Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“На першому плані — народна мова, народний стиль діалогів”. · 8 Про-читання · с. 8сторінка оригіналу ↗

Душа і пісня Карпат Книжка «Ой віночку з барвіночку» від Юлії Драгун

Слово Просвіти, №33 за 2018 рік

Василь ГОРВАТ м. Ужгород Село Новоселиця Тячівського району, що на Закарпатті, удостоювалося уваги цілого ряду дослідників. Про новоселицькі туристичні й економічні принади є численні публікації. Але, поряд з тим, є ще одне багатство Новоселиці, справді невичерпне. Мова про унікальне родовище народного мистецтва і народного світогляду, що збереглося донині всупереч різким змінам в сучасному світі. Весільні обряди, коломийки, неповторне звучання новоселицької мови у побуті, в яскравих базарних діалогах, спогадах старших людей — все це залишається потужним джерелом пізнання срібної землі для нових поколінь. Особливо, коли з’являється людина, здатна відкрити цей скарб сучасникам. Йдеться про унікальний збірник фольклорних текстів “Ой віночку з барвіночку”. До книги мають безпосередній стосунок відомий науковець і фольклорист І. Хланта, доктор філологічних наук М. Дмитренко, доктор педагогічних наук Ю. Руденко, кандидат історичних наук М. Олашин, а також директор Обласного методцентру культури Г. Дрогальчук, кандидат історичних наук М. Делеган, доктор політичних наук М. Палінчак. Значний внесок у відтворення народних пісень та коломийок, зібраних Юлією Драгун, зробила вчитель музики, композитор-аматор Галина Гордійчук. Участь відомих Віктор ПАЛИНСЬКИЙ м. Львів 1. Споглядальник? Богдан Мельничук; є у його сюжетах і фабулах, безхитрісних, подекуди навіть спрощених, а часом, видається, незавершених (можливо, — зумисне!), і певна авторська відстороненість; так наче оті його історії-оповідки, направду, повідáє хтось із самих персонажів: по-житейському скупувато та без прикрашувальних кучерявостей. Тож не дивуюся підзаголовку — “Історії теплуваті, холоднуваті та… не до кави”. Та й сама книжка заголовно, ніби стверджує мої слова: “Без прикрашування”, Тернопіль, “Терно-граф”, 2017р., 231 с. Вартісною одразу видалася для мене ота авторська шляхетна відстороненість-присутність. Думаю, — це таки результат окремішнього письменницького пошуку. І вочевидь вдалого. Пересічний читальник отримує майже унікальну можливість відчути себе не просто таким собі безхитрісним споглядальником, філософом-простаком, а, передусім, учасником тої чи тої події, зворушливої бесіди про життя. І так — кадр за кадром. Власне, бачу, як оці дії й насправді просяться до розкадровки, наче для фіксації на кіноплівці. Й у кожній є своя, бодай невеличка, драматургія. Цікаво — з будь-якої можна зробити кіноновелу. А чому б і ні?.. А найцінніше, що це потрафить втілити і сам читач, умовно. 2. Скляні очі часу …Один із найбільш загадкових світових письменників, аргентинець Хорхе Луїс Борхес, зауважив: “Ми зіткані з речовини часу. Час — ріка, яка відносить мене, та ця ріка — я сам; тигр, науковців дозволила упорядкувати видання згідно з сучасними вимогами фольклористики. В чому унікальність цього фольклорного збірника? Треба нагадати, що за всі роки й століття записи від сільських казкарів, коломийкарів та інших виконавців вели науковці, професійні письменники, тобто “сторонні” люди. А цю книгу підготувала людина, яка є одночасно записувачем і виконавцем фольклорних текстів. Юлія Драгун з дитинства жила в тому мовному і мистецькому середовищі, яке відтворила для читачів. Вона з юних літ прислухалася до народних коломийок, вбирала весільні, Різдвяні та інші святкові традиції, всі обряди і пісні були її природнім середовищем як і рідна мова. Саме тому збірка відзначається надзвичайною цілісністю. Стиль, дух, емоційно-естетичне тло цілісні від першої до останньої сторінки. Коментарі оповідачки за стилем настільки близькі до самих коломийок, пісень та оповідок, що не відчуваєш найтоншої межі між мовою автора і мовою описаних персонажів. І це при тому, що новоселицька говірка природно вписується в літературну мову. “Я хочу зібрати всі цілющі перли давніх традицій, щоб вони не загубилися в минулому, а збереглися в одному пучечку найкращих квітів і розквітали в наших серцях незабутньою красою, щоб не були зневажені й забуті”, — пише Юлія Драгун, прагнучи не просто зафіксувати зразки творчості, а з любов’ю скласти в єдиному красивому букеті. Бо складаючи букет, кожна людина прагне гармонійного поєднання. І це теж непросто, адже оповідачами в цій книжці є чимало односельців. Новоселиця співає, свальбує, токмиться Юлії Драгун вдалося зафіксувати той зріз народних звичаїв та творчості, який активно використовувався ще 50 і більше років тому. Зафіксовано безцінну Поетеса, прозаїк, драматург, організатор численних літературно-мистецьких акцій Юлія Драгун видала свою 15 книжку “Ой віночку з барвіночку” (Звичаї та обряди, коломийки Карпат) в ужгородському видавництві “Патент”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин