Читацьке віче · “Цей том можна справедливо назвати енциклопедією Української еміграції в Польщі, бо має грунтовні біографічні довідки про 165 українських емігрантів”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
Роксолана: повернення імператриці в Чемерівці
Слово Просвіти, №33 за 2018 рік
ХVІ століття залишило українцям жіночу постать, ім’я якій Роксолана. Світ її шанував як дружину володаря Османської імперії Сулеймана Законодавця. Їй присвячено безліч літературних і мистецьких творів, а народ доповнив її образ у легендах. У них губиться й біографія Роксолани, полоненої в Галичині біля міста Рогатин. Але більшість мешкан) ців Чемеровецького району знає, що народилася Роксолана (Настя Лісовська) саме в Чемерівцях. І в селищі все активнішою стає ініціатива громадської організації “Роксо) лана. Відродження” встановити пам’ятник і створити музей Роксолани.
Михайло ЦИМБАЛЮК, член Національної спілки письменників України, Хмельницька область
Твори і документи про батьківщину Роксолани Група чемеровецьких краєзнавців — В’ячеслав Умнов, Казимир і Юрій Сорочани, Юрій Ковальчук, Віталій Чорний, Галина Мороз та інші — популяризують ідею увиразнення пам’яті Роксолани. А років тридцять тому, коли вже став популярним роман Павла Загребельного “Роксолана”, в колі місцевої інтелігенції познайомилися з книжкою Осипа Назарука “Роксоляна”. В ній було написано, що Роксолана, або Настя Лісовська, родом з Чемеровець. І на підтвердження цього спрямував тоді свої пошуки Михайло Кундис. Про результати його пошуків колись написала газета “Голос України”, Михайла Васильовича попросив поділитися документами про походження Роксолани музей її імені в місті Рогатин, Івано-Франківської області. — Рогатин вважається батьківщиною Роксолани тільки на тій підставі, що у дебютному творі Самуеля Твардовського “Найважливіше польсько-турецьке посольство 1621-23 років” є рядок: “Підлого з Рогатина попа дочка, взята невольницею до сералю”, — наполягає чемерівчанка Галина Мороз. — Немає в творі ні її турецького імені Газекі Хюррем, ні її титулів, навіть загальновживане в Європі ім’я Роксолана він пише як Розолана”. Чемеровецький краєзнавець Юрій Ковальчук наводить архівну довідку з Кам’янець-Подільського міського державного архіву про те, що близько 1518 року дочка православного приходського священника Лісовського з Чемеровець Анастасія Лісовська була взята в полон татарами і продана в гарем султана Сулеймана. Історичну повість у “Єпархіальних відомостях” 1882 року публікував подільський дослідник старовини Михайло Орловський. Представник “Української школи в польській літературі Маурицій Гославський із містечка Фрампіль (тепер село Косогірка Ярмолинецького району) пише також про Роксолану з Чемеровець (поема “Поділля”, опублікована 1828 року у Варшаві). Уривок із цієї поеми польською мовою зачитали на засіданні клубу “В родинному колі”. — У нас є чимало місць, які ми сміливо можемо показати всьому світові. Тобто, пора вже ставати туристичним центром й ідентифікувати себе як мала батьківщина відомої на весь світ турецької правительки. Просто напрошується встановлення пам’ятника Роксолані у Чемерівцях, — доводить Володимир Лєтов, який і познайомив чемерівчан із книжкою про Роксолану Осипа Назарука тридцять років тому. — Тим паче наш районний центр потроху стає схожим на сучасне місто, упорядковується.
Лабіринтами романів У бібліотеках та магазинах-книгарнях всієї України з’явився історично-авантюрний роман кам’янчанки Лори Підгірної “Омбре над темрявою і світлом” (лауреат Міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова” за 2017 рік). Письменниця в один із розділів вплітає й тему Лісовських. Спочатку героям-мандрівникам у замку в Чорнокозинцях розповідають про Габріеля Лісовського: “Що ж до приятелювання з панотцем Лісовським, якого я вам рекомендую,
Пам’ятник Роксолані у Рогатині на Івано-Франківщині-то я знайомий із ним десь із півтора року. Він прихистив мене у своєму домі , коли ще був священиком у Чемерівцях”. Але в 1517 році Чемерівці постраждали від пожеж під час нападу татар, і парафія в містечку призупинила своє існування. І вельможа розповідає мандрівникам з Італії Леонардо й Чезаре, що допоміг облаштуватися родині Лісовського в Кам’янці. Через деякий час вони його навідали і познайомилися з самою Настею. Із гостями Гаврило Лісовський спілкувався італійською. Запросив їх до господи і частував варениками. І під час вечері до кімнати забігла дівчинка років десяти-дванадцяти. Рудоволоса, у довгій простій сорочці. “Отець Габріель щось проказав до неї, а потім додав італійською: — Моя донька Настуня. Вчу її всього, що знаю сам. Хоч і не знаю,
навіщо воно дівчинці і чи згодиться в житті. — Згодиться… — відповів гер% цог Валентино… — Але ж Настуня — попівна. Донька священика, що живе тут з милості і навіть парафії власної не має. Одна надія, що скоро дістану парафію в Рогатині і переїдемо туди. Чезаре поманив дівчинку до се% бе. Вона сміливо підійшла. — Як тебе звуть? — усміхнув% ся. — Анастасія, — відповіла дів% чинка з гідністю. — Анастасія Гаврилівна Лісовська”. Таким чином, сучасна література продовжує відстоювати українське давнє і споконвічне. Тут авторка звела у Кам’янці-Подільському Настю Лісовську й Леонардо да Вінчі. Було чи не було — ніхто не знає. Але не відоме — не завжди нереальне.
Турецьку імператрицю просять на батьківщину Ініціатори на свою користь ладні використовувати навіть фрази про Роксолану як чемерівчанку, зронені у своїх виступах дружиною нардепа Галиною Герегою. Щоправда, вкласти це їй у вуста — чимала робота краєзнавців. Тим часом у Рогатині такий пам’ятник є. Хоча жодна з багатьох тамтешніх наукових конференцій, присвячених Роксолані, не відповіла достеменно про походження улюбленої дружини Сулеймана. Попри освіченість Анастасії Лісовської з йоних літ, кажуть, що їй прищепили здатність ворожити, впливати на чоловіка, а також уміння зцілювати. “В чужому і ворожому оточенні замість підкоритися обставинам, вона колосальними особистими зусиллями змінювала не лише свою долю, а й світ довкола. У XVI столітті закохати в себе “володаря трьох континентів” Сулеймана не могли навіть найвідоміші європейські красуні-імператриці, — розповідає краєзнавець Юрій Ковальчук. — Незважаючи ж на свою веселу вдачу, її син Селім, котрий успадкував султанство, зберіг могутність Османської імперії”. У Чемерівцях прізвище Лісовські мають десятки родин. Хоча носії цього прізвища й не відзначилися поки що у домаганнях встановлення пам’ятника або пам’ятного знаку Роксолані-Лісовській. Вже давно в селищі виношувалася ідея хоча б одну з вулиць у центрі селища Чемерівці назвати на честь Роксолани. Декілька натхненників цих ідей уже відійшли в інший світ. Та в популяризації Роксолани як вихідниці з Чемеровець є й недоброзичливці або скептики. Проте нова хвиля громадської ініціативи вже добивається до свідомості депутатів, меценатів та інших активних громадян.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
