“Вийде те, що захоче народ, на що він здатен”. Суспільство 7 · с. 7сторінка оригіналу ↗
Орися Сушко: Орися Сушко: «Ми молимо Бога, щоб був милостивий до українців»
Слово Просвіти, №33 за 2013 рік
18 і 19 серпня 2013 року у приміщенні Національного університету “Львівська політехніка” тривали Річні Наради Світової Федерації Українських Жіночих організацій. Керівники жіночих організацій (асоціацій, товариств) прослухали звіт Орисі Сушко, голови СФУЖО, звіти складових організацій. А ще — цікаві доповіді: директора Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків із діаспорою Ірини Ключковської, Ростислави Федак, заступниці голови Союзу Українок (Україна) (“Соціально-культурні програми українських жіночих організацій як чинник державотворення”); Марти Кічоровської-Кебало, представника СФУЖО до ООН, Марти Богачевської-Хом’як, керівника Лекторію Союзу Українок Америки з жіночих студій УКУ. “З приїздом на свою землю” привітала присутніх Почесний голова Української ліги жінок Дарія Гусяк. До присутніх з привітанням звернувся Євген Чолій, президент Світового Конгресу Українців. “Сподіваюся, що світла подія — 22-га річниця Незалежності України, яку відзначатимемо вже через кілька днів, — зміцнить нас, українців, — сказала у вступному слові голова СФУЖО Орися Сушко, — що незгасний відблиск того торжества освітить нам творчий шлях Самостійної, Соборної, Незалежної Української Держави”. Розмовляємо з пані Орисею Сушко щоб ви, шановні читачі, познайомилися ближче з новообраним головою Світової Федерації Українських Жіночих організацій, працівники якої прагнуть вирішувати проблеми сучасного українського жіночого руху в рамках націєцентричного державотворення.
лодих жінок з українських родин, аби вони вступали в наші, українські, організації, бо хто ж готуватиме нам гідну заміну на майбутнє, як не ми? — Тема “Родина” — досить широка, чи не так? — Це і взаємини в самій родині, і стосунки між старшим і молодшим поколіннями, зв’язок між ними, пошана до батьків, збереження української мови і традицій, патріотичне виховання. — З якого року Ви у СФУЖО? — Із 2005-го. До того працювала головою в Союзі Українок Канади, членом Консисторії Української Православної Церкви в Канаді… — Коли вперше приїхали відвідати рідну землю? — 1983-го. І коли побачила столицю України, постояла біля Дніпра, подивилася на золотоверхі бані соборів, — була зворушена. Бо змалку чула, читала про це все, а тепер побачила… Добре, що ми є по всьому світу. А там, у Канаді, ми народились і виросли, там наше коріння. Тож мусимо підтримувати українську громаду, головне — виховання в національному дусі. Зав жди співаємо разом із маленькими дітьми — “Боже, великий, єдиний, нам Україну храни!”. І молимо Бога, щоб був милостивий до України… — Добре було б, аби діаспора могла ефективно впливати на дії уряду тієї чи іншої країни, аби вони толерантно ставилися до України, не повторювали: мовляв, боїмося розгнівати Росію. Словом, аби Захід нас не здавав. — Ми намагатимемося це робити, впливати на уряди різних країн. Але, якщо чесно, це не завжди вдається.
P.S. “На закінчення мого прощального слова хочу висловити віру в те, що прийде день, коли Україна стане однією з найсильніших держав світу, бо український народ має на це сильний науковий потенціал, багатовікову культуру, тому потрібно сміливіше заявляти про себе в світі, гордитися своїм походженням, а молоді — достойно нести Український державний стяг та розмовляти українською мовою. Я вірю в Україну, у мій Український народ і його щасливе майбутнє!” (Марія Шкамбара, ексголова, нині — Почесний голова СФУЖО).
Спілкувався Богдан ЗАЛІЗНЯК
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
