись від від сту па ю чих до Пе ре во - лоч ної шве дів, ру ши ли круж ним шля хом на пів ніч ний за хід до ли тов сько го кор до ну. Під Пе ре во лоч ною шве ди бу ли ос та - точ но роз гром ле ні, а обоз дій шов до При - лук і тут шве ди пе ре ко на ли ся у без на дій - нос ті сво го ста но ви ща. Ро сій ські за го ни зай ма ли шля хи і на се ле ні пун кти. Роз ра хо ву ва ти на до по мо - гу ук ра їн сько го на се лен ня піс ля Пол тав ської по раз кий уте чі Ма зе пи не до во ди - лось. То ді шве ди ви рі ши лиза хо ва ти до ро го цін не май - но. На ви со ко му па гор бі поб ли зу Вар ви во ни ви ко - па ли гли бо кий льох, скла - ли ту ди кош тов нос ті, лаз зак ла ли ка мін ням. Меш кан ці Вар ви зга - ду ють, як ще за ча сів Пер - шої сві то вої вій ни до се ла при їз ди ли якісь “ге не ра - ли”, що ма ли пев ні до ку - мен ти й пла ни, але скарб не ви ко па ли. Так і ле жить десь каз на швед сько го ко ро ля ці лі сінь кою. Роз по відь про схо вок бі ля се ла Вар ви — ли ше од на з ба га тьох ле генд про скар би, за ко па ні під час вій ни зі шве да ми. Про те, що шве ди справ ді за ко пу ва ли в ук ра їн ську зем лю не ли ше гро ші, а й зброю, свід чать до ку мен ти тих ро ків. Як скла ла ся до ля геть ма на Ма зе пи, всім ві до мо. А яка до ля йо го скар бів? Ві до - мо, що геть ман ська скар бни ця бу ла в Ба - ту ри ні — сто ли ці ук ра їн ських геть ма нів з 1669 ро ку. А ко ли Ма зе па при був до Кар ла ХІІ, то при віз у сво є му обо зі знач ну час ти - ну гро шей. Ві до мо, що на шля ху до шве дів обоз зу пи нив ся в При лу ках, нап ри кін ці січ ня 1709 ро ку йо го від пра ви ли Лох ви цю, а в лю то му — у Хо рол. У бе рез ні геть ман - ську скар бни цю пе ре вез ли у Ве ли кі Бу ди - ща, де бу ла штабквар ти ра Кар ла XII. Дос - то вір но ві до мо, що вже піс ля Пол та ви, пе - реп рав ля ю чись че рез Дніп ро, Ма зе па за - хо пив із со бою два ба риль ця із зо ло ти мимо не та ми. Про те, що Ма зе па встиг узя ти з со бою ба га то гро шей, свід чить і той факт, що на віть у виг нан ні він мав мож ли вість по зи чи ти Кар лу 240 ти - сяч та ле рів. А піс ля смер ті геть ма на вйо го каз ні за ли ши ло ся тіль ки гро ши - ма 260 ти сяч чер він ців, не ка жу чи вже про сріб ні ре чі й різ ні прик ра си. Піс ля пе ре хо ду Ма зе пи на бік Кар ла XII ро сій ський уряд док лав усіх зу силь, аби знай ти й кон фіс ку ва - ти май но ко лиш ньо го геть ма на. Уряд обі цяв від да ти кож но му, хто вка же на слід скар бів геть ма на, по ло ви ну від знай де ної су ми або вар тос ті май на. Ось то ді й ви ник ли і до ни ні не за ти - ха ють чут ки про скар би Ма зе пи, схо - ва ні ним під час уте чі з Ук ра ї ни. Ме ні та кож до во ди ло ся не раз чу - ти про скар би, за ли ше ні шве да ми й ма зе пин ця ми в При лу ках, зок ре ма про за топ ле не в річ ці Удаї суд но з мо - не та ми та ін ши ми цін нос тя ми. Оче - вид но, це бу ли “від гу ки” на чут ки про вже зга ду ва ний мною вар вів - ський скарб. Во ни, од нак, не поз бав - ле ні сен су. Ві до мий факт: ко ли нап ри кін ці жов тня 1708 ро ку за кіль ка днів до сво го від’їз ду в роз та шу ван ня шве дів, Ма зе па зіб рав стар шин і ого ло сив їм: “Пусть бы всяк за ры вал в зем лю все, что єсть до ро го - го, по то му что царь, не на де ясь от Ук ра и - ны пос то янс тва в слу чае неп ри я тель ско го втор же ния, хо чет уст ро ить чтото не доб - рое над гет ма ном и над всем на ро дом”. До ре чі, не да ле ко від Ба ту ри на роз та - шо ва на од на з ві ро гід них “ад рес” геть ман - ських скар бів — за мок Ма зе пи Гон ча рів ка. В ос тан ні ро ки геть манс тва Ма зе па особ - ли во тур бу вав ся про йо го ук ріп лен ня, об - рав ши сво єю за місь кою ре зи ден ці єю. За свід чен ня ми нед ру га Ма зе пи Ко чу бея, Гон ча рів ку на по чат ку 1708 ро ку геть ман “об нес ти ве лел знат ним ва лом для яко ись не ве до мой при чи ны”. Був у Ма зе пи ще один за місь кий па лац на ху то рі По ро сюч ка під Бах ма чем. Са ме в По ро сюч ці у лис то па ді 1708 ро ку всі стар - ши ни, що бу ли при геть ма но ві, пол ков ни - ки, сот ни ки і знат ні вій сько ві то ва ри ші при нес ли при ся гу на вір ність Ма зе пі й

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин