4 Суспільство · “Ми повинні свято берегти нашу історію, пам’ятати тих, хто власним життям виборював нашу Незалежність”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
А ми лишилися людьми
Слово Просвіти, №33 за 2017 рік
Надія КИР’ЯН
Зміст книги — національно-патріотичний, спрямований на збереження історичної правди, творення національно свідомого суспільства. У передньому слові головний редактор Ярослав Гелетій аналізує сучасну ситуацію в Україні, досягнення та помилки за період незалежності, головні завдання, які нині стоять перед патріотами. У першому номері альманаху, згадує автор, головним питанням було: коли розквітне Україна? Тодішня складна ситуація, зубожіння народу, корумпованість влади нині поглибилася “трагедією військового конфлікту з путінською Московією”. А розквітне Україна тоді, вважає Ярослав Гелетій, коли головною ідеєю стане національна ідея, а нашим Президентом стане Націоналіст; історичний досвід свідчить, що кожна європейська держава утверджувалась у власній націоналістичній ідеології. У вступному розділі надруковано статтю Лариси Сітко “Слуга Божий — митрополит Андрей Шептицький” до 150-річчя від дня його народження, що відзначали 2015 року; Левка Лук’яненка “Коли спекаємося московства”,
де політик зауважує, що наша інтелігенція все ще хитається між поняттями “братський слов’янський народ” та “хижий імперський агресор”. Це впливає на зміст радіоі телепередач, друкованих ЗМІ, дискусій в інтернеті, а все разом — на свідомість народу; Миколи Жулинського до 200-річчя Шевченка; Наталії Гумницької “Завуальована русифікація. Малоросійство владних еліт”, у якій авторка пропонує замислитися над причинами невтішної постмайданної реальності. Другий розділ — “Із закутин вічномерзлого крайсвіту”, — присвячено політичним в’язням, жертвам комуністичного беззаконня, які відбували свої терміни у Мінлагу (Республіка Комі), Інті, Казахстані. Серед них
Орися Матешук зі Львівщини, Кузьма Громик з Полісся, Леонід Рябченко та його батько Іван з Лубенщини, один з найкращих українських перекладачів Григорій Кочур та його дружина Ірина Михайлівна, Ярослава Людкевич, Анастасія Закидальська та інші. “Ми повинні свято берегти нашу історію, пам’ятати тих, хто власним життям виборював нашу ще таку залежну Незалежність”, — нагадує “Український вісник”. Третій розділ — “У променях добра”. Тут вміщено філософські роздуми Олександра Кіцери “Чи слід любити ворогів”. Ця вічна дилема нині надзвичайно актуальна. “Молоді хлопці, що зараз боронять від проросійських терористів східні рубежі України, не зразу навчилися вбивати ворогів. Але, попри болісну психоло-
Альманах “Український вісник”, незалежне політичнопросвітянське видання, засновано 2000 року. Ініціатором такого видання був В’ячеслав Чорновіл. Ідею підтримали “Просвіта”, “Меморіал”, українські громади багатьох країн світу. Російська агресія 1915 року зірвала випуск альманаху, тому за 2015—2016 рік видано спарений номер. Надалі альманах має виходити щороку.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
